Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
вівторок
18
липня
Випуск
№ 1328 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

МИЛОСЕРДЯ ЗА ПОКЛИКАННЯМ [Випуск № 973]

Чи варто казати, як багато в охороні здоров’я залежить від медичних сестер! Здається, не випадково 12 травня 1971 року – у день народження знаменитої Флоренс Найтінгейл – було проголошено Міжнародним днем медичної сестри. І в мирний, і у воєнний час пані Найтінгейл продемонструвала високі зразки милосердя, співчуття, доброти. Її самовідданість у порятунку поранених співвітчизників під час Кримської війни викликала захоплення і була гідно оцінена королевою Велико­британії Вікторією, котра подарувала їй діамантову брошку з написом «Блажен, хто милостивий».

За ініціативи Міністерства охорони здоров’я України та Асоціації медичних сестер, починаючи з 1997 року, в Україні 12 травня відзначається Всесвітній день медичної сестри. Напередодні професійного свята про роль і значення медсестри, про успіхи та проблеми ми розмовляємо зі старшою медсестрою відділення ортопедії та травматології Рівненської обласної клінічної лікарні Світланою Безтелесною.

- Працювати медичною сестрою нелегко. У відділенні травматології, де більшість пацієнтів важкотравмовані, - вдвічі важче. Яким чином вам вдалося у вашому відділенні і зберегти свою високу кваліфікацію, і позбутися плинності кадрів?

- Дійсно, наше відділення має свою специфіку і працювати у нас досить складно. Дехто навіть боїться йти до нас на роботу, бо треба володіти усім універсальним набором навиків медичної сестри широкого профілю — від операційної сестри до сестри-гіпсотехніка. І особливе значення для нас набуває уміння доглянути важкотравмованого чи післяопераційного хворого. Як правило, вони лікуються у нас місяцями, потребують щоденної уваги. Хворого треба вчасно підняти, помити, поміняти постіль, поміряти температуру та тиск, прокапати, прослідкувати за вчасним прийомом ліків, проводити профілактику, щоб не було пролежнів. Все це має вміти і профе­сійно робити постова медична сестра, яка, власне, і несе найбільше навантаження і відповідає за стан пацієнта протягом доби. Навантаження колосальні — на одну сестру припадає 20 хворих. І потрібно до кожного підійти, поговорити, сказати підбадьорливе слово... Дуже допомагає у цьому плані молодший медичний персонал — наші нянечки, які працюють, не покладаючи рук, і від яких великою мірою залежить комфорт і психологічний стан хворого. Стараємося бути і уважними, і ввічливими, і доброзичливими, ставимося до хворих, як до своїх рідних, бо розуміємо, що від нас залежить, як скоро пацієнт видужає

Незважаючи на ці нелегкі нюанси нашої професії, нам вдалося зберегти у колективі дружні і партнерські стосунки та створити позитивний психоемоційний мікро­клімат. Безумовно, базуючись на трудовій дисципліні та постійному контролі за підлеглими. Можливо, саме через це у нас більшість сестер уже працюють понад 30 років. Я сама вже 34 роки працюю у цьому відділенні і 32 з них - на посаді старшої медсестри. У нас працюють прекрасні лікарі, які роблять дива, піднімаючи на ноги здавалось би безнадійних пацієнтів, очолює відділення чудова людина і висококваліфікований фахівець, заслужений лікар України Борис Денисюк.

- Знаю, що у вас існує свій постійний ритуал..

- Кожен день о 8 30 у нас відбувається здача зміни, яку приймають старша медсестра та сестра-господиня. Ми проходимося по всіх палатах, постова сестра розповідає про кожного хворого і що потрібно виконати наступній зміні, з’ясовуємо найдрібніші подробиці. Потім в ординаторській відбувається п’ятихвилинка, на якій кожна постова сестра (у нас у від­діленні три пости) звітується за свою роботу і відповідає на запитання лікарів, а сестри, які заступають на нову зміну, отримують завдання. Лише після цього розпочинається нова зміна. Таким чином більша частина нашого життя проходить на роботі, вдома ми лише вечорами і у святкові дні. І, звичайно, пізніше даються взнаки і переживання, і стресові ситуації, і недоспані ночі.

- Але ж у відділенні працюють не лише постові медсестри..

- Безумовно, велика відповідальність в операційних сестер, які в операційні дні(а їх чотири на тиждень) допомагають у проведенні восьми операцій за день і які проводять з хворим і післяопераційний період. Багато роботи і у маніпуляційних сестер, і в гіпсотехніка, і у методиста з ЛФК, і у перев’язочних сестер. Лише спільна, злагоджена, професійна робота усіх сестер нашого відділення забезпечує позитивний результат — швидке видужання хворого та відновлення втрачених внаслідок травми функцій організму.

- Ми всі знаємо, що праця медика у нашій державі, на жаль, не цінується, а праця медсестер взагалі оплачується ганебно. Як ви виживаєте і як вдається при цьому зберегти людяність і приносити людям добро?

- Сьогодні, на жаль, престиж професії медсестри майже нівельовано. Молодь не хоче йти працювати до лікарень - вибирають більш престижну роботу. Адже середня зарплатня медичної сестри складає приблизно 400-500 гривень на місяць. Проблем у медсестринстві безліч, а головна - це повна соціальна незахищеність, тобто і низька оплата праці, і неукомплектованість кадрами, і погані умови праці, і матеріально-технічна незабезпеченість. Про психологічні нюанси роботи медичної сестри ніхто навіть і не згадує, мабуть, ще не доросли ми до цього. А даремно, адже саме медична сестра витримує величезний стрес, цілий день тісно спілкуючись із хворими людьми, вислуховуючи їхні скарги, витираючи їм сльози.

Взагалі медсестринство повинно працювати та розвиватись за певною моделлю, якої поки що у нас немає. І дуже хочеться, щоб піднявся не лише наш імідж, а й наша робота була гідно оцінена матеріально.

- Кого ви б хотіли відзначити напередодні вашого професійного свята?

- Я не хочу робити винятків, бо увесь наш дружній колектив заслуговує на повагу та добре слово. Це і постові медсестри: Алла Мельничук, Марія Стасюк, Валентина Суха, Валентина Очеретович, Тетяна Мельничук, Наталя Мельник, Світлана Полюхович, Наталя Гордієвич, Леся Ковтун, Тетяна Пастушок, Оля Косюк, Інна Савчук, Олена Іщук, Тетяна Мотренко, і маніпуляційні сестри: Тетяна Хомич та Олена Дорощук, і методист ЛФК Валентина Зубчик, і операційні сестри: Світлана Звірковська, Тетяна Макарчук, Тетяна Машлай, і перев’язочна сестра Людмила Кисіль, і гіпсотехнік Наталя Бахмач, операційна ургентна сестра і начмед по сестринству Валентина Хіночик, сестра-господиня відділення Неоніла Максимова і молодші медичні сестри, наші нянечки: Галина Косюк, Наталя Войтюк, Ніна Наумчук, Світлана Козак, Марія Боярчук, Людмила Гурська, Марія Іллюк, Валентина Жук, Галина Сусь, Людмила Целюк, банщиця Віра Проц, буфетниці Ніна Шмігель,Іванна Завалійчук, Любов Ващук. Усім їм велика подяка і побажання здоров’я та щастя.

Дякую вам за розмову і щирі вітання з нагоди вашого професійного свята.

Розмовляв Сергій Степанишин

 

ДОРОГІ МЕДИЧНІ СЕСТРИ!

З нагоди Вашого професійного свята — Міжнародного дня медичної сестри прийміть щирі вітання та безмежну вдячність за Ваші чуйні серця, за врятовані життя, за повернуте здоров’я!

Протягом тисячоліть люди, які рятують від хвороб і гоять рани, користуються постійною любов’ю та повагою.

Ваші талановиті руки дарують людям радість життя, вселяють віру у зцілення.

Хай усе хороше, зроблене з душею та натхненням, повертається до Вас сторицею! Нехай кожна мить життя радує своєю неповторністю!

Зі святом Вас! Щастя і добра вам і Вашим родинам!


до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.