Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
22
жовтня
Випуск
№ 1342 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Свято-Тарасівська церква в Каневі [Випуск № 928]

У серпні 2003 року Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім.Т.Шевченка виступило з ініціативою спорудження «Кобзаревої (Тарасової) церкви» в м.Канів. З цією метою Міжнародний благодійний фонд «Українська Родина» відкрив розрахунковий рахунок у Подільській філії АКБ «Київ» «На Кобзареву церкву», при товаристві «Просвіта» в Києві діє Оргкомітет з питань спорудження церкви. Київські часописи «Слово Просвіти», «Народне слово», рівненський часопис «Волинь» та інші опублікували «Звернення до всіх українцїв світу» з реквізитами для добровільних пожертв на церкву. Збір таких пожертв на Рівненщині організувало правління Рівненського обласного об’єднання ВУТ «Просвіта» імені Т. Шевченка. Прізвища жертводавців друкувалися в тижневику «Слово Просвіти».
Всеукраїнська акція «Збудуємо Кобзареву церкву» набирає все ширшого розголосу. А передрук статті знавця сакральної архітектури й мистецтва Олександра Волощука в нашому часописі, сплодіваємося, спонукатиме до громадського обговорення порушеного в ній питання.
Значимість цієї акції пояснюється, в першу чергу, тим, що вона проводиться у часі підготовки до 200-річчя з дня народження великого сина українського народу, геніального поета, художника, мислителя Тараса Шевченка. Художника, який у тогочасній Російській імперії був не тільки першим академіком-гравером, але й знавцем мистецтва іконології, іконографії та церковної архітектури. Про його мистецький рівень і вимогливість свідчать художні роботи та критичні зауваження в щоденнику 1857– 1858 років.
І не випадковим було те, що православні святині ставали об’єктами особливого зацікавлення під час подорожей Т.Шевченка по Київщині, Черкащині та Волині. З якою фотографічною точністю він відтворював ці святині аквареллю з натури, можна простежити за малюнками «Почаївська Лавра», «Видубицький монастир» тощо. З огляду на українські традиції та канонічні вимоги до архітектури християнських храмів, зайвим буде подавати детальне тлумачення рекламованого ЗМІ «Ескізу проекту церкви Покрови Богородиці (Тарасової церкви) у Каневі біля Чернечої гори», автором якого є шанований народний художник-монументаіст Анатолій Гайдамака. На ескізі подана чотириповерхова дзвіниця – вежа висотою 49 м, розмірами на плані 15x15 м., що завершується банею, шпилем і нетрадиційним символом – хрестом у сонячному колі. Приміщення храму передбачається на другому поверсі. Хочеться сподіватися, що це лише перший варіант ескізу майбутнього храму. Бо досягти архітектурної виразності, довершеності його можна лише на конкурсній основі за участю декількох досвідчених архітекторів. А для художників-монументалістів буде широке поле діяльності в частині художнього оздоблення інтер’єру храму.
Змагальна творчість дозволить виявити архітектурний образ церкви як духовної вершини Богом створеного Всесвіту в його трьох складових: Божественній, небесній і земній. Цій богословській концепції відповідає традиційне об’ємно-планувальне вирішення православної церкви в трьох частинах: вівтар, орієнтований на схід, середня частина і притвор. Можливий і двочастинний варіант: вівтар і середня частина. Одним із рідкісних варіантів об’ємного планування храмів є Свято-Георгіївська церква в стилі українського бароко, збудована в с.Пляшева (Козацькі Могили) на Рівненщині в 1912–1914 роках за проектом архітектора В.М.Максимова, учня професора О.В.Щусєва.
Унікальність її полягає в тому, що при великому скупченні прочан фасад західної стіни стає іконостасом, а церковний майдан – середньою частиною храму та притвором, що символізує собою безмежжя церкви у просторі.
Церква в Каневі може бути і тринавною на зразок українських і єрусалимських святинь.
Згідно з православним віровченням, до всіх наведених вище варіантів церков буде забезпечений вільний доступ не тільки охрещених, але й тих, хто є готовими охреститися або є вірними інших конфесій чи представниками інших національностей. Така церква буде, як зазначено у «Зверненні» Оргкомітету, церквою «єднання, церквою братолюбства», до чого закликав усіх людей Тарас Шевченко.
Але церква як будівля не може розглядатися окремо від другого поняття – Церква, релігійна громада віруючих одного й того сповідання (конфесії), яка здійснює свою діяльність на підставі Статуту, настанов вищого Церковного органу та діючого законодавства України. Релігійна громада як юридична особа забезпечується правом власності на церкву-будівлю. Тому й церква у Каневі не може бути «позаконфесійною». Вона має бути власністю релігійної громади, яка в умовах незалежної держави Україна є адміністративно незалежною від закордонних релігійних центрів і підпорядковується Помісній Українській Православній Церкві, очолюваній Святійшим Філаретом, Патріархом Київським і всієї Руси-України. Не менш важливим питанням, що стосується майбутньої церкви в Каневі, є вибір її назви. Згідно з канонами, у православних храмах престол освячується в ім’я Христа Спасителя, Богородиці, священних подій, святих подвижників Христової Церкви. Серед святих Церква вшановує 9 березня’ святителя Тарасія. На честь цього святого під час хрещення й було дане ім’я майбутньому генію українського народу Шевченкові – Тарасій (по-грецькому «хвилюючий, бунтар»). Бо ж він народився 9 березня.
Тому церкву в Каневі доцільно назвати Свято-Тарасівською. Будуть люди називати її шанобливо-спрощено: «Тарасова церква».
А 9 березня, у день храмового свята й народження Тараса Шевченка, а також 22 травня, у день святого Миколи і перепоховання Шевченка, будуть збиратися прочани на Чернечій горі в Каневі з усіх кінців України і світу, щоб розумом і серцем відчути життєдайність, за висловом великого Кобзаря, «Святого Слова», «кадила істини» і розійтися звідси, немов «з чистилища, щоб розпочати новий, благородніший шлях життя».
«Слово Просвіти», ч.10(230), 4-10 березня 2004 р.
Олександр ВОЛОЩУК, член правління РОО ВУТ «Просвіта» імені Т.Шевченка, м. Рівне.

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.