У культурному житті України останнім часом неабиякої популярності набули фестивалі, які декларують мету серйозну і потрібну: відродження і популяризація традиційної української культури у різних її проявах. Тож етнофестиваль у Підкамені, мальовничому селі на Львівщині, котрий проводиться уже втретє і набув статусу міжнародного, став одним з проявів цього напряму.

26 липня уже чотирнадцятий раз поспіль Демидівщина вшанувала в «Долині смерті» жертв спецзагонів НКВД, яких червоні кати поскидали в криниці в урочищі Пащиха.

У вівторок, 4 серпня, сесія Золочівської сільської ради Демидівського району одноголосно прийняла рішення «Про увічнення пам’яті останнього командира УПА-«Північ» Івана Литвинчука («Дубового») і присвоєння місцевій загальноосвітній школі його імені».

Шановні читачі «Волині»! Я - простий українець, що побачив світу, працюючи в Португалії, Іспанії, а останні декілька років у Німеччині. Сьогодні я вперше взявся за перо, щоб поділитися з вами думками про те, що болить не тільки мені, а напевно і вам.

Все частіше вчителям Рівненської ЗОШ №4 міста Рівне доводиться червоніти за антипедагогічну поведінку свого директора Н.О.Іванець (Дудочкіної), яка, за словами вчителів, веде себе непристойно, постійно принижуючи й ображаючи всіх — від учнів і педагогів до технічних працівників школи.

Чула, як Сабодан слізно говорив, що в нього «сердце обливается кровью, потому что Церковь разделена на его Родине».

Під час візиту голови РПЦ Кірілла (Гундяєва) до України в об’єктив фотографа потрапив годинник на руці Святійшого. На зап’ястку Патріарх Кірілл носить годинник фірми Breguet.

На прохання «Волині» приїзд московського патріарха Кірілла до Рівного коментує заступник ГОЛОВИ РОО УНП Сергій Олексіюк

Час невблаганний. 8 серпня минає 5 років, як пішов з життя видатний вчений і просвітянин, професор Борис Степанишин. Його життя, громадська, творча і наукова діяльність завжди були зразком відданості Україні і українцям. Серед статей його збірника «Четвертий ренесанс України» є і публікація про Василя Червонія. Воно й не дивно. Бо Борис Степанишин і Василь Червоній йшли багато років пліч-о-пліч, як справжні козаки-побратими тернистою дорогою боротьби за незалежність України та утвердження української України.

Переконавшись у тому, що, незважаючи на політичний безлад та економічний спад, Україна так і не прибилася російського берега, кремлівська рать кинула в бій свою перевірену зброю — Російську православну церкву, яка на теперішній час по суті є структурною частиною і передовим загоном ФСБ. Саме в цьому політичному контексті — контексті геополітичних інтересів Росії — і слід розглядати візит в Україну Патріарха РПЦ Кірілла. І вже зараз можна впевнено стверджувати: поставленої мети — показати перед світом Україну як частину «руского міра» — не було досягнуто...