Західні ЗМІ про об’єднавчий Собор: історичне рішення, протистояння з Путіним і кампанія Порошенка [Випуск № 1402]

В Україні 15 грудня відбувся Обєднавчий собор, за результатами якого предстоятелем нової помісної церкви в Україні обрали Епіфанія, Митрополита Київського і всієї України. Водночас предстоятель Української православної церкви Московського патріархату Онуфрій офіційно втратив свій титул.

Вселенський Патріархат оголосив про успішне завершення роботи Об'єднавчого собору й офіційно запросив митрополита Епіфанія отримати томос.

Оглядач американського видання The New York Times Ніл МакФаркхар зазначає, що у суботу Україна зробила великий крок щодо створення своєї власної автономної православної церкви, яка стала етапом для посилення напруженості з Росією шляхом зміни багатовікової релігійної традиції, за якою київська церква належала Москві.

"Близько 190 єпископів, священиків та інших церковних діячів провели день, у закритому Софійському соборі у центрі Києва, для обрання голови новоствореної української церкви - митрополита Епіфанія. Він планує відвідати у січні Стамбулі, історичне місце Східної православної церкви, щоб отримати офіційний наказ про надання автономії. Сотні прихильників автокефалії підбадьорювали одне одного, а деякі плакали... Цитуючи національного поета Тараса Шевченка, Порошенко сказав, що Україна більше не буде пити з московської чаші московську отруту", і він закликав прихильників пам’ятати про події дня як остаточне придбання незалежності від Росії", - пише автор.

Зокрема, журналіст зауважує, що багато хто з вірян вже давно сумнівався в розірванні історичних зв’язків церкви з Москвою. "Сприяння Росії в насильницькому сепаратистському русі на сході України з 2014 року та її захоплення Криму того ж року активізувало перехід до церкви незалежної від Російської православної церкви", - вважає він. Так, противники церкви РФ в Україні заявляли, що деякі священики відмовлялися виконувати останні обряди для воїнів, загиблих під час бойових дій на сході України, а деякі навіть критикували мертвих, звинувачуючи їх у участі у "братовбивчій війні".

Автор стверджує, що цей крок, безумовно, є частиною протистояння як з російським президентом Владіміром Путіним, так і патріархом Кірілом, главою РПЦ, які переслідували альянс держав "русского мира", пов'язаних з Москвою традиціями, культурою та релігією."Суботнє голосування відбулося внаслідок вже загостреної напруженості між двома країнами, після того, як Росія захопила три українських військово-морських судна та 24 матроси та офіцери безпеки, які наприкінці листопада проходили через Керченську протоку між Росією та окупованим Кримом", - підсумовує МакФаркхар.

Московський кореспондент британського видання The Independent Олівер Керролл відзнначає, що як тільки Україна отримає томос у січні, Москва, ймовірно, зробить усе можливе, щоб ізолювати нову церкву. Як відомо, РПЦ негайно відреагувала на Об'єднавчий собор у Києві, оголосивши, що нова церква не є канонічною.

Водночас для прихильників незалежності України 15 грудня був довгоочікуваним днем. Однак і Москва, і УПЦ МП протистоять об'єднанню. "З іншого боку, Київ стверджує, що створення нової незалежної церкви - справа національної безпеки та незалежності", - пише автор. Журналіст вважає, що Порошенко, який візьме участь у наступних президентських виборах, "зробив це основною політикою своєї кампанії".

Своєю чергою, автор наголошує, що прагнення створити автокефальну церкву в Україні не є новим. Майже 100 років тому гетьман Павло Скоропадський намагався зробити те саме, але був відбитий митрополитом Київським. Незабаром більшовики повернули контроль, і питання було закрите протягом століття.

Крім того, на думку Керрола, після чотирьох років війни на Донбасі підтримка УПЦ МП впала. "Опитування показують, що більшість православних віруючих сьогодні відвідують Київський Патріархат. Але церква, що підтримується Москвою, як і раніше має найбільшу кількість приходів (близько 12 тисяч храмів)", - йдеться у статті. Так, залишається великим питанням, яка кількість вірян Московського патріархату перейде до єдиної української церкви.

Журналіст і письменник Вєслав Романовський у статті для польського журналу Polityka відзначає, що українці вирішили від'єднати свою православну церкву від російської, під яку вони були підпорядковані 332 роки. За часів незалежності України після розпаду Радянського Союзу Київ здійснив кілька спроб побудувати незалежну від Москви церкву, але безрезультатно. "Час прискорився після 2014 року, після Майдану, коли Московський патріархат підтримав анексію Криму та збройну інтервенцію Росії на схід країни", - йдеться у матеріалі.

Польський письменник переконаний, що сьогодні для більшості українців Росія - агресивний, непередбачуваний сусід, від якого потрібно триматися якомога далі. Своєю чергою, це означає посилення підтримки ЄС та НАТО. "Це найкраща альтернатива "русскому миру", - вважає автор. "Президент України Петро Порошенко - сильний захисник відділення УПЦ від Москви. На його думку, незалежна держава повинна мати сильні основи, особливо дві: армію та віру. Саме тому рішення Ради міністрів є політичним та дипломатичним успіхом", - йдеться у статті.

Утім, російські ЗМІ регулярно переконують свої громадянин, що УПЦ, як і вся Україна,є фашистськими націоналістами, і в будь-який момент закінчаться кривавий конфлікт, на цей раз релігійної війни. Єпископи, пов'язані з Московським патріархатом, на жаль, є прихильниками цих прогнозів. "Прибічники об'єднання сподіваються, що єпископи та віряни перейдуть до нової Церкви. Вони хочуть побудувати його за новими цінностями та принципами, які не мають нічого спільного з радянською моделлю православ'я", - пише журналіст.

"Це дуже важливий момент. Українські політичні та інтелектуальні еліти, які підтримують цей процес, усвідомлюють, що сильна, незалежна держава повинна мати міцні фундаменти. Якщо процес об'єднання Церкви буде успішним, Радянська імперія дійсно впаде в історію", - підкреслив Романовський.

Журналіст Вацлав Радзивінович у матеріалі для польського видання Gazeta Wyborcza заявляє, що київський об’єднавчий Собор є "історичним рішенням". "Проти створення Української Православної Церкви виступала в першу чергу Москва. Кремлівська політична влада, і перш за все глава Російської православної церкви звернулися до українців з проханням відмовитися від своїх зусиль, щоб створити незалежну місцеву церкву. До сьогоднішнього дня українське православ’я було поділене між трьома основними ієрархіями: Українською Автокефальною Православною Церквою, яка походить від еміграції, Української Православної Церкви з Патріархом Київським Філаретом на чолі, та Української Православної Церкви під патріархом Московським Кірілом", - зазначає він.

На думку автора, остання структура мала не лише найбільшу кількість парафій та вірян, але і єдина з трьох, яка мала визнання інших православних Церков (включаючи Польську Автокефальну Православну Церкву). Перші дві були визнані світовим православ’ям як неканонічні. Це означало, що їхні ієрархи не були визнані єпископами та священиками, а віряни канонічної церкви не повинні молитися в церквах УАПЦ та УПЦ КП.

Також журналіст вважає, що шлях до повної незалежності православної церкви в Україні лежить через Константинополь. Водночас Радзивінович задає питання: "Чи стане 15 грудня 2018 року для християн східного обряду України, Росії та світу - днем, пов’язаним з новим розколом?".

Німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung у своїй статті підкреслює, що створення Української помісної церкви - це початок шляху у релігійну автономію без Москви. "Україна відривається від Росії, створюючи свою православну національну церкву. На зустрічі в суботу в Києві єпископи з двох українських православних церков проголосували за об’єднання”, - йдеться у матеріалі. Разом з тим, "вірна Москві" УПЦ МП “бойкотувала зустріч”, хоча два представники таки відвідали Об’єднавчий собор.

"Перед початком Синоду в найдавнішій церкві міста, Софійському соборі, глава держави сказав єпископам: “Майбутнє України залежить від вас і тільки від вас, нашої свободи, нашої держави та духовної незалежності від Росії”, — наводить слова президента України видання FAZ.

Автор статті також зазначає, що: “Московський патріархат розглядає Україну як свою спадкоємну церковну територію”. Журналіст також розглядає процес утворення Київського патріархату на початку 1990-х років, після якого його представників почали вважати “розкольниками”, а саму церкву “неканонічною”. Основною тезою статті можна зазначати основну репліку, написану в підзаголовку тексту: “Незалежна від Москви”.

У публікації наголошується, що Україна не хоче більше належати до Росії за канонічним правом. Перед собором кілька сотень людей з українськими прапорами висловили свою підтримку релігійному відокремленню від РФ. "Московський патріархат розглядає Україну як свою спадкоємну церковну територію".

Христина Вовчук