Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
понеділок
14
січня
Випуск
№ 1405 2019 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Інші статті випуска

Партнери

За Україну!

У Рівному може з’явитися найкращий монумент Степану Бандері у світі. [Випуск № 1400]

А може постати черговий Лєнін без бороди

У Рівному проводять конкурс на кращий памятник Степану Бандері. Результати мали бути 19-го листопада. Але проект монументу, який відповідає кращим сучасним світовим тенденціям, дискваліфікували.

Пам'ятник мав би з'явитися на розі вулиць В'ячеслава Чорновола і Степана Бандери – біля парку Шевченка. Конкурс ще в січні 2018-го оголосив Рівненський міськвиконком. В конкурсі бере участь шість проектних пропозицій від учасників з Рівного, Львова та Києва. Обіцяли три премії – 20 тисяч, 15 тисяч, 10 тисяч гривень.

Але конкурс так і не відбувся – журі не обрало жодного варіанту. Тому його «переформатували» нібито в інший конкурс. Хоча й той самий.

Тільки цього разу, окрім пам»ятника, від учасників вимагали продумати і облаштувати громадський простір і вхід в міський парк зі сторони перехрестя вулиць Чорновола-Бандери.

Новий конкурс Управління містобудування та архітектури оголосило 16-го серпня. «З метою вшанування пам’яті видатного українського політичного діяча, ідеолога українського національного руху, провідника ОУН». Офіційно: «Відкритий архітектурний конкурс на краще об’ємно-просторове та ідейно-художнє рішення пам’ятника Степану Бандері».

Оскільки з- поміж інших проектів дискваліфікували той, що відрізняється сучасними світовими підходами до монументів – зупинимось на ньому. Якщо ви пошукаєте в інтернеті «Пам'ятник Бандері» – нічого подібного не знайдете.

Керівник Майстерні MOST Дмитро Котляров розповів про ідею проекту:

«За основу концепції пам’ятника взяли ідею дуалізму історичної постаті Степана Бандери та багатогранність його образу в масовій свідомості. З одного боку – це трагедія особистості, що в силу непереборних обставин не змогла перемогти в боротьбі за незалежність своєї Батьківщини, при цьому його рідні та близькі через цю боротьбу постраждали. Але ця людина не здалася і була до кінця вірна ідеалам у які вірила та за які боролася, навіть у моменти, коли мрії про перемогу виглядали безглуздими. Та з іншого боку – це образ непереможного борця, героя, що став прапором, символом боротьби за незалежність як для українців так і для наших ворогів. Багато фактів з життя Бандери були спотворені, або просто невідомі широкому колу громадськості. У цьому краса і глибина Степана Бандери.

Людина, що ніколи не воювала у військах, але звучить для всіх як воїн. Людина, що майже все життя прожила за кордоном у еміграції – найбільший патріот, патріот держави, якої не було, держави, яка була в мріях та сподіваннях... але за яку вбивали реальних рідних та калічили долі близьких...Часте використання образу Бандери у пропаганді та контрпропаганді спотворило його справжність: десь героїзувало, а десь демонізувало.

Наша ідея пам’ятника полягає саме у неспотвореному образі – образі людини, який переданий через його цитати та факти з життя, щоб кожен зміг побачити і сформувати власну думку про цю непересічну особистість».

«Ми принципово вирішили не встановлювати скульптуру, адже вона буде нарочито пафосною, гіперболізованою і через це штучною, що буде показувати тільки один бік особистості Бандери.

Роль пам’ятника в контексті міста набагато ширша ніж відображення рис обличчя конкретної людини, або її візуального образу.

Сучасний пам’ятник повинен створювати навколо себе певну атмосферу, яка змушує людей задумуватись над ідеями, що у ньому закладені, а не зображати фігуру людини.

Композиція пам’ятника продиктована параметрами місця його розташування.

Адже в основі будь-якої композиції громадської зони повинна лежати утилітарність та зручність.

Транзитний рух людей від перехрестя до парку став основною віссю. Вздовж неї було розташовано лаконічну композицію з вертикальних менгірів».

«На кожному менгірі вибито цитату, або факт з життя Бандери. Менгіри формують ніби колонаду-коридор. Обрамлюють простір, роблять його частково камерним, але не розривають зв’язок з навколишнім середовищем». «Для людей, що йдуть вздовж вулиці Чорновола композиційно задано два ритмічних рухи габаритів менгірів назустріч один одному.

Це зроблено для того, щоб під час руху по вулиці композиція виглядала динамічно ніби рухомий об’єкт (ефект перекривання).

Цей рух назустріч символізує життя двох образів Бандери: один як герой іде вверх, а інший – як людина, що зазнає важких втрат на цьому шляху».

«Площа, що розділена основним транзитним потоком була опрацьована як дві напівплощі.

Одна з них, що виходить на вулицю Чорновола – як парадна площа з стилобатом-сценою та флагштоками призначена для офіційних відзначень (заходів).

Інша, що виходить на парк – як камерна, затишне місце для роздумів та відпочинку. Вона відділена від навколишнього середовища парком та, власне, монументом».

«Самі менгіри розташовані на плесі невеликого басейну, щоб утворити ефект мосту при проході по основній транзитній осі. Також вода створює ефект віддзеркалення-подвоєння пам’ятника, що теж символічно, зважаючи на дуальність образу Бандери».

«Матеріали пам’ятника вибрано прості та довговічні: камінь, бетон, метал.

Це покликано спрямувати думки людей у глибину. У вечірній час пам»ятник допрацьований лаконічною підсвіткою, що підкреслює його композицію.

Підсумовуючи – образ Степана Бандери в нашому проекті пам’ятника переданий через:

· Відсутність «статуї», як елементу непотрібного пафосу та патетичної героїки;

· Бандера «розкривається» у свої цитатах та діях, що несе освітню функцію та дозволяє кожному побачити багатогранність його особистості;

· Весь пам’ятник у подвоєннях: два ряди менгірів, два композиційних рухи назустріч один одному, дві площі (парадна та камерна), утворення подвійного пам’ятника через віддзеркалення у басейні.

· Максимальне налаштування глядача на «задуматись» та не мислити про Бандеру однозначно, не вішати на нього «ярлики». Побачити героя у живій людині і зрозуміти його жертву, зрозуміти, що ця людина віддала за боротьбу...».

PS:

Недавно ми отримали проекти монументів, які були подані на конкурс - і що ми бачимо? Огидний несмак панове! Видно чинуші, які організували конкурс були виховані на пам'ятниках радянської доби - хочуть нам втулити Леніна на п'єдесталі.

Наша організація з подивом дізналася, що ця "комісія несмаку" відхилила проект який вразив нас своїм модерним баченням та естетикою. Як це розуміти? УВО це розуміє однозначно - комісія профнепридатна.

Ми висуваємо обговорення на широкий загал!

Завдяки в тому числі Українській військовій організації в місті Рівне постане пам'ятник провіднику усього прогресивного людства Степану Бандері.
Володимир Торбіч

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.