Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
вівторок
4
грудня
Випуск
№ 1399 2018 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Інші статті випуска

Партнери

За Україну!

Віртуози України в м. Рівне: до проблеми сприйняття сучасної інструментальної музики [Випуск № 1392]

Кожен вид інструментальної музики по своєму привабливий і самодостатній. Утім, скрипка у цьому ряду стоїть осібно. Причин цьому декілька і всі вони претендують на вичерпне слово. Адже цей не темперований інструмент чи не єдиний у світовій культурній практиці має у той же час найбільше виконавців-віртуозів. І потрібно відзначити, що першість у цьому ряду за їх підготовкою, принаймні в останні десятиліття, впевнено тримає Львівська національна музична академія ім. М.Лисенка, на рахунку якої, як мінімум, три найколоритніших музиканти, що піднесли цей інструмент, здається, на недосяжну висоту.

Утім, якщо усі виконавці цього плану концентрують свою увагу виключно на звучанні інструменту, то останній із цієї когорти, – С.Кондратів, концерт якого відбувся в нашому місті 27.09, явно «випадає» з цього ряду. Адже манера його гри – не лише максимальне розкриття технічних можливостей інструменту, помножених на духовну складову виконавця, але й виконання творів у надзвичайній експресії, постійному русі, «пересипання» музичної тканини твору безліччю оригінальних технічних знахідок тощо.

Меломани, сподіваюся, переглянули інформацію з цього приводу у мережі Інтернет, відвідали концерт митця і мають власну точку зору на цей культурний феномен сучасності. Не зупиняючись на його характеристиці, окремі складові якого було подано у місцевих ЗМІ, акцентую увагу на наступному. Адже його гастролі дають чимало матеріалу для роздумів.

Адже, приміром, упродовж лише двох останніх років у м. Рівне виступало 3 найвідоміших вітчизняних віртуози-скрипалі, випускники Львівської інструментальної школи: В.Попадюк, О.Кульчицький і С.Кондратів. Якщо перші два з них мають достатньо гучну славу і є фактично «розкрученими» національними виконавцями, то в останнього до яскравих технічних здібностей додається ще й надзвичайна гострота сприйняття музики, талант композитора, а відтак він може не лише виконувати чиїсь твори, пристосовуючи їх під власні творчі можливості, а й спробувати запропонувати для будь-якого рівня художньої підготовки публіці власні взірці, в основі яких лежить бачене і пережите безпосередньо і відтворене у блискучій технічній та художній інтерпретації. До того ж, С.Кондратів має й надзвичайно оригінальну форму презентації власної творчості, яка вже самі по собі захоплює та інтригує: адже музичні кліпи, поширені в мережі Інтернет, де Святослав виконує свої композиції в екстремальних умовах – на вершинах гір, в ущелинах, серед дюн тощо, не лише приваблюють глядача і слухача незвичністю поданого музичного матеріалу, а й вимагають надзвичайних фізичних зусиль та ризику від виконавця. Тож його власна художня творчість повною мірою може посісти високе місце у рейтингу серед композиторів сучасності як за технічними складовими, так і глибиною філософського змісту.

У цьому зв’язку цікавим є й факт активних відвідин музикантом упродовж декількох років понад 30 країн світу, причому достатньо контрастних за культурною складовою: Китай, Марокко, Норвегія, Індія, Іспанія, Італія... і саме за результатами цих поїздок ним були підготовлені композиції, що глибоко відтворюють сутність їх культурного єства. Принаймні, філософія східних цивілізації (навіть із розрахунку на пересічного слухача) відчувається в них переконливо й майже реально. Та й остання, презентована у м. Рівне програма «Метеора», також повною мірою відбиває творчі шукання художника.

Концерт С.Кондратіва засвідчив його однаково професіональне виконання як етнокомпозицій (власних чи транскрипцій), так і глибоко філософських композицій, створених ним останнім часом. До речі, під час виступу ним презентовано твір, виконаний на електроінструменті, виготовленому на його замовлення місцевим майстром Олегом Шевчуком і спеціально налаштованим під музиканта.

У той же час, гастрольні виступи трьох названих вище постатей у м. Рівне, слуховий і зоровий потенціал інтелігенції якого сформований достатньо потужною культурною інфраструктурою в особі митців двох театрів та органної зали, регулярних гастролей талановитих виконавців із когорти світового джазу (10 міжнародних фестивалів із запрошенням світових зірок), потужними міжнародними фестивалями органної та хорової (у т. ч. й духовної) музики, унікальної художньої галереї «Євро-Арт» з її постійними просвітницькими презентаціями тощо, не дають змоги досягти належної, як для музикантів такого рівня, наповненості місцевих концертних зал.

У цьому зв’язку було б цілком доречним, хоча б незначну кількість знакових у культурно-мистецькому контексті концертів Рівненська філармонія брала б на себе, тобто здійснювала відповідну інформаційну підтримку подібним виконавцям, оскільки будь-яка гастрольна діяльність у місті організується, принаймні, з відома її керівництва. Та й просувати у свідомість місцевої влади думку про необхідність мати у місті сучасну і, головне, якісну концертну залу з доброю акустикою, – це також і її компетенція. А з наявними виконавцями проблем, як бачимо, не буде! На культурній арені України зійшла ще одна Зірка!

«Лісапетний батальйон» чи агенція «Куrva mati», які все частіше з’являються на українській сцені, тим більше її кращих місцях репрезентації (Академічних театр, Національний кіно палац «Україна»), не роблять честі національному мистецтву.

Термін «Культура» передбачає, як відомо, відбір, вирощування, культивування, виховання і певного рівня художнього смаку. Тож і державна культурна політика повинна передбачати комплекс дій, спрямованих на процес формування потрібних державі напрямів, за допомогою надання цим репрезентантам культурної політики кращих концертних майданчиків, організаційно-фінансової та інформаційної підтримки тощо.

Поза сумнівом, у суспільстві повинні існувати різні види мистецтва і в цьому виявляється його демократичність і відкритість. Однак, культура, якщо вона розвивається стихійно, залишає по собі пустелю.

Сергій Виткалов

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.