Археологи шукають Підборецький монастир [Випуск № 1433]

У Дубно розпочала працювати археологічна експедиція, яка досліджує рештки Підборецького монастиря. Його заснували за сприяння Князя Острозького наприкінці 16-го століття. Монастир діяв до 1832-го року.

На сьогодні від споруд не залишилося жодних слідів, але минулого року на колишньому острові в долині заплави річки Іква, а нині невисокому пагорбі Дубовець, археологи виявили смітник раннього етапу існування монашої обителі, а також залишки пізніших за часом кахельної печі та підвальних споруд.

- Спочатку монастир був православний, а на початку 17-го століття перейшов до ордену Сестер-Василіанок і став греко-католицьким. Таким пробув він до початку 19-го століття, після цього його ліквідували. Це, можна сказати, рятівні дослідження, бо монастир став об’єктом скарбошукачів-аматорів і значну його частину вони вже поруйнували. Грунт тут із значною домішкою піску і його просто сіяти. Минулого року завдяки ситу ми знайшли величезну колекцію намистин, бісеру, булавки, монети, які не потрапили під металошукач, а ще дрібні фрагменти посуду, - пригадав голова громадської організації «Дубенський археологічний осередок» Андрій Бардецький.

Після торішніх робіт археологи визначили ймовірне місце розташування храму. Цього року теорію мають перевірити. Розкопки організували у співпраці з державним історико-культурним заповідником «Дубенський замок» за кошти громадського бюджету Дубна. На експедицію виділили 174 тисячі гривень. За перші дні археологи виявили у землі сланцеву сокиру мідного віку і полив’яний кухоль орієнтовно 17-го століття.

- Маємо хороший екземпляр не лише в колекцію конкретно цієї пам’ятки, а у весь каталог посуду 17-го століття з Волині. Чудесний оригінальний екземпляр. На ньому навіть прокреслений орнамент. Будемо ще щонайменше півтора місяці ретельно досліджувати ці місця. І надіємося, що таки зробимо висновок, що тут був храм, - додав Андрій Бардецький.

До розкопок залучили в якості волонтерів усіх охочих. Їм обіцяли всі етапи археологічного відкриття – від встромляння інструменту в землю до інтерпретації того, що буде знайдено. У розкопках дубенським археологам допомагають студенти «Острозької академії».

- Можна знайти, наприклад, намистинки. Вони, як правило, залишаються у висівках. Також - кераміку, скло, кістки курячі, риб’ячі. Цікавить усе, бо його потім можна вивчити і зробити структурний аналіз того, хто тут жив, що тоді споживали, - підсумував учасник експедиції Ілля Пявчук.

Окрім монастиря, на локації послідовно залишали сліди проживання первісні мисливці кінця кам’яного віку, нащадки однієї з хвиль мігрантів з Прикарпаття, носії загальноєвропейської культури епохи бронзи та землеробських племен ранньозалізного віку. Останніми тут жили вже слов’яни. Залишки будь-якої із цих епох будуть цінними для археологів.

Володимир Струс