Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
20
серпня
Випуск
№ 1333 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

«І ПОВІЄ ОГОНЬ НОВИЙ З ХОЛОДНОГО ЯРУ» [Випуск № 971]

Вже стало традицією щороку в квітні місяці вшановувати на Черкащині героїв Холодного Яру. Ось і в цьому році 18-19 квітня тисячі українських патріотів з усіх куточків України з’їхалися на вшанування козаків(на фото). Вдихнути вітер Холодного Яру, набратися сили і мужності в тих, хто в далекі 1918-1922 роки зі зброєю в руках стояли за Україну і за неї вмирали.

...Вшанування героїв розпочалося 18 квітня 2004 року із вшанування повстанського отамана Миколи Скляра (Чорного Ворона) в селі Розумівка Олександрійського району Кіровоградської області, що межує з Черкащиною. Саме він, один з отаманів Холодного Яру, у квітні 1920 року стримував навалу більшовиків, захищаючи частини Степової Дивізії Української Народної Республіки, керованої Костянтином Блакитним. Біля цього села в лісі смертю героїв полягли Чорний Ворон і 300 козаків-холодноярців.

Прізвищ їх ніхто не знає, але те завзяття, з яким вони боролися, з покоління в покоління передавалося, щоб донести до нас, українців – правду.

- На цьому полі, - розказував керівник клубу «Холодний Яр» письменник Роман Коваль, - цілий день точився смертельний бій. Хлопці Чорного Ворона кулеметним вогнем з тачанок стримували більшовицькі шеренги Будьоного. Сотні трупів окупантів полягли тут. І тільки, підтягнувши гармати, практично переоравши снарядами весь ліс, вдалося знищити відважних вояків.

Над вбитим отаманом вороги познущалися, порубавши все його тіло шаблями, так щоб не можна було впізнати. Селяни позбирали останки героя, поклали їх у братську могилу і поставили хрест, який неодноразово знищувався місцевими комуністами. Але на місці зрубаного хреста з’являвся новий. Так через десятки років до нас дійшло місце їх поховання.

А 19 квітня 2010 року біля пам’ятника героям Холодного Яру в селі Мельники Чигиринського району Черкаської області відбувся велелюдний мітинг. В ньому взяли участь Іван Драч, Левко Лук’яненко, Володимир Мулява, представники місцевої влади та гості. Кілька тисяч українців пройшли через усе село до місця останнього бою отамана Василя Чучупаки, який поліг 20 квітня 1920 року – рівно 90 років тому. Зраджений, він прийняв бій і загинув в урочищі Лісничівка біля рідного села. Сьогодні тут стоїть кам’яна брила, на якій викарбувані слова: «Тут, 20 квітня 1920 року у бою з більшовицькими окупантами загинув холодноярський отаман Василь Чучупака. Слава Україні! Героям Слава!».

Не можу не згадати письменника Горліса-Горського, який перший описав історію Холодного Яру, змалював її героїв і доніс до нас. Цю традицію продовжують письменники сучасні – Роман Коваль та Василь Шкляр. Через десятки років до нас повертаються герої Холодного Яру – отаман Зелений, Василь Чучупака, отаман Микола Скляр (Чорний Ворон), отаман Кость Блакитний та багато інших відомих і невідомих героїв.

Подвиги козаків-холодноярців продовжили вояки Української Повстанської Армії в 1940-50 роках. І події Гурбенського бою на Рівненщині, які щорічно вшановуються патріотами Рівненщини, і є тією ниткою, яка пов’язує козаків 1920-х та 40-х років і буде дороговказом для нас. Адже пам’ять про них є вічною, вона не може померти і загинути. І як би не намагалися її стерти минулі чи сьогоднішні окупанти України, вони мають знати одне – на цій землі вони тимчасові, а ми, українці – вічні.

«І повіє огонь новий з Холодного Яру…»

Слава Україні! Героям Слава!

Роман КОВАЛЬ

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.