Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
середа
8
травня
Випуск
№ 1422 2019 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Інші статті випуска

Партнери

За Україну!

Андрій Богдан: Я сказав Зеленському: «Розумієш, що фільмом „Слуга народу”, ти дав людям надію» [Випуск № 1421]

Андрій Богдан відомий як адвокат Ігоря Коломойського та Геннадія Корбана.

За останні півроку він став значно відоміший як соратник обраного президента Володимира Зеленського.

У Богдана серйозний політичний бекграунд: свого часу він балотувався у депутати за списками «Наша Україна – Народна самооборона», працював заступником міністра юстиції, згодом урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики в уряді Азарова. У 2014 році він став радником губернатора Коломойського та навіть потрапив у список БПП на парламентських виборах.

За останні півроку журналісти неодноразово фіксували Богдана поруч із виборчим офісом новообраного президента.

19 квітня адвокат Коломойського відкрито вийшов підтримувати свого товариша на сцену стадіону «Олімпійський», де відбувалися дебати між Порошенком і Зеленським.

– Правда, що, за великим рахунком, ви – та людина, яка посприяла тому, щоб Зеленський пішов у президенти? Ви один з тих, хто переконував: "Володю, давай спробуємо"?..

– Так, це абсолютна правда. Я один з тих, хто його переконував. Треба розуміти, що ми познайомилися давно. Це більше 5 років.

Це ситуативне спілкування в колі спільних знайомих. Потім було спілкування вже з першими датами війни, я працював у Дніпропетровській ОДА радником губернатора.

Він часто приїжджав, часто ми зустрічалися в Києві. Це були такі світоглядні, філософські зустрічі – про війну, про майбутнє, про Росію, про те, що відбувається.

А потім, коли народний депутат Борис Філатов обрався мером, там звільнився мажоритарний виборчий округ. І я його набрав, попросив зустрічі. Заради цього я навіть прилетів спеціально в Одесу, з ним зустрівся.

– З Зеленським?

– Так. Ми розмовляли в ресторані. У мене була ідея: "Давай ти підеш по мажоритарному виборчому округу, ми з легкістю виграємо ці вибори. Тобі не треба буде приділяти багато сил, енергії і грошей для цього. Ти зайдеш як депутат-мажоритарник, і в тебе буде якийсь фундамент для президентських виборів".

Взагалі ще до цього в нас була одна зустріч в одному ресторані в колі друзів, і жарти на рахунок "Слуги народу" і президента...

Для мене був певний психологічний зовсім не жарт, а серйозна фраза, яку я йому сказав: "Володя, ти взагалі розумієш, що фільмом "Слуга народу" ти надав людям надію? І якщо ти навіть не спробуєш це зробити, то якимось моральним чином ти їх кинеш, підведеш. Напевно, воно тобі не потрібно, але вони цього очікують. Виграєш ти чи не виграєш – це інше питання. Але якщо ти цього не зробиш, то ти – чергова людина, якій вони довірилися, і ти їх підведеш"...

– Після цих розмов час минав... Коли ви знову зустрілися і вже конкретно говорили про президентство?

– Це було рік тому. У березні ми замовили першу соціологію, в якій зазначався Володимир Зеленський. Він тоді займав 4 чи 5 місце, чи 6-те.

Я йому показав цю соціологію, сказав: "Дивись, ти слова не сказав, що ти йдеш у політику, а ти вже маєш прекрасний стартовий майданчик. І, знову ж таки, якщо ти цього навіть не спробуєш зробити, то суспільство отримає черговий кидок".

– Коли ви говорили із Зеленським, це була ваша позиція чи вона була погоджена з Ігорем Коломойським?

– Я є адвокатом в одній справі Ігоря Валерійовича Коломойського, тому я не можу коментувати ті чи інші його погляди.

Є розуміння адвокатської таємниці. Я не маю права без погодження з клієнтом розголошувати інформацію, яка стала мені відома в силу виконання мною своїх адвокатських функцій.

Але я можу висловлювати погляди, як мені здається, його погляди, ті чи інші моменти нашого з ним спілкування.

Ігор Валерійович Коломойський однозначно є глибоким патріотом України. Я думаю, що він це довів. Як він відносився? Він ніколи до цього серйозно не відносився.

Мої розмови з ним зводилися до того, що він як людина старшого покоління завжди вважав політику і політологію такою академічною наукою, в яку не можна грати, якщо в тебе немає статусу академіка.

Десь, можливо, у жовтні, скоріше в листопаді він, мабуть, повірив, що це може бути стартовою площадкою для парламентських виборів. Але у виграш він, по-моєму, не вірив ніколи. У виграш Володимира Зеленського.

У даному випадку ви неправильно ставите питання. Володимир Зеленський не є частиною якоїсь імперії чи бізнес-імперії, чи якихось суспільних відносин когось до когось Коломойського.

Це абсолютно різні речі і в них абсолютно різні погляди на ті чи інші моменти законодавства, суспільного життя, побудови держави. Точно вам скажу, що їхнє спілкування не є спілкуванням начальника і якогось робітника.

Це не є спілкування двох партнерів чи якихось людей, які мають домовленості про спільні дії. Я в цьому впевнений, тому що я маю честь бути адвокатом обох.

– Як давно ви знайомі з Коломойським?

– Я звільнився з Кабміну в 2014 році після Революції Гідності. Мій товариш Геннадій Корбан, якого знаю ще з 2000-х років, запросив мене в Дніпропетровську адміністрацію, куди Коломойського призначили губернатором.

Він мене запросив як спеціаліста, який знає державну службу, взаємовідносини Міністерства фінансів, Кабміну, Адміністрації. За два місяці вони самі з цим розібралися. Можливо, з моєю допомогою, можливо, ні.

Я далі виконував функцію взаємовідносин з волонтерським рухом, війною, воєнними бригадами. Я був переведений туди.

Саме там я познайомився з губернатором, саме там ми якось зійшлися в плані спілкування. Потім я був адвокатом Корбана. Потім я вже став адвокатом Коломойського.

– Ви себе бачите головою АП?

– Багато мені ставлять це питання. Життя покаже.

Я не зможу йому відмовити, якщо він мені запропонує цю посаду. Поки що я цю пропозицію не отримав.

– Коли востаннє ви із Зеленським сиділи разом з Коломойським за одним столом? Коли ви очно зустрічалися?

– Я не впевнений... Це, по-моєму, день народження Ігоря Валерійовича у 2018 році.

– Ви точно після другого туру говорили з Ігорем Коломойським по телефону. Думаю, Коломойський вам дзвонив. Що він казав? Коли він планує повернутися?

– Він не вирішив, коли він планує повернутися, в нього міняються погляди щодо дати його приїзду. Переконаний, він має бажання приїхати сюди, не можу вам сказати дату.

– На інавгурації він буде?

– Я не знаю. Думаю, що і він не знає.

– Коли приїде Коломойський, він буде залучений до формування команди, добору керівництва АП?

– Нащо ви ставите дурне питання? Це як оті львівські АТОшники, які ставили Зеленському питання "А чий Крим?". Це вже коли нема що питати, давайте я буду питати дурні речі. Чий Крим – український.

Звичайно, не буде.

–Так а розпуск Ради буде, якщо інавгурація відбудеться до 28 травня?

– Я не знаю. Тут немає одноходівок. На прийняття цього рішення впливає дуже багато факторів. Можу назвати декілька.

На мою думку, щоб розпустити Раду, треба змінити виборчий закон. У нас існує скільки там – 17 законопроектів із цього приводу?

Найбільш прогресивний за відкритими списками, за якими б'ється Вакарчук. Він звучить класно, є запит суспільства на це, але треба зрозуміти, що це нереально в нашому суспільстві, суспільство ще не готове.

Там зашито дуже багато хороших, демократичних інструментів обрання влади, але які можна використовувати в розвинутому суспільстві, де не купляють за 1 000 грн голоси.

Це класно для якоїсь Франції чи Швейцарії. Але не для України.

Інші експерти з виборчого законодавства, які працюють у нас, можуть з цим не погодитися. Не сприймайте мене як офіційного спікера Володимира Зеленського.

На мій погляд, найпростіше буде прийняти закон, який вже працював в Україні до 2010 року – про партійну систему виборів.

Прийняти цей закон зараз, думаю, буде неможливо, бо за нього повинні проголосувати мажоритарщики, які ніколи не обріжуть собі наступну депутатську каденцію.

З іншої сторони, якщо ви пам'ятаєте, у Ющенка був теж розпуск парламенту, який не міг ніяк реалізуватися.

– 2007 рік.

– Так. Потім були вибори народних депутатів. Там була проблема, що достроковий розпуск парламенту завжди впирається у внесення змін до бюджету для отримання фінансування виборчого процесу. Депутати мають проголосувати за зміни до бюджету, щоб себе ж розпустити? Звичайно, вони цього не робитимуть.

Зараз є унікальна ситуація – гроші на вибори вже внесені в держбюджет. Минулого року адміністрація президента розглядала варіант розпуску парламенту, поки не почалася зима і тарифи.

І я тоді говорив, що це була чиста провокація, щоб залякати народних депутатів. Тому що механізму реалізації цього указу не було, у них не було коштів у держбюджеті на проведення виборів. А внесення змін мало дуже маленькі перспективи.

Тому йти на дострокові вибори чи не йти – тут треба зважувати соціологію, політологію, зміни до закону про вибори, наявність коштів, наявність населення на дату виборів.

– Ви просите не сприймати це як позицію Зеленського. Але нам, журналістам і суспільству, дуже складно зрозуміти, де позиція Зеленського, а де думка команди. Хто врешті керуватиме країною – команда Зеленського чи сам Зеленський? І як приймаються рішення?

– Чув дуже багато питань на рівні "чому ви не робите те, що суспільство від вас вимагає?".

Як показала виборча кампанія, іноді не давати відповідь на питання набагато ліпше, ніж давати. Що мовчання іноді – золото, навіть у політичному сенсі. Що наявність різних думок, експертів і людей – це іноді перевага, а не недолік.

І взагалі мені часто зараз говорять усілякі політологи, соціологи, політики, депутати, що вони вдячні цій кампанії, тому що не тільки в Україні, але й в усьому бувшому Радянському Союзі почалася історія, коли за гроші не купиш.

У мене дуже багато соціальних маркерів. Найважливіший маркер другого і першого туру, що округи, на яких роздавали 1000 грн, показали гірший результат, ніж сусідні. Зараз всі ці їхні штаби зрозуміли, що реальність, в якій ми жили 27 років, більше не-пра-цю-є.

– Нас цікавить, чи буде Зеленський спілкуватися з народом і чи буде він займати конкретні позиції? Адже уникати їх надалі вже не виходить.

– Найліпша позиція – це не слово, а діло.

– Євген Головаха в інтерв'ю УП сказав, що у вас є максимум рік запасу, щоб продемонструвати, що ви інші. Скільки, на вашу думку, у вас часу?

– Не знаю, у суспільстві є дуже багато поглядів. Думаю, деякі вже розчарувалися, деякі будуть вірити в нас 5 років. Це залежить не від слів, а від дій.

Ми бачили останніх три тижні між першим і другим туром – коли ти багато говориш, то людям стаєш нецікавим. Люди чекають конкретних кроків. І не збільшити пенсії – люди в це вже не вірять. Вони хочуть, можливо, більш емоційних кроків.

Соціологія показує – люди не хочуть бронзовий портрет. Вони хочуть живу людину, яка по-живому помиляється. Говорить простою мовою. Робить, можливо, неправильні речі, але зрозуміє. І хороших поглядів.

Я б рекомендував Володимиру притримуватися цієї лінії поведінки.


до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.