Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
вівторок
30
липня
Випуск
№ 1433 2019 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Міф про вродженого гуманітарія Інтерв’ю з викладачкою найпопулярнішого онлайн-курсу в світі [Випуск № 1407]

Сонячного каліфорнійського дня ми зустрілись із Барбарою Оклі та її чоловіком Філіпом у невеличкому ресторанчику Сан-Франциско, щоб відсвяткувати вихід її нової книги "Навчитися вчитися", яку вже успішно переклали в Україні.

Я страшенно хвилювалась.

Про Барбару я дізналась кілька років тому як про викладачку, курс якої на Coursera став найпопулярнішим у світі з більш ніж п’ятьма мільйонами слухачів, і він уже доступний українською.

До того ж, відчувала певну спорідненість з Барбарою, оскільки у нас схожі історії.

Обом в підлітковому віці сказали: "Ти гуманітарій", і з цього моменту наші шляхи з точними науками почали розходитись.

І я, і Барбара маємо твердий намір – зруйнувати міф про те, що у нас вроджена "недієздатність" вивчати математику.

Оклі руйнує стереотипи – філологиня за першою освітою, вивчила російську і поїхала на Північний полюс як офіцер армії США (Барбара жартує, що поїхала туди, щоб зустріти свого чоловіка, адже саме там вони познайомились).

А потім Барбара вирішила "перебудувати" власний мозок та опанувати технічну професію – вивчилась на інженера та здобула ступінь доктора технічних наук.

Тепер її книги перекладені десятками мов, і вона продовжує працювати над популяризацію досліджень у сфері психології, когнітивістики та нейронаук.

Ми поспілкувалися з нею про те, як ми навчаємось, і як бути кращими учнями щодня.

***

– Якщо б лікарі, не досліджували найкращі практики чи не взаємодіяли тісно з науковцями, не користувались новими препаратами чи обладнанням, медицина просто застрягла б у минулому... Скількох людей ми б втрачали щодня?

У сфері освіти часто ми не застосовуємо дослідження у сфері нейронаук для покращення навчального досвіду... ніхто не помирає, але й не навчається ефективно...

– Це довгий процес... усвідомлення, що освіта стратегічно важлива сфера для суспільства.

Я зараз працюю з урядом Бразилії.

Коли запитала їх, яку проблему ви хочете вирішити, вони сказали: "У нас страшенна корупція, і найгірше те, що її толерують люди, вона вкорінена в спосіб мислення людей, і це означає, що нам потрібно навчитись мислити критично, а це – питання освіченості людей...".

Тож уряд вирішив працювати над тим, як люди навчаються, допомагати їм бути кращими учнями і це свого роду спосіб викорінювати корупцію.

Неосвіченим населенням легко маніпулювати.

– Це не лише проблема Бразилії. Критична свідомість – те, що потрібно в собі розвивати, де б ти не був...

– Так, і я радію, що курс, який ми розробили, дивиться стільки дорослих по всьому світу (більше 5 мільйонів людей подивилось курс - авт.).

Але що ще важливо – розпочинати якнайраніше.

Якщо б кожна дитина з раннього віку добре розуміла, як потрібно навчатись, щоб бути ефективним учнем.

Якщо б кожен вчитель, мама чи тато могли створити умови, які відповідають принципам ефективного навчання, це б вберегло від найгіршого – даремної витрати часу.

Зараз ми працюємо над міні-курсом для учнів... з малюночками і смішною анімацією, сподіваюсь, їм сподобається.

Про сон, сфокусоване та розпорошене мислення

– Ми часто говоримо про "ефективне навчання", але що ми маємо на увазі? У своєму курсі і книзі ви акцентуєте на двох типах мислення: сфокусованому та розпорошеному...

– Так, розкажу передісторію. Я була цілком безнадійною в математиці, принаймні у це вірила.

Коли працювала перекладачем з російської на англійську для військових, почала помічати, що люди з "технічною" освітою мислять цікаво – вони конструюють цей світ, вони добре вирішують проблеми...

І я зрозуміла, що хочу навчитись так мислити теж.

Брала в руки книгу з алгебри, працювала над рішеннями і, бувало, кидала її в нестямі, бо мені здавалось, що це занадто складні концепції.

Згодом поверталась до книг і бачила, що стає щоразу простіше.

Пізніше зрозуміла, що дозволяла своєму мозку переключитись з сфокусованого режиму в розпорошений. Для ефективного навчання важливо чергувати ці типи мислення.

Коли ви працюєте сфокусовано і потім стикаєтесь із складною задачею чи питанням, на яке не маєте відповіді, не переймайтесь, навпаки, зробіть паузу – прогуляйтесь, прийміть душ, та хоч в комп’ютерну гру пограйте...

Все, що потрібно зробити – перемкнути свою увагу, вимкнути її.

І поки ви не докладаєте зусиль, ваш мозок опрацьовує інформацію і дозволяє новим концептам "закарбуватись" і "влягтись" у мозку.

– Виходить, щоб вирішити якусь складну задачу, треба її відпустити. І як довго слід бути в розпорошеному стані?

– О, це індивідуально. Іноді, коли мене ступорить, просто йду спати.

Сон – найкращий помічник в навчанні. Під час сну мозок позбувається токсинів, формуються і міцніють нейронні зв’язки.

– Виходить, батьки мали б стежити не за тим, чи виконала їх дитина домашнє завдання, а тим – скільки годин він чи вона спала?

– Абсолютно! Існує безліч досліджень, що показують, що успішність учнів на тестах залежить саме від цього – кількості годин сну, ситності сніданку та вмінню долати стрес.

Про творчість і стимуляцію розвитку мозку

– А як щодо розвитку творчості, м’яких навичок на кшталт креативності, винахідництва, інтерперсональних навичок?

– Тут є цікавий момент. Ми звикли думати, що народились з певною кількістю нейронів, що наш мозок – орган, який не дуже змінюється впродовж життя, ми старіємо і наші нейрони помирають з часом.

На щастя, цей міф зруйновано.

Втім, мій колега доктор Терренс Седжновскі (піонер у галузі нейроінформатики, займається вивченням зв’язків між мозком та поведінкою - авт.) проводив експеримент на мишах.

Дослідження показують, що нові нейрони народжуються щодня, тобто наш мозок постійно змінюється і ці нейрони, що народжуються, якраз народжуються у процесі навчання та формування нових звичок.

– І ми якось можемо впливати на утворення нових нейронів?

– Є два шляхи, як ми можемо підтримувати розвиток нейронів

Перший – перебувати в новому середовищі. Нові ситуації допомагають нам дивитись на світ через призму новонародженого, новизна стимулює наші нейрони формувати нові зв’язки.

Другий шлях – хороша фітнес-програма, регулярні заняття спортом.

Повертаючись до дослідження мого колеги: ті миші, які могли бігати та бути активними, набагато ефективніше навчались.

Безліч інших досліджень це підтверджує. Навіть прогулянка допомагає вашій пам’яті та увазі.

Повільно- та довго- думаючі люди та прокрастинація

– Здатність людини генерувати нові і цікаві рішення – також стиль мислення. Як його розвивати?

– Кожен мислить своїм темпом – це дуже помітно на зустрічах команд.

Наприклад, одні мислять як водії, які їдуть на великій швидкості – швидко генеруючи ідеї.

Інші ж мислять як хайкери (ті, хто сходить на гору - авт) – вони роздивляються кожен камінь, вдихають аромат дерев і трав, милуються краєвидом і помічають деталі, їхні рішення більш прицільні.

Я б сказала, що у командах важливо мати обидва типи.

В той час, коли "водії" мають безліч варіантів, які не враховують усіх нюансів і мають схильність робити поспішні висновки – хайкери додають балансу.

Треба зберігати гнучкість і не дозволяти собі робити поспішних висновків.

– Розуміти себе і цінувати свою індивідуальність – ось про що ваша книга, чи не так?

– І ще про прокрастинацію... (посміхається).

– Точно. Метод Pomodoro працює.

– Абсолютно! Люди прокрастинують зазвичай тоді, коли перед ними стоїть завдання, яке видається складним.

Коли ми думаємо про це складне завдання, у нашому мозку активується зона, яка активна і тоді, коли ми відчуваємо біль.

Тож не дивно, що ми шукаємо усі можливі способи не робити ту чи іншу справу – від неї нам боляче!

Тож один шлях – йти всупереч природі і намагатись все-таки зробити заплановане, а інший – cфокусуватись лише на 25 хвилин над цим завданням і потім дати собі відпочити 5 хвилин.

25 хвилин – це ж не так страшно? І це чергування сфокусованого і розпорошеного мислення є.

Продуктивність: результат чи процес

– Виходить, тут більше фокус на процес, ніж на результат.

– Є чудове дослідження професора психології Роберта Бойса, який порівнював поведінку викладачів університетів, щоб зрозуміти, що робить їх ефективними.

Виявилось, що ефективнішими були ті, хто не ставив собі завдання "я маю завершити дослідження сьогодні", а ті, хто ставив за ціль "працювати якомога сфокусованіше над дослідженням наступну годину".

Це орієнтація на процес, але саме у других виходило швидше завершувати завдання, бо вони просто потрапляли в потік і також отримували насолоду від процесу.

Лілія Боровець

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.