Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
п'ятниця
8
грудня
Випуск
№ 1349 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

СМІЄТЬСЯ НА ЗЛО ВОРОГАМ І НА РАДІСТЬ ДОБРИМ ЛЮДЯМ [Випуск № 971]

Здається, ще вчора Ростислав Солоневський належав до когорти тих письменників-гумористів поліського краю, яких називають молодими та перспективними. А йому вже набігло аж 80! Їй-богу, не віриться! Та факт є фактом, якого не викреслити й не спростувати. Саме нинішнього 25 квітня і стукне ця кругленька й шаноблива дата, довкіл якої й хочеться мовити бодай кілька слів про нині відомого в Україні сміхотворця, члена Національної спілки письменників, автора понад двох десятків книг гумору й сатири, лауреата багатьох мистецьких премій.

...Нагадаємо читачам, що народився Ростислав Солоневський у селі Вовковиї на Рівненщині. Після школи закінчив Дубенське педучилище та Рівненський педінститут і понад 40 років віддав педагогічній праці. У велику літературу прийшов уже в зрілому віці. І не з власної вини. Бо мав ще з часів навчання в педучилищі гріхи перед тодішньою владою: ходив до церкви, сестра —оунівець. А пізніше став чоловіком колишньої по­літкаторжанки. Таке тоді не пробачалося. А тому писав тривалий час у шухляду. І все-таки пробилося його дотепне слово на шпальти газет і журналів, а згодом почали виходити його книги, дякуючи підтримці друзів — найперше Григорія Дем’янчука, Євгена Шморгуна та Петра Красюка. Оспілчанився вже в роки незалежності. І набрав літературного розгону. Та ще якого! Гостреньким словом тішив і досі тішить дорослих і малих. Бо вміє і знає з чого сміятися. Бо, як написав у передслові до його «Вибраного» вже згаданий Євген Шморгун, Ростислав Солоневський — природжений поет-сміхотворець!

Власне, велике почуття гумору допомагало Тимофійовичу у найскрутніші хвилини і роки життя. Навіть тоді, коли було зовсім не до сміху, як, наприклад, під час розміновування післявоєнних полів під Ржевом. Його щедрий і щирий сміх подарував чимало і друзів, і недругів. До першої когорти записувалися і записуються досі добрі і чесні люди, до другої — ті, з кого гуморист кепкував і кепкує. А кепкує Ростислав Солоневський вельми вміло і без зайвих слів. Ось мініатюрка «Одностайність»:

-На зборах ви півдня сиділи,

Якщо не секрет, звичайно,

Скажіть, а що ви там робили?

-Нічого, але одностайно.

А як не усміхнутися після прочитання гуморески «Патріот»:

Не багато хлопців, котрі

Не зважають на любов.

Одруживсь на бабі Мотрі

Комсомолець Іванов.

В баби не було нічого:

Ані вроди, ні майна,

Але бачила живого,

Кажуть, Леніна вона.

Утім, цитувати цього автора можна безкінечно. І з великим задоволенням. Але, гадаю, читачі самі знають, яким чином підняти собі настрій. Особливо ті, котрі мають у власних книгозбірнях бодай одну збірку творів Ростислава Солоневського. Не кажу вже про володарів усіх двадцяти семи. Моє ж завдання у цій коротенькій ювілейній промові, очевидно, простіше: привітати Ростислава Тимофійовича від усієї письменницької братії з такою поважною круглою датою та побажати здоров’я та ще не однієї книги дотепного слова!

Юрій Береза.

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.