Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
п'ятниця
22
вересня
Випуск
№ 1338 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Маленька історія у великому селі [Випуск № 995]

„...Завдяки історичній пам’яті людина
стає особистістю, народ – нацією,
а країна – державою...”
М. Грушевський
У 1947 році в Здовбиці, біля МТСу, на стовпі, комуністична влада змонтувала ретрансляційну точку (радіо), щоб воно говорило на все село, і, таким чином, впливало на селян ідеологічно, виховуючи їх в дусі нового ладу. І це радіо виконувало свою функцію, за що й отримало псевдо „брехунець”.


Ми, діти, з цікавістю бігали туди і слухали його. Воно працювало з 6-ої до 24 години. Нас цікавило, як воно там говорить, не вникаючи в суть, ми слухали виступи музичні, вокальні. Старші, звичайно, розуміли й інші передачі. Такі гучномовці були встановлені і в інших селах району, по всій Західній Україні. Сьогодні було б корисно також транслювати на все село те, про що не говорилось тоді, наприклад, про голодомори 1922, 1932-33 та 1947 років, коли по селу ходили голодні люди і просили їсти, пропонуючи свою працю або пожитки в обмін на продукти. Нам сьогодні тлумачать комуністи і їхні прислужники, що ніякого голоду не було, а вмерло всього чи то 7, чи то 12, чи ще більше мільйонів наших співвітчизників-українців. Їх, бачте, не рахували, скільки вмерло...
Якраз перед Великоднем те радіо повернули в сторону храму, щоб воно не давало селянам сприймати „опіум для народу” в період освячення паски, писанок-крашанок, хліба, усього, що стосувалося цього дійства. Тоді в церковному хорі співали родичі Миколи Юхимовича Метельського 1932 року народження. Хлопець він був дуже жвавий, із характером незалежним. Микола, почувши розмову старших про те, що радіо буде заважати освячувати Великодні кошики, якось сказав: „А я його зніму!”. І зняв, приніс додому, сховав у хліві. Треба сказати, що в родині Метельських були кравці, муляри, пожежники, досить цікаві й високоосвічені особистості, такі як Дмитро Метельський (загинув у совєтській в’язниці), Василь Єрмолайович Метельський – тодішній директор Здовбицької школи, керівник оркестру струнних інструментів та інші. Звичайно, те радіо знайшли і причепили на місце, а юного верхолаза, захисника нашої віри, покарали, відправивши учитися в Гайок. Там була школа для молодших класів і розміщувалася вона в будинку навпроти кладовища в Гайку, щоб малим дітям з того краю села було ближче ходити до школи. А Миколі потрібно було йти до неї через усе село. Згодом, Микола повернувся у свою школу, закінчив її, вступив у залізничне училище, працював у Здолбунові на залізниці. Саме головне, що радіо на Великдень не говорило, і не виконало бажання противників православної віри. Це наша маленька історія. Пам’ятаймо такі історії, зберігаймо свою віру, традиції і станьмо особистостями.
Слава Україні! Героям Слава!  

Ігор Солтис

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.