Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
понеділок
14
січня
Випуск
№ 1405 2019 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Інші статті випуска

Партнери

За Україну!

Об’єднавчий собор Української церкви: як все відбувалося [Випуск № 1402]

Об’єднавчий собор, що відбувся у Києві, оголосив про створення в Україні незалежної православної церкви і обрав її предстоятелем 39-річного митрополита Епіфанія (Думенка).

«Це день остаточного здобуття української незалежності від Росії. І Україна вже не буде пити, кажучи словами Тараса Шевченка, з московської чаші московську отруту», - заявив після завершення собору президент України Петро Порошенко, який також був присутнім на цьому закритому заході.

«Зібрали осіб, велика частина з яких не має законного висвячення, і з-поміж неканонічних священнослужителів одного обрали як неканонічного предстоятеля», - прокоментували підсумки київського собору в РПЦ.

Кореспонденти BBC разом з тисячами прибічниками автокефалії провели кілька годин під стінами Софіївського собору, де народжувалася незалежна українська церква.

Відчуття свята

Високий чоловік з потертим наплічником раптово зупиняється посеред тротуару вулиці Володимирської, навпроти центрального офісу Служби безпеки України. Опускає рюкзак на сніг і дістає з нього рясу священика. І тут же, на тротуарі, починає одягати її, намагаючись не заважати людському потоку, який ллється в бік Софійської площі.

Сільський священик з Вінницької області приїхав до Києва для того, щоб стати свідком історичної події: цього дня на місці двох невизнаних православних церков України мала з'явитися незалежна церква, визнана Вселенським патріархатом.

Вже до десятої ранку площа перед Софійським собором заповнена людьми. Частина з них не приховували, що прибули до Києва у складі організованих груп за сприяння місцевої влади.

"Так, допомагали людям доїхати. Але тільки тим, хто хотів. Нікого силоміць до Києва їхати не примушували - це не наш метод", - розповів BBC губернатор однієї з західноукраїнських областей, який ходив уздовж поліцейського кордону.

Народ на Софійській площі зібрався найрізноманітніший. Перехожі, які "просто проходили повз". Чоловіки у потертому камуфляжі Збройних сил України. Літні жінки з іконами, які вони привезли зі своїх церков з різних куточків країни. Священики, які тут же на площі знайомилися між собою і ділилися проблемами своїх парафій.

Ті, хто зібрався на площі, час від часу згадували Майдан. Приблизно та сама пора року, така сама погода, навіть біля мікрофона на сцені та сама людина - відомий актор і міністр культури Євген Нищук.

"Лише настрій інший. Тоді весь час якось тривожно було, а тут відчуття свята", - каже чоловік середнього віку, який уважно дивиться на екран, де показують хроніку шляху до автокефалії. Ось Петро Порошенко проводить переговори із Вселенським патріархом Варфоломієм, ось за звернення до Константинополя голосує Верховна Рада, ось синод приймає одне, друге, третє рішення про майбутнє створення української церкви.

У певний момент над площею лунають дзвони. Це Петро Порошенко йде до центрального входу в Софійський собор спеціальним коридором, прокладеним прямо через площу, потискаючи руки тим, хто зібрався, і усміхаючись у відповідь на їхні вигуки на кшталт "Молодець!" і "Дякуємо за перемогу над москалями!"

"Готовий передвиборчий ролик", - скептично коментує появу президента дівчина, яка мала можливість потиснути руку президенту, але не скористалася нею.

Порошенку дійсно часто дорікають у надто активній експлуатації церковної тематики у своїх промовах. У Києві прямо кажуть, що цей мотив стане одним із провідних у його виборчій кампанії перед запланованими на березень наступного року президентськими виборами.

А ще опоненти автокефалії часто звинувачують українську владу у втручанні в церковні справи - присутність Порошенка в президії на Об'єднавчому соборі стала для них ще одним аргументом.

"З церковної точки зору, це не заборонено. Порошенко ж православного віросповідання, а не лише президент... Ось і Костянтин Великий був присутній на Першому Вселенському соборі і зробив усе, щоб він відбувся, коли формально ще не був християнином", - коментував подібні випади в інтерв'ю BBC незадовго до собору архієпископ Київського патріархату Євстратій (Зоря).

Лише двоє

Автобуси, припарковані неподалік, хтось - у намет із чаєм-кавою. Здається, більшість присутніх не очікувала, що народження церкви може затягнутися на кілька годин.

"А вас на яку тривалість заходу орієнтували?" - питали журналісти у працівників Державної служби охорони.

"Ну ви ж знаєте, що в Стамбулі синоди тривають по три дні", - без тіні усмішки відповідав охоронець зі списками учасників заходу в руках.

Головна інтрига перед початком собору: скільки представників Української православної церкви Московського патріархату - структурної частини Російської церкви - приїдуть на цей захід, попри заборону з боку їхньої церкви брати в цьому, як стверджували в Моспатріархії, "канонічно нікчемному зборищі".

В УПЦ МП звинувачували українську владу в переслідуванні своїх представників з метою змусити їх прийти на собор, а Московський патріарх Кирило написав листа про це саме предстоятелям православних церков, папі Римському Франциску та генсекретарю ООН Антоніу Гутеррішу.

Представники київських церковних та політичних кіл заявляли, що в соборі можуть взяти участь до п'ятнадцяти єпископів УПЦ МП.

Зрештою на собор приїхали лише двоє ієрархів Московського патріархату з близько 80: давній прибічник автокефалії митрополит Переяславський Олександр (Драбинко) і митрополит Вінницький Симеон (Шостацький), якого називали одним з вірогідних кандидатів у предстоятелі нової церкви.

Ще один відкритий прибічник автокефалії українського православ'я, митрополит Черкаський Софроній (Дмитрук) повідомив, що не приїхав на собор через хворобу.

Ще до кінця дня в суботу, 15 грудня, в УПЦ МП повідомили, що Симеон та Олександр виключені з "канонічної Української православної церкви".

Тим часом, за учасниками собору зачинилися двері храму святої Софії і собор почався.

Собор англійською

Як і будь-який подібний захід, собор проходив за зачиненими дверима. З усіх заяв, що пролунали на соборі, транслювали лише звернення до його учасників Петра Порошенка.

Але на фотографіях, зроблених у Софійському соборі та оприлюднених прес-службою президента, можна було побачити склад президії цього заходу.

У ній крім президента Порошенка перебували чотири представники Константнопольського патріархату: один з найвпливовіших ієрархів, неформальний куратор українського питання, митрополит Галльський Еммануїл, екзархи патріарха - етнічні українці митрополит Даниїл та архієпископ Іларіон, а також митрополит Андріанопольський Амфілохій, який днями прибув до Києва.

У президії також сиділи представники трьох українських церков: від Московського патріархату - митрополит Симеон, від УАПЦ - її голова митрополит Макарій і від Київського патріархату - його предстоятель Філарет.

Характерно, що Філарет прийшов на собор у скуфії - головному уборі митрополита, а не куколі патріарха. Відомо, що намір Філарета і після відновлення його в канонічному сані називатися патріархом досить дратував Константинополь.

Робочою мовою собору була англійська з синхронним перекладом на українську.

В останні перед собором дні в Києві тривали напружені переговори щодо статуту майбутньої церкви та регламенту Об'єднавчого собору.

Спочатку Київський патріархат, який і так мав більшість голосів на соборі, наполягав на відкритому голосуванні. Константинополь вважав, що голосування, зокрема, за майбутнього предстоятеля церкви, має бути таємним.

Співрозмовники BBC стверджували, що позиція УПЦ КП пояснювалася загостренням конкуренції між групами впливу в цій церкві. Нібито умовою відмови голови Київського патріархату Філарета від висування в предстоятелі нової церкви було обрання на цю посаду його правої руки - митрополита Переяславського Епіфанія. Проте це не входило у плани прибічників іншого впливового ієрарха УПЦ МП - митрополита Волинського Михайла (Зінкевича).

Тим не менш, по всіх проблемних питаннях вдалося домовитися, і після затвердження статуту церкви - втім, за даними BBC, його чинна версія буде змінюватися вже на самому початку функціонування церкви, - делегати собору перейшли до обрання предстоятеля.

Як обирали Епіфанія

Виборча система на соборі була ще одним каменем спотикання між зацікавленими сторонами.

У Київському патріархаті наполягали, що собор, де народжується українська церква, має бути архієрейським - участь у ньому мають брати виключно єпископи.

Але у Константинополя була інша думка щодо цього: кожному єпископу, який прибув на собор, пропонувалося взяти із собою одного священика і одного мирянина або монаха, який представляє відповідну єпархію.

Ибір між Епіфанієм та Симеоном не був однозначним.

В результаті важких переговорів сторони дійшли згоди, що учасниками собору будуть не лише єпископи, проте у підсумковому голосуванні за предстоятеля церкви миряни, клірики та монахи брати участь не будуть.

За даними BBC, на етапі висування кандидатами в предстоятелі стали одразу три єпископи, які мали реальні шанси на перемогу. Це були два висуванці від Київського патріархату - митрополити Епіфаній та Михайло, а також представник Московського патріархату Симеон.

Проте на цьому етапі митрополит Михайло зняв свою кандидатуру.

До списку претендентів на Київську кафедру додали представника УАПЦ митрополита Володимира (Черпака), проте всі розуміли, що його висування було чистою формальністю, лише для того, щоб кількість претендентів досягла цифри три, якої вимагав статут.

А ось вибір між Епіфанієм і Симеоном, судячи з усього, був для делегатів собору не таким однозначним.

З одного боку, велика частина представників УПЦ КП була не готова підтримати вихідця з Московського патріархату, виходячи хоча б з багаторічного, м'яко кажучи, не мирного співіснування цих церков в Україні. З іншого - обрання предстоятелем представника УПЦ МП синодом, на якому більшість мали представники УПЦ КП, могло б стати символом релігійного примирення в Україні - сигналом, який би стимулював інших представників цієї церкви переходити до "автокефалів".

Так чи інакше, в результаті фінального голосування митрополит Епіфаній набрав 36 голосів, а Симеон - 25.

"Десниця" Філарета

Предстоятелю об'єднаної української церкви, митрополиту Київському і всієї України Епіфанію 39 років.

Майбутній митрополит - тоді ще Сергій Думенко - народився в Одеській області, проте зростав у Чернівецькій - в тому ж регіоні, звідки родом чинний предстоятель УПЦ МП митрополит Онуфрій.

Навчався в Київській духовній академії, потім викладав у Рівненській духовній семінарії і працював секретарем свого земляка з Чернівецької області, митрополита Рівненського УПЦ КП Даниїла (Чокалюка). Саме його Епіфаній досі називає своїм духовним наставником.

У 2006-2007 роках він навчався на філософському факультеті Афінського університету, а після повернення до Києва почав викладання в Київській духовній академії.

Тут його церковна кар'єра стрімко пішла вгору. На початку 2008 року він став особистим секретарем глави УПЦ КП Філарета, намісником київського Видубицького чоловічого монастиря і керуючим справами Київської єпархії.

У листопаді 2009 року Епіфанія висвятили в єпископи, а в 2012 році він став архієпископом і очолив синодальне управління у справах духовної освіти УПЦ КП.

У червні 2013 року - на тлі активізації чуток про погіршення здоров'я патріарха Філарета - Епіфанія обрали намісником і місцеблюстителем глави УПЦ КП на випадок смерті або хвороби останнього. Ще однією функцією Епіфанія співрозмовники ВВС називали комунікацію з владою: тодішній президент Віктор Янукович ставився до неканонічної церкви досить прохолодно, а Філарет навіть заявляв про намір влади ліквідувати Київський патріархат.

"Десниця" Філарета є досить закритою в медійному сенсі фігурою. Як випливає з його інтерв'ю і публікацій, він вважає церкву Московського патріархату структурним підрозділом російських політичних і церковних кіл, інструментом проросійського впливу на державу, владу і суспільство в Україні.

Співрозмовники ВВС вказують, що така позиція найближчого соратника Філарета може стати серйозною перешкодою для приєднання до нової церкви нинішніх представників Московського патріархату.

Джерела ВВС називають його хорошим адміністратором, виконавцем, який однак ніколи не виступав з власним баченням стратегічного розвитку церкви.

Втім, кажуть вони, багато чого буде залежати від команди, яку підбере собі новообраний предстоятель.

За даними ВВС, посада керуючого справами, своєрідного "канцлера" церкви може дістатися вихідцю з УПЦ МП митрополиту Симеону, а на крісло глави Відділу зовнішніх церковних зв'язків церкви претендує ще один вже колишній представник цієї церкви Олександр (Драбинко).

Сильно впливати на політику української церкви, як очікується, буде архієпископ Євстратій (Зоря), який до останнього часу обіймав посаду голови інформаційного управління УПЦ КП.

Втім, одне з ключових питань майбутнього функціонування нової церкви - це роль в її структурі колишнього глави УПЦ КП Філарета.

За даними ВВС, у нього буде не прописана в статуті церкви роль "почесного патріарха". Критики стверджують, що на найближчий період 89-річний ієрарх залишатиметься реальним главою новоствореної церкви, фактично керуючи своїм колишнім секретарем.

Попри те, що цей сценарій не можна назвати найкращим для Константинополя, ввечері в суботу Вселенський патріарх Варфоломій в ході телефонної розмови благословив митрополита Епіфанія, привітавши його з обранням на Київську кафедру, і запросив в Стамбул для вручення томосу про автокефалію - церемонія призначена на 6 січня 2019 року.

"Церква без Путіна"

Над Софійською площею пролунали дзвони, і на сцену вийшли Петро Порошенко і новообраний предстоятель української церкви. Сотні людей, які пробули на морозі кілька годин, зустріли їх оплесками, дехто навіть плакав.

Велика промова Петра Порошенка, в якій він, наприклад, назвав автокефалію "частиною нашої державницької проєвропейської і проукраїнської стратегії, яку ми послідовно втілюємо в життя протягом майже п'яти років", для багатьох могла б здатися цілком передвиборною, однак, здається, нікого на площі це не хвилювало.

"Що це за церква? Це церква без Путіна! Що це за церква? Це церква без Кирила! Що це за церква? Це церква без молитви за російську владу і російське військо! Тому що російська влада і російське військо вбивають українців! Але це - церква з Богом! Це - церква з Україною!" - говорив Порошенко під скандування: "Слава!"

Перший публічний виступ новообраного митрополита Київського Епіфанія запам'ятався закликом до всіх вірян, священиків і єпископів, які досі цього не зробили, приєднуватися до нової церкви

Відповідей на питання про те, як насправді складатимуться відносини між сформованою на соборі новою церквою і церквою Московського патріархату, якими він бачить перспективи взаємин своєї церкви з іншими помісними церквами, з котрих не всі готові негайно визнати новостворену церкву, в промові Епіфанія не було.

Втім, можливо, від першоієрарха і не варто було очікувати відповідей на численні запитання, що неминуче виникають до нього в перший день на новій посаді.

Святослав Хоменко, Віталій ЧервоненкоВВС, Київ

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.