Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
вівторок
30
липня
Випуск
№ 1433 2019 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Глава місії ЄС: «Коли генпрокурор публікує у фейсбуці матеріали кримінальних справ, це – ненормально!» [Випуск № 1425]

Консультативна місія Євросоюзу (КМЄС), що допомагає провести реформу правоохоронної системи, працює в Україні з 2014 року, а її чинний керівник, колишній литовський поліцейський Кястутіс Ланчінскас, приїхав 2016 року, якраз незадовго до призначення Юрія Луценка на посаду генпрокурора (для чого, як відомо, довелося змінювати закон про прокуратуру). На його каденцію припало створення «нацдружин», яких пов’язують з Арсеном Аваковим, проблеми з переатестацією в поліції та прокуратурі, невдалі спроби реформування СБУ.

Звісно, були й досягнення у реформуванні. Приміром – рамковий закон про нацбезпеку, який Рада все ж ухвалила під тиском західних партнерів, включаючи ту ж КМЄС.

Це інтерв’ю – особливе. Вже 31 травня керівник КМЄС завершує місію в Україні і тому наостанок дозволив собі оцінки, які жодного разу не лунали у розмовах «під запис».

"Сама СБУ свою реформу не заблокує"

– Оскільки ви завершуєте роботу в Україні, розкажіть, що вдалося зробити? Що не вдалося?

– Ми – консультативна місія, тож наш успіх залежить від успіху наших партнерів. У відносинах з деякими із них вдалося досягти довіри – там і результат хороший. А де довіри немає або не було бажання – там і результату немає.

– З ким не вдалося досягти довіри? Давайте вгадаю – напевно, СБУ?

– ... (сміється)

– Красномовна пауза. То що з ними?

– Давайте розповім, з ким було найуспішніше. Найбільші досягнення маємо в Нацполіціі з тієї простої причини, що поліція від самого початку була дуже відкритою.

Ми дуже багато зробили. Наші тренінги пройшли 15 тисяч поліцейських, з них тільки 4,5 тисячі – минулого року.

– Ви ж знаєте, що я перепитаю. То все ж таки, що у вас з СБУ?

– Почнемо з того, що ще 2016 року була створена міжнародна група допомоги реформуванню СБУ. Розробили концепцію, врахували всі деталі. Я бачив десь дев'ять версій проекту цієї концепції, але жодну так і не затвердили! За цей час було ухвалено закон про нацбезпеку, що передбачає обов'язок розробити концепцію або зміни чинного закону про СБУ. Але...

Основні принципи реформи відомі, вони не змінюються: це деполітизація, демілітаризація і скорочення функцій СБУ. Але успіху реформи можна досягти тільки тоді, коли є її політична підтримка.

Без неї змін не буде.

Напевно, так і сталося.

– А сама СБУ здатна заблокувати реформу?

– Сама – не зможе, за умови, що є політична воля.

До того ж я на зустрічах в СБУ бачив дуже багато вмотивованих людей, які хочуть змінювати і хочуть реформувати Службу. Тому потрібне лише нове керівництво, яке почало б це робити.

СБУ – це дуже складна організація. І якщо робити її реформу, потрібен чіткий план дій, якого треба дотримуватися, адже у вас йде війна, має працювати контррозвідка і таке інше.

– Ви, напевно, спілкувалися із "Зе-командою". Вони розуміють важливість реформи СБУ?

– Не буду приховувати, ми після виборів дійсно спілкувалися з командою президента і почули дуже багатообіцяючі заяви про це.

"Прокуратурі потрібна переатестація або люстрація"

– Поговоримо про Генпрокуратуру. Це історія успіху чи навпаки?

– Генпрокуратура – дуже важливий інститут у системі правосуддя. І дуже важливо, щоб вона була ефективною.

Там є позитивні зрушення – наприклад, система оцінки прокурорів, яка проходить випробовування з 1 січня. 30 прокурорів у трьох областях добровільно погодилися, що їхню діяльність оцінюватимуть за цією системою. Тому сказати, що в ГПУ взагалі нічого не відбувається, я не можу, але хотілося б, щоб це було набагато ефективніше і швидше.

Прокуратура повинна змінюватися.

До речі, зараз проводиться аудит прокурорської системи, який фінансує Рада Європи. На підставі цього аудиту потрібно буде розробити план її реформи.

– Є думка, що Генпрокуратура стала політизованим органом.

– Тому що генеральним прокурором має бути прокурор, а не політик. Моя думка з цього приводу давно не є секретом.

Прокурор не має права бути політизованим і не має права представляти ту чи іншу політичну силу. Такого ніде немає. Так має бути і в Україні.

– Які конкретно у вас є претензії через те, що генпрокурор Юрій Луценко – політик?

– А ви погляньте на фейсбук генпрокурора, подивіться, що він публікує! Там можна знайти дуже багато матеріалів кримінальних справ, які за законом не можна публікувати. І генпрокурор це повинен знати, тому що він генпрокурор.

Чи це нормально, коли там з'являються результати судмедекспертизи Каті Гандзюк? Це неприйнятно! Або, хай це і давня історія, коли були оприлюднені імена детективів НАБУ під прикриттям.

– Рано чи пізно буде новий генпрокурор. Що треба буде змінювати в першу чергу?

– На цій посаді повинен бути професіонал вищого рангу, який служить закону, людина з високими моральними цінностями, яка вірить у ці цінності. І яка може, так би мовити, переконати персонал, тобто прокурорів, які працюють в його системі, що ці цінності – важливі.

"Монополія на використання сили має бути у держави"

– Ви багато разів заявляли, що Нацполіція повинна змінити систему оцінки своєї роботи, і в її основі має бути опитування громадської думки – довіряють люди поліції чи ні. Чому це так і не було впроваджено?

– Нацполіція цього року почала проводити дуже велике опитування про рівень довіри населення. І перші цифри, які є, показують нам, що суспільство не зовсім задоволено тими чи іншими результатами роботи поліції. Це дає багато хороших аргументів для змін.

– І що, згідно з цими цифрами, треба міняти?

– Наприклад – міняти структуру поліції, особливо в маленьких населених пунктах. Там поліція побудована на принципі реактивності, тобто вона чекає, поки щось трапиться, і потім реагує. Потрібно будувати діяльність поліції на принципі проактивності, поліція має активніше займатися превенцією. Сама по собі присутність поліцейського на вулиці, а не в поліцейській дільниці, вже дає дуже багато для зниження рівня так званих "некваліфікованих злочинів".

Інший момент – швидкість прибуття поліцейських на місце події. Ви запитайте у людей, чи задоволені вони тим, як швидко поліція приїхала на місце події, чи задоволені швидкістю оформлення? І вам скажуть, що ні. А це один з головних критеріїв ефективності поліції в країнах ЄС. Натомість в Україні внутрішні процедури такі бюрократизовані, що приїзд слідчої групи потребує дуже багато часу. І ми зараз пропонуємо Нацполіціі змінити це в пілотному регіоні, у Кропивницькому.

– Давайте поговоримо про реформу слідства.

– Тут треба говорити про ефективність усього ланцюжка розслідування кримінальних злочинів від моменту прибуття на місце події до остаточного обвинувального або виправдувального вироку. Тобто змін лише в поліції або ДБР замало. Тут важлива роль прокуратури і судів.

Чого бракує? По-перше, я не можу сказати, що чинний Кримінальний процесуальний кодекс є ефективним. Ми провели глибокий аналіз і вже підготували пропозиції щодо його зміни.

Ми ж бачимо черги слідчих біля судів. Це неприйнятно, так не повинно бути. По-перше, це демотивація слідчих, по-друге, про яку ефективність розслідування може бути мова? Ми живемо в цифровому світі, а в Україні кожна дія слідчого має бути підтверджена суддею, при цьому треба зібрати купу паперів.

"Тут я цілком згоден з президентом Зеленським"

– Що б ви порекомендували Зеленському і майбутнього парламенту?

– Виходити з того, що часу не залишилося. Відкладати нема куди, результати виборів показали, що люди хочуть швидких змін.

Президент переміг з результатом 73%, і цей кредит йому треба буде відпрацювати. Потрібно буде приймати дуже складні, революційні рішення. Наша місія готова йому в цьому допомагати. І наша місія працює, ми готові.

– А що в руках президента? Тільки реформа СБУ?

– Як мінімум, у нього є право на законодавчу ініціативу. Він може ініціювати зміни в Кримінальний процесуальний кодекс.

Але головне – проводити зміни на практиці. За п'ять років було ухвалено багато документів. Потрібно просто взяти їх і впроваджувати в життя. При цьому дуже важливо донести до найменшого містечка, до звичайних людей, що зміни йдуть. Тому що одна з найбільших проблем, які я побачив за три роки в Україні – це нестача комунікації, як зверху вниз і так і від низу до верху.

Київ часто не розуміє, що відбувається "внизу", а там начебто соромляться запитати: а як би це впровадити, як виконати цей закон? Це – одна з важливих проблем, яку належить вирішити.

Сергій Сидоренко

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.