Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
22
жовтня
Випуск
№ 1342 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

До 65-річчя депортації [Випуск № 990]

9 вересня 2010 року
Президентові України В.Януковичу,
м.Рівне Голові Верховної Ради
України В.Литвину,
прем’єр-міністру України М.Азарову.

 
Звернення
Всеукраїнські збори „Пам’яті і скорботи”, які відбулися 9 вересня 2010 року в м.Рівному, зібрали представників 7 областей України, визначились в наступному: уже після Тегеранської конференції 1943 р. почались вбивства українців Холмщини, Підляшшя, Лемківщини, Надсяння. Найбільшого розмаху вони набули у 1944-1945 рр. Лондонський уряд і комуністичний режим Польщі мали спільну позицію стосовно вирішення українського питання - якомога швидше виселити українців з Польщі. Використовувались найжорстокіші методи. Пролилась кров, нищились святині, горіли сотні сіл, гинули тисячі українців. Депортація привела до великих духовних і матеріальних втрат: загинуло 40 тис. українців, спалено 300 сіл, зруйновано 150 храмів. Українці залишили в Польщі 461 тис. га землі, рухомого і нерухомого майна, а також посівів на загальну суму 665 млн. 758165 злотих. Здали сільськогосподарської продукції Червоній Армії на суму 17 млн. 923745 злотих. В одну мить заможний і трудолюбивий господар став жебраком і скитальцем.   
Події на Волині доцільно було б розглядати разом з подіями на Холмщині. Якщо на Волині було протистояння Армії Крайової і Української Повстанської Армії, зберігався паритет, то на Холмщині такого не було, події були набагато трагічнішими. Активно діяли збройні формування: Армія Крайова, Армія Людова, Народові Збройні Сили, Вільність і Непідлеглість, Батальйони хлопські. За таких умов надії на захист були марними. Апогеєм геноциду була так звана добровільна евакуація. Почалось брутальне виселення 500 тис. українців, яке супроводжувалось жорстоким терором.
Для того, щоб створити видимість міжнародного правового акту, 9 вересня 1944 р. була підписана угода про добровільний обмін польського і українського населення. Історія Європи не знає таких випадків, щоб сотні тисяч людей покидали свою землю та ще й „добровільно”. Ні УРСР, ні Національний комітет визволення Польщі не були суб’єктами міжнародного права, тому їх представники не сміли підписувати таку угоду.
Уже в незалежній Україні ми неодноразово звертались до Вас, але наші звернення були проігноровані. Двічі Верховна Рада не прийняла постанову про парламентське слухання, не вирішено питання про надання статусу депортованих та відшкодування моральних і матеріальних збитків. Це діється тоді, коли є така високоавторитетна правозахисна організація, як Рада Європи.
Виходячи з вищевикладеного, Всеукраїнські збори „Пам’яті і скорботи” звертаються до Вас з наступними вимогами:
1. Провести Парламентські слухання
2. Надати політико-правову оцінку виселенню українців з їх етнічних земель -Холмщини, Підляшшя, Лемківщини, Надсяння.
3. Виселеним надати статус депортованих
4. Відшкодувати втрати за земельні угіддя і втрачене майно
5. Вирішити питання з Республікою Польща про перепоховання жертв політичних репресій за християнськими звичаями
6. Вирішити питання спрощеного перетину кордону.
Прийнято Зборами „Пам’яті і скорботи” одноголосно.

 
За дорученням Зборів, Голова Всеукраїнської організації „Конгрес українців Холмщини і Підляшшя” Олександр Боровик

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.