Японські субкультури: історичний аспект [Випуск № 1394]

В сучасному світі під субкультурою мається на увазі система визначених норм і цінностей, що відрізняють певну групу від інших людей або частина культури суспільства, що відрізняється від переважної більшості, а також соціальні групи носіїв цієї культури . Від поняття «контркультура», субкультура відрізняється тим, що не суперечить цінностям традиційної культури, а доповнює її. Субкультура може відрізнятися від домінуючої культури власною системою цінностей, мовою, манерою поведінки, одягом та іншими аспектами.

Поява субкультури пояснюється цілою низкою факторів. Основними з них є:

1. Соціально-економічні причини (безробіття, нудна, нецікава робота);

2. Відмінності між поколіннями;

3. Особливості вікової психології (молодь емоційніша, динамічніша, більш незалежна, у більшості ще немає сім’ї, професії, того кола численних обов'язків і зобов'язань, в яке з віком потрапляє доросла людина);

4. Прагнення молоді створити свій особливий світ цінностей (знайти осмислене і значиме дозвілля, коло однодумців, можливості самовираження).

Основою субкультури можуть бути: стиль музики, образ життя, певні політичні погляди. Деякі субкультури носять екстремальний характер і демонструють протест проти суспільства або певних суспільних явищ. Часто вони носять замкнутий характер і прагнуть до ізоляції своїх представників від суспільства. Іноді субкультури розвиваються і входять як елементи в єдину культуру суспільства. Розвинені субкультури мають свої періодичні видання, клуби, громадські організації.

Розрізняють субкультури, що формуються на національній, демографічній, професійній, географічній та інших базах. Як правило, субкультура проноситься людиною протягом усього життя. Зокрема, субкультури утворюються етнічними спільнотами, що відрізняються своїм діалектом від мовної норми. Іншим відомим прикладом є молодіжні субкультури.

В нинішній час молодіжних субкультур кількісно значно більше, ніж в XX столітті - в період їхнього розквіту. Але в силу того, що сучасна політика і життя суспільства куди більш стійкі, ніж в минулому столітті, вони не так сильно соціально виражені. Слід зауважити, що неформальні молодіжні рухи не новий феномен, і тому зараз нікого не здивувати екстравагантним вбранням.

У цій статті ми розглянемо дуже своєрідні субкультури однієї з найрозвиненіших країн світу – Японії.

Сучасне японське суспільство на даному етапі свого розвитку зазнає якісних змін. Нинішнє молоде покоління Японії не завжди і не в усьому відповідає стандартам японського суспільства. З плином часу воно в значній мірі змінювалося під впливом проникаючої в нього західної культури.

Культура Японії різноманітна і строката. Багатовікові традиції і засади тут співіснують з бунтарськими настроями та сучасною модою. Саме бажання протистояти цим самим традиціям і загальноприйнятим поняттям краси спонукало молодих людей на неусвідомлене створення нинішніх молодіжних субкультур, які стали дуже популярні як у самій Японії, так і за її межами.

Японські молодіжні субкультури нерозривно пов'язані з вуличною модою. Перші молодіжні субкультури Японії з'явилися завдяки молодим людям, що експериментують на вулицях Токіо. Їх поява була протестом проти традиційних японських ідеалів краси і соціальних підвалин.

Для того щоб описати популярні елементи стилю, тенденцій і явищ японської молодіжної моди і її субкультур часто використовується термін «вулична мода» (street style). Японська вулична мода тісно пов'язана з різними молодіжними субкультурами, кожна з яких відрізняється оригінальними поглядами і зовнішнім виглядом, що дозволяють їхнім прихильникам заявляти про свою субкультурну ідентичність. Японська вулична мода прийшла не від відомих дизайнерів, а скоріше навпаки, сьогодні багато модних марок слідують тенденціям і стилям, що з'явилися на вулицях Японії. Одержимі модою, свідомо чи несвідомо, молоді люди побічно і безпосередньо її диктують.

Якщо говорити про види японських молодіжних субкультур і їх кількості, то найдоцільніше буде виділити не конкретні субкультури, а так звані субкультурні групи. Так як, візуальна складова є ключовою при розпізнанні представників субкультур, то можна виділити наступні принципи їх поділу: за кольором, за брендом, за тематикою, також це можуть бути "гібридні" стилі, що включають в себе деталі з різних напрямків.

Сприйнятливість японського суспільства до західних впливів пояснюється особливостями японської цивілізації і культури: схильність до запозичення, переймання чужого досвіду, ідей і знань та здатність поєднувати їх з національними традиціями.

Так, цінності Європи і Америки, що увірвалися в традиційне японське суспільство, зруйнували багатовікові підвалини, спонукавши сучасне покоління наслідувати не прийнятим в японському свідомості ідеалів, а абсолютно новим, яскравим і екстремальним образам .

В Японії зародилося і розвинулось безліч різних молодіжних субкультур. Здавалося б, різноманіття японської культури, повинно сприяти лояльному ставленню до всіх її проявів. Але тема непокірної молоді в усі часи була актуальна серед старшого покоління. Найчастіше до субкультурних груп належать школярі старших класів і студенти. Це пов'язано з тим, що вони найбільш звільнені від суворих рамок поведінки в японському суспільстві. Як і в інших країнах, в Японії були свої ідейні натхненники, які стали іконами для підлітків як того часу, так і сучасності. Ще в 70-80-і рр. перші представники голосно заявили про себе, захоплюючи за собою натовп натхненних які розділяли їх погляди. Так зародилися більшість субкультур, ось деякі із них:

· Босодзоку (Bоsоzoku) - банди мотоциклістів, відомі як «Клани Швидкості» або «Босозоку» були популярні в Японії в ранні 1960-ті. Назва субкультури складається зі слів «бо: з:» - «нестися з шаленою швидкістю» і «дзоку» - «сім'я, група». У минулому вони хвилювали громадськість своїми дикими заїздами і бійками, але зараз їх залишилося зовсім мало через жорсткість встановлених в Японії правил. Їх головними атрибутами була сараш - біла матерія, яку обертають навколо грудей, халат, схожий на плащ і маска. Основним «реквізитом» були скутери або мотоцикли;

· Вамоно (Wamono) – стиль, в якому хоч і дотримуються певні традиції , включає в себе безліч сучасних аксесуарів плюс велика кількість живих квітів. Ділиться на кілька субкатегорій, при цьому незмінно в одязі зберігається кімоно або юката;

· Візуал Кей (Visual Kei) - буквально означає «візуальний стиль». Він характеризується використанням специфічного макіяжу, складних зачісок, яскравих костюмів, його послідовники часто вдаються до андрогенної естетики. Цей стиль належить виключно представникам «сильної» статі. Також стиль ділитися на кілька субкатегорій. Субкультура виникла на основі однойменного музичного жанру. Музичний жанр Visual kei виник на базі японського року в результаті змішування його з глем-роком, металом і панк-роком в 1980-х роках;

· Гангуро (Ganguro) - дослівний переклад слова «Гангур» - «чорне обличчя». Засмага та максимально світле або розфарбоване в усі кольори веселки велосся - це одні із головних атрибутів стилю. Щотижня представники цього стилю відвідують солярій, але на цьому не зупиняються: перед виходом у світ рясно наносять на шкіру темний тональний крем, підводять очі чорною або білою підводкою для очей, а також використовують білу помаду, крім того, вони носять блакитні контактні лінзи. Представниці субкультури завжди носять взуття на неймовірно товстій та високій підошві, міні-спідниці;

· Гяру (Gyaru) - японська транскрипція gal зі спотвореної англійської дівчина (англ. Girl). Термін може означати як популярну серед дівчат японську субкультуру, пік якої припав на 1990-ті роки, так і сам спосіб життя. Нинішні Гяру заслужили це прізвисько, бо «дегенеративні школярки» «змушують батьків плакати» через порушення традиційних для японок табу і захоплення західними цінностями. Вони виділяються легковажною поведінкою, позитивним мисленням, любов'ю до яскравого модного одягу, особливими уявленнями про ідеали краси. Представниці субкультури надають перевагу перукам, накладним віям, накладним нігтям і т. д.;

· Декора (Decora) - це японський стиль доволі популярний на сьогоднішній день. Представники цього стилю прикрашають себе великою кількістю пластикових прикрас і шпильок, аксесуарами різної тематики. Також надають перевагу неоновим спідницям і різнокольоровим гольфам, а іноді навіть носять марлеві пов'язки, які самі ж розфарбовують;

· Дзентай (Zentai) - повна назва субкультури звучить як «дзенсін тайці», тобто «обтягуючи все тіло». Дзентай одягаються в кольорові облягаючі, повністю закриті костюми і виходять в такому вигляді гуляти, чим шокують громадськість. Це вкрай нечисленна субкультура, представники якої відчувають себе абсолютно захищеними серед натовпу, приховавши від оточуючих все, що може видавати їх особу;

· Ко гал (Ko gal) - слово «gal» з'явилося в побуті японців в 1980-х роках і означає воно «дівчина, яка любить брендовий одяг». «Ko» походить від японського слова «kodomo», що означає «дитина». Представники Ко гал намагаються виглядати настільки молодо, наскільки це можливо, використовуючи при цьому милі дитячі аксесуари. Впізнати їх можна за шкільною формою з міні-спідницями, сильній засмазі, знебарвленому волоссю і високими шкарпетками;

Більша частина вищевказаних субкультур поділяється на інші менші субкатегорії, в яких безпосередньо зберігаються основні ознаки від похідних субкультурних груп.

· Також популярністю в Японії користуються субкультури, які набули значного поширення в США та Європі. Для японських послідовників характерне своє уявлення про ці субкультури, що певним чином значно їх відрізняє від європейських прихильників.

Незважаючи на настільки вагому популярність субкультур в Японії, існує ряд проблем, досить значущих, як для самих течій, так і для країни в цілому. Основною проблемою їх розвитку на сьогоднішній день є не стільки взаємообмін культур, скільки заміна традиційних японських підвалин. Так, виникаючи і розвиваючись стрімко, молодіжні напрямки руйнують звичну Японії традиційність і культуру, вбираючи основні елементи сучасної культури Заходу. Традиційний одяг все частіше змінюються строкатим вбранням субкультур, як самобутніми, так і запозиченими з європейських країн, звична японцям стриманість і консервативність - прагненням виділитися і зухвало заявити про свою індивідуальність, а традиційність підвалин - перейманням західних елементів культури і суспільства.

Другою причиною - є відсутність чітких меж в середині субкультур, їх розмитість, змішаність, яка часто приводить до конфліктів між групами. Ще однією проблемою є - відторгнення підлітків, що вступають до лав субкультур. Так, незважаючи на зростаючу їх популярність, багато течій все ще залишаються неприйнятими суспільством, тобто вигнанцями, «фриками», які руйнують цілісність і моральність Японії зсередини.

Неоднозначним є і ставлення до субкультур в самій Японії. Століттями, для виховання молоді застосовувався принцип вабі-сабі. Вабі-сабі - це японський термін, який відображає здатність японців розуміти прекрасне, вихоплювати швидкоплинну красу в навколишньому світі. В його основі лагідність і слідування традиціям. Публічне вираження переживань, емоційність вважалися неприпустимими і засуджувалися. У той же час японці завжди ставили колективну роботу над демонстраціями власних амбіцій і бажанням виділитися. Так, жорсткій критиці піддається саме існування таких субкультур, як Гяру, Когяру і Босодзоку та Отаку, які з точки зору культури і психології все частіше розглядаються як «негативні», «ті, що погано впливають на молодь» . Своїм виглядом і поведінкою вони переінакшують всі норми поведінки. Приміром представники субкультури Гяру та Когяру одягаються яскраво, підкреслюють власну сексуальність і поводять себе вкрай не пристойно. За це їх раніше жорстко критикували в ЗМІ і суспільстві загалом.

Поряд з цим розвиток і популяризація молодіжних субкультур отримує схвальні відгуки серед молодих людей, які прагнуть заявити про свою винятковість. Японська влада в ситуації, що склалася, відноситься до субкультур досить поверхово, більш того, упереджено і в певній мірі несправедливо.

На жаль, історія цих субкультур, їх розвиток та характерні риси досі в більшості залишаються непоміченими науковими діячами, незважаючи на те, що свого часу вони зробили справжню культурну революцію в Японії, і до сих пір залишаються на піку популярності, залучаючи в свої ряди все більшу кількість молодих людей. Дану тему досліджували соціологи, психологи, журналісти, однак, з точки зору історії вона все ще залишається невивченою та не розглянутою повноцінно, в комплексі різних дисциплін, а тому і є досі не настільки відомою в колах вчених, істориків та культурологів.

Вікторія Кондратчук