Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
п'ятниця
8
грудня
Випуск
№ 1349 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Ати-бати - хочу в солдати! [Випуск № 970]

Розпочато весняний призов до лав Збройних Сил України. Порівняно з призовами минулих років кількість хлопців, які хочуть служити в українському війську, значно зросла. Із загальної кількості призовників, що приходять на збірні пункти, лише 1 з 18 буде служити.

За радянських часів армія вважалася «школою життя» для чоловіків, служити в якій було престижно. Після демобілізації молоді люди ще довго на танці в клуб одягали військову форму. Так розповідав мені тато, показуючи свій армійський альбом, до якого ми, дітьми, навіть торкатися не сміли без його дозволу.

Часи змінювалися ... Згодом армія набула репутації болота, у яке затягує невдах, що не змогли влаштуватися у житті, або яким не вдалося «відкосити». Аби не служити, призовники ладні були фіктивно одружуватися, народжувати в цьому шлюбі небажаних дітей, купувати медичні довідки, отримували, навіть, термін позбавлення волі (у більшості випадків умовний) за ухиляння від призову, як це передбачено Кримінальним кодексом. Але і строкова служба була не такою, як належить. Молоді хлопці, які мали б здобувати військову освіту, натомість будували дачі та копали городи командирам різних рівнів. А ще «дідівщина», про яку в ті часи всі знали, але водночас заперечували існування цієї проблеми.

Наразі, служба в ЗСУ знову стає популярною. Порівняно з минулими роками, бажаючих служити значно побільшало. Навіть, враховуючи те, що частина з них отримають відстрочку, частина не пройде медичну комісію, частина у зв’язку із досягненням 25 років буде звільнена від служби в ЗСУ. І все ж, лише одна третина з усіх бажаючих підуть служити в армію. Виникає слушне запитання. З чим пов’язана така різка зміна? Може у 18 річних юнаків прокинулась громадянська свідомість? Звичайно ж, є хлопці, які йдуть в армію за покликанням, бо дійсно хочуть служити в ЗСУ, а потім продовжувати службу за контрактом. А чим керуються інші? Про це та інше розмовляємо з заступником обласного комісара з призову Рівненської області, підполковником Ігорем Деркачем.

- Порівняно з минулими роками кількість бажаючих служити значно зросла, але головне те, що хлопці йдуть служити цілком свідомо. Восени 2009 і у військо в Рівненській області призвали 118 чоловік з повною вищою освітою.

Чому, на Вашу думку, хлопці, які вже здобули професію, і яким здавалося б вже час визначатися в житті, хочуть служити в армії?

- Знову ж таки, здобувши професію, хлопці намагаються добре працевлаштуватись, а більшість керівників установ, підприємств та організацій різних рівнів при виборі працівника, за умови рівних професійних знань, надають перевагу тим, хто проходив військову службу. А у силові структури, зокрема, міліцію, охорону, податкову міліцію не беруть без проходження служби в ЗСУ. Так і для хлопців, які здобули юридичну освіту, служба в ЗСУ обов’язкова умова для працевлаштування.

- Що дає для молодої людини служба в армії?

- Служба в ЗСУ- чудова можливість отримати військову освіту та певний позитивний життєвий досвід. Молоді люди після проходження військової служби значно дисциплінованіші, відповідальніші, серйозно відносяться до поставлених завдань, вміють працювати без стороннього нагляду. Призовникам іде на користь зміна обстановки. В них проходить своєрідна переоцінка цінностей. Те, що раніше було звичним, а саме: мамині сніданки, батьківська турбота, близькість рідного дому, друзі, стає на певний час не досяжним, а це має позитивний вплив на становлення особистості кожного хлопця.

- Пане Ігоре, в яких військах найбільш прагнуть служити хлопці, чи враховуються бажання призовників при виборі місця служби?

- Багато хто виявляє бажання служити в аеромобільних військах, а побажання враховуються, якщо призовник підходить за станом здоров’я та рядом інших умов, необхідних для тої чи іншої служби.

Цікаво, якими мотивами керуються призовники, коли вирішують іти служити в ЗСУ. Олександр Шкляр з м. Рівного розповів, що хоче служити для того, щоб повчитися життю та здобути певний досвід. Навіть інститут, у якому навчався, покинув задля служби. Також Олександр відзначив, що після служби в армії значно зростають шанси вдало працевлаштуватися. «Дідівщина» його не лякає. З розповідей старших товаришів знає, що її зараз майже немає, так як різниця у віці військовослужбовців лише півроку.

Лікарі, які проводять медогляд призовників, говорять: «Завдяки тому, що значно збільшилась кількість бажаючих служити, до лав Збройних Сил сьогодні потрапляють найбільш здорові та фізично підготовлені хлопці». Та додають: «Деякі призовники навіть хвороби приховують, щоб потрапити на службу до війська».

Звичайно, дуже добре, що повертається «мода» на службу в армії. Актуальними стають твердження минулих років, що тільки, відслуживши в армії, можна стати справжнім мужчиною. Але хотілося б, щоб до служби в ЗСУ молодих хлопців спонукав перш за все обов’язок захищати свою країну, усвідомлення важливості місії, яка на них покладена. Для цього у молоді потрібно виховувати патріотизм та з малих літ формувати особистість, якій притаманна людська гідність, висока національна самосвідомість, любов до України, готовність до виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів і незалежності України.

Розмовляла Жанна Арсенічева.

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.