Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
20
серпня
Випуск
№ 1333 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Книга правди про борців за Незалежну Україну [Випуск № 974]

Новий історично-краєзнавчий нарис «Імена, як стяги...», автором якого є Олександр Костюк, розповідає читачу про реальні суспільно-політичні процеси та збройне змагання в Україні й краї напередодні, у роки Другої світової війни й після неї, що вели воїни ОУН-УПА проти німецько-фашистських, польських та радянських окупантів. На тлі загального розвитку подій, враховуючи обсяг та мету дослідження, домінують місцеві — в рідному селі автора та в окрузі. Розповідь базується на першоджерелах і спогадах учасників, які стали свідками розгортання Українського Руху Опору в 40-50 рр. минулого сторіччя.

Автор, Олександр Степанович Костюк, народився в селі Карпилівка на Рівненщині. Після закінчення школи працював робітником. Був на строковій службі. Із відзнакою закінчив Рівненський педагогічний інститут, вчителював, тривалий час займався журналістикою. Крім даної книги, п. Костюк також є автором поетичних збірок «Дівич-зілля», «Полинове причастя», «Лінія болю», «Опіки серця», «Аура» та нарису про рідне село «Вічний причал».

Розпочинає свою розповідь він з власних дитячих спогадів. Згадує, як жорстоко карали молодих хлопців за те, що бажали для своєї країни кращої долі. Як підступно убивали в час, коли провідували рідню, як за те, що син чи чоловік був в Українській Повстанчій Армії, вивозили як «бандпособніков» в «отдаленные края Союза ССР». Далі автор розповідає про українських патріотів, які за волею долі стали розвідниками та воїнами ОУН-УПА. Зокрема, про військовичку «Мотрю», що вела небезпечну організаційно-масову роботу. У 1946 році в Рівненській в’язниці вона народила сина, який потім помер в концтаборах Мордовії ще немовлям. Та все ж, продовжує автор, незважаючи на важку душевну травму й нестерпні умови праці, молода жінка витримала випробування. Допомогли, як згадувала, віра в Бога, родину, Україну.

Непростим був шлях УПА та кожного її відділку. Армію без держави створювати було нелегко. Зброю повстанці здобували переважно в бою. У підпільному часописі «За самостійну Україну» за 1943 рік написано: «На шосе Рівне-Клевань один рій повстанців розбив 2 німецьких вантажних автомобілі, що їхали на грабіжницьку акцію. Загинуло 38 гітлерівців. Втрат власних не було. Здобуто зброю, набої, продовольство тощо». І така практика протидії ворогові в 1942-1943 рр. в окрузі була масовою, запевняє автор. Кожне село, присілок, хутір, кожна патріотично налаштована родина в той чи інший спосіб брала участь в Русі Опору. Далі автор розповідає, як після звільнення від німецьких загарбників у 1944 році пішли одні окупанти, а на зміну їм прийшли інші... Почалися репресії. Та відділи ОУН-УПА продовжували збройну боротьбу вже проти військ МГБ-НКВД. Насамкінець книги Олександр Костюк приводить список учасників національно-визвольних змагань з сіл Карпилівка, Михайлівка, Понебель, Ядвипіль Рівненського району Рівненської області. Містить книга й чудові поетичні твори на цю ж тему. Видання ілюстроване архівними знімками та фотоматеріалами.

Жанна Арсенічева.

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.