Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
вівторок
9
жовтня
Випуск
№ 1392 2018 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Інші статті випуска

Партнери

За Україну!

«Солодкий смуток» (виставка творів українських художників-емігрантів у м. Рівне) [Випуск № 1389]

Складні часи завжди актуалізують поняття чи терміни, які, здавалося б, уже давно перестали бути важливими чи взагалі мати значення для людини. Адже її життя перебуває під іншим впливом чи тиском інших обставин, часто таких, що змушують забути чимало речей, що мали значення нещодавно. Однак, саме проблемний життєвий ряд і викликає у свідомості образи, про які забуваються тоді, коли все добре.

Йдеться про поняття батьківщини і Батьківщини!

І цей політико-ідеологічний та культурний аспект людського буття особливо помітно на оригінально підібраній колекції Л.Волошуна, презентація якої завершує літо у нашому місті.

До чести і естетичного смаку її організаторів, художню збірку складають 30 справді унікальних за сутністю і вартісних за художніми ознаками творів постатей, що залишили помітний слід у культурному просторі ХХ століття. Це переважно вихідці з теренів колишньої Російської імперії, значна частина яких тісно пов’язана (народженням, походженням, навчанням, експонуваннями) з Україною. Серед її представників є майже класики М.Шагал та П.Нілус, а також О.Романова (дочка царя Олександра ІІІ, яка двічі була на Рівненщині, виконуючи обов’язки медичної сестри у І Світову війну, батько якої заклав першу цеглину у підніжжя Воскресенського Собору м. Рівне у 1890 р.), В.Стахівський, М.Кричевський (син видатного національного художника і архітектора Василя Кричевського), О.Альтман і Л.Морозова й ін.

Ці постаті свого часу були організаторами або учасниками найбільш помітних художніх об’єднань Петербурга, Парижа, Києва, Одеси, інших культурних центрів Європи, мали численні і схвальні відгуки про власну мистецьку чи організаційно-культурну діяльність, їх твори знаходяться у найпрестижніших приватних колекціях та музейних зібраннях світу (Лувр, Ермітаж). Окремі з них активно допомагали Україні у складний повоєнний період (зокрема й відновленню Михайлівського Золотоверхого собору Києва) (Л.Морозова). Але там, на чужині (Німеччині, Франції, Чехії, США чи Канаді), куди закинула їх доля у далекі 20-30-роки минулого століття, ці особистості гостро відчули те, чого вони не змогли забути і без чого їх творче життя втрачало сенс.

Сальдо їх художнього вислову досить широке – від класики до постмодерну. А основний жанр даної експозиції, на якій експонуються їх твори, – пейзаж.

І це експонування нагадує нам, що є речі, яких завжди найбільше бракує саме у переломні періоди життя. Адже білорус М.Шагал, і українці П.Нілус чи М.Кричевський, ввійшовши в конфлікт із політичною системою, чи навіть не знайшовши себе у складну добу народжуваного ХХ століття у власній країні, її залишили, однак досить швидко адаптувалися в європейському чи американському мистецькому середовищі і стали не менш відомими й у чужому культурному просторі. Але це була вже інша творчість, полишена власного духовного коріння, без якого людина, а надто та, що має загострене відчуття до оточуючого світу, людина-митець, не змогла уповні розкритися. І експоновані полотна це підтверджують. Тому хоча й солодкий, утім смуток, тобто стан не завершеної чи недовершеної творчої самореалізації, стан, коли ти навіть визнаний в інокультурному середовищі залишаєшся своїм серед чужих.

Наше місто стало третім центром цього експонування після Києва та Львова.

Тож «Євро-Арт» (в особі Леоніда Волошуна) і її творча група не лише продовжують підвищувати духовність місцевої публіки постійними і справді вартісними експонуваннями, а й значною мірою впливають на політичні орієнтири місцевої інтелігенції. І вже не лише галерея, а й саме місто поступово перетворюється на поки що невеличкий, утім український Лувр. Це підтверджує і низка фестивалів (етно, духової, джазової чи органної музики), музейних гостин, чи інших художніх експонувань та презентацій, яких все більше з’являється у нашому місті, організація яких стимулюється, поза сумнівом, галереєю, що створює здорове конкурентне середовище серед художньої еліти краю.

Як же оригінально завершується літо в нашому місті, завдячуючи таким людям!

Сергій Виткалов

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.