Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
вівторок
18
липня
Випуск
№ 1328 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Звернення до читачів „Волині” [Випуск № 989]

Шановна українська громадо!
20 вересня 1991 року вийшов перший відроджений номер заснованого славетним Уласом Самчуком часопису „Волинь”.

 
Відновлюючи у Рівному газету „Волинь”, її засновник Василь Червоній у передовій статті першого числа „До наших читачів” писав: „Своєю газетою ми хочемо збудити приспану національну свідомість волинян, відновлювати знищену недругами історичну пам’ять поліщуків, відроджувати колишню могутню славу волинської землі. Землі, з якої пішла не лише українська нація, але й слов’янський світ. Землі, яка дала Україні славних лицарів – від князів і гетьманів – до безіменних повстанців, могилами яких рясно вкрита наша земля. Землі, яка в найтемніші часи московської і польської навал залишалася твердинею українського православ’я та патріотизму... Газета, редагована в нашому місті славетним земляком Уласом Самчуком, носила саме таку назву. Новітня „Волинь” вирушає в дорогу вже в іншій країні, бо проголошено Акт Незалежності. Проте, це не означає, що всі українські проблеми вже вирішені. Тому вважаю, що головна мета редколегії – утверджувати Соборну Державність. А ще – формувати живу думку, відроджувати національну культуру, оперативно реагувати на життєві проблеми. І я вірю, що „Волинь” стане не тільки популярною, а й істинно народною...”
І дійсно, протягом 19 років наш з Вами часопис – ровесник державної незалежності - формував у української громади ті ідейні та духовні національні цінності, про які вказував у своїй вступній статті Василь Червоній.
З редакцією співпрацювали та друкувались наші сучасники, відомі публіцисти, історики, вчені, політичні і громадські діячі. Це такі знані особистості як: академік Володимир Пилипчук, доктор економічних наук Володимир Черняк, політики – Василь Червоній, Микола Поровський, Михайло Горинь, В’ячеслав Чорновіл, Іван Драч, Дмитро Павличко, Степан Хмара, Павло Мовчан, Левко Лук’яненко, Дмитро Чобіт, професори – Борис Степанишин, Володимир Сергійчук, Юрій Шаповал, кандидати наук, відомі історики та науковці – Олекса Новак, Іван Дем’янюк, Гурій Бухало, Йосип Пацула, Володимир Гайбонюк, Володимир Рожко та інші достойники, перелік яких би зайняв би всю площу газети.
Це вони своїми працями у „Волині” продовжували славні традиції, що їх започаткували легендарні постаті, що стояли у витоків газети на чолі з Уласом Самчуком, Степаном Скрипником ( у майбутньому Патріарх Київський та всієї Руси-України Мстислав ), Іваном Тиктором, Євгеном Маланюком, Оленою Телігою, Юрієм Кленом, Юрієм Горлісом-Горським, Олександром Петлюрою ( молодший брат Симона Петлюри ), В. Штилем, Андрієм Мисечком, А. Кучеруком, Петром  Колесником, Петром Зінченком, Нілом Хасевичем та Олегом Ольжичем.
Ось де – феномен видавництва „Волині” та власне газети, яка об’єднала в той буремний час усі постаті української літератури й публіцистики, проіснувала три роки, була затаврована радянською пропагандою, а архів її чудом зберігся в полум’ї війни – на десятиліття захований під грифом „секретно”... – такий висновок робить у своїй книзі «Історизм часопису „Волині”» доктор філологічних наук, професор Академії наук Вищої школи Юрій Шаповал.
Переживши німецько-фашистські погроми, комуністичні роки забуття відроджена газета спілкувалась з Вами, шановні читачі, майже два десятиліття. І ось рано-вранці 30 серпня 2010 року, якраз напередодні річниці виходу в світ першого номера часопису „Волині”, редагованого Уласом Самчуком, по-злодійськи, так як це робили стрибки, керовані НКВД (застаючи зненацька сім’ї українських націоналістів, вони їх вивозили до Сибіру, підпалюючи їхні будинки та забираючи майно), - купка жалюгідних чоловічків вдерлася в комп’ютерний центр часопису „Волинь”.
Вперше таке мародерство було здійснене за вказівкою ката українського народу Еріха Коха. У донесенні за № 187 від 30 березня 1942 року секретній службі рейху в Берлін доповідалося про те, що в Рівному начальник СІПО та СД конфіскував та знищив 21 тисячу примірників „Волині” за розміщену там антинімецьку статтю. Вдруге жахливому погрому редакція газета піддалася в середині липня 1943 року, коли за прямою вказівкою генерала СС Пріцмана есесівці вбили тоді журналіста П. Тимощука й заарештували директора видавництва Івана Тиктора.
Ось такі три погроми пережила редакція газети за останні сімдесят років.
Ми запевняємо Вас, дорогі читачі, що не дивлячись на спроби антиукраїнських сил знищити народний часопис „Волинь”, ми й надалі будемо з Вами співпрацювати на ниві національного відродження. Бо як сказав Улас Самчук : „ Так було, є і буде!” Слава Україні!
 
Канцелярія Українського козацтва „Волинська Січ”.

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.