Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
вівторок
4
грудня
Випуск
№ 1399 2018 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Інші статті випуска

Партнери

За Україну!

Артем Ситник: На війні вороги теж сідають за стіл переговорів [Випуск № 1385]

Півроку тому директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник на всю країну заявив, що буде домагатися звільнення свого колеги — керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького. Позаяк той, за даними НАБУ, зливав кримінальні справи, попереджав фігурантів про майбутні обшуки та вчиняв інші правопорушення. Наприкінці липня прокурорська комісія залишила Холодницького на посаді, тому Ситнику доведеться працювати з ним і надалі, попри гучний публічний конфлікт.

Нещодавно в «неприємну історію» потрапив і сам Ситник: журналісти зафіксували, як він уночі зустрічався з президентом у його маєтку. Громадське поспілкувалося з Артемом Ситником про те, як вирішуватимуть конфлікт з Холодницьким, нащо було зустрічатися вночі з президентом та яка очікує доля на гучні розслідування.

– Попри вашу вимогу, комісія прокурорів залишила Холодницького на посаді. Що буде далі з розслідуванням антикорупційних справ?

– Якщо прочитати рішення комісії, то вона вважає скаргу (щодо порушень закону з боку Холодницького — ред.) обґрунтованою і підтвердженою. Але чомусь була догана, а не звільнення. Ми достатньо обмежені в можливості оскарження рішення комісії, але я буду його оскаржувати в будь-якому випадку. Єдине, що вселяє надію — все ж таки є колектив антикорупційної прокуратури, і світ не замикається лише на одній персоні. Сьогодні співпраця між детективними прокурорами іде важче, ніж раніше. Буде процес оскарження, тому я не полишаю надії, що буде справедливе рішення за результатами розслідування.

– Менше з тим, ви з цією людиною будете змушені й надалі працювати. Ми бачили, що більшість прокурорів у колективному листі підтримали Холодницького.

– Я думаю, що колись стануть відомі обставини підписання цього листа прокурорами.

– А може, ви розкажете зараз?

– Я зараз не казатиму, щоб уникнути звинувачень, що є якесь протистояння. Насправді, це ніяке не протистояння. Узагалі відносно прокурорів у мене була позиція від самого початку, що є колектив САП, з яким ми зробили те, про що тепер можна говорити: є справи, які вже передали в суд. Колектив САП перебуває нині в непростій ситуації.

– Холодницький нещодавно давав інтерв'ю, де заявив, що НАБУ тисне на його підлеглих.

– Чесно кажучи, дуже важко сприймати ці слова, коли прокурор хизується, що йому погрожує піднаглядний працівник. Насправді ми маємо досить велику пачку доповідних записок, коли не тет-а-тет, а в присутності багатьох детективів особисто були погрози помсти за той же самий «акваріум».

Про «жучки» в акваріумі Холодницького

– Як з'явилася справа щодо Холодницького?

– У Генеральній прокуратурі зареєстрували кримінальне провадження. І вона отримала дозвіл суду на проведення негласних слідчих дій.

– Тобто, прихованого прослуховування.

– Виконання цієї ухвали доручили детективам Антикорупційного бюро. І силами оперативно-технічного управління, детективами НАБУ цю ухвалу виконали. Про це знала дуже обмежена кількість людей, виключно з детективів НАБУ.

– Назвете цифру?

– Не має значення. Троє. Грубо кажучи, троє людей.

– Тобто троє людей знали що...

– У Генпрокуратурі знали лише про те, що є ця ухвала. Але як вона виконується, почалося її виконання чи ні, Генеральна прокуратура не знала. На певному етапі виявили цю апаратуру. Тези про те, що тут немає нічого кримінального, якраз не відповідають дійсності. Це наша думка.

– Як розпочалося це розслідування?

Якщо говорити суто за законом і без емоцій — була заява від громадянина про вимагання (з боку Холодницького — ред.).

Про закриту справу Авакова

– Народні депутати та антикорупційні активісти пов'язують те, що Холодницький залишився на посаді, із закриттям справи щодо сина Авакова і справи народного депутата Дзендзерського. Чи пов'язуєте ви ці події?

– Я не можу робити припущення, доки в мене немає фактів, які б це підтверджували. Звичайно, я не можу зрозуміти, коли прокурор пише в документі, що вважає зібрані докази щодо «рюкзаків» достатніми і відкриває матеріали справи для адвокатів, адвокати з ними знайомляться. Відтак детектив готує обвинувальний акт і передає прокурору, і все йде до того, що справу закінчать. Прокурор погоджується, що зібраних доказів достатньо. А потім той самий прокурор різко міняє думку й закриває справу. З точки зору логіки і здорового глузду це зрозуміти дуже важко.

– Але прямо ви не пов'язуєте закриття справи сина Авакова з історією Холодницького?

– Робити емоційні й не підтверджені заяви — це непрофесійний підхід. Ми ніколи не робили таких заяв. Виключати цього я не можу, бо дуже очевидний такий прямий зв'язок. Я не виключаю також, що справи ще більше почнуть закривати, адже непокаране зло зазвичай прогресує.

– Якщо Генеральна прокуратура запропонує встановити, наприклад, іще один жучок у кабінеті Холодницького, ви долучитеся до цієї ідеї?

– Як це коментувати в прямому ефірі? (сміється) Звичайно, дуже важко не спекулювати на цій темі. Це не перший і не останній факт співпраці між НАБУ і Генпрокуратурою, не зважаючи на наші «теплі» стосунки з колегами з ГПУ. Нагадаю, ми співпрацювали, коли детективу пропонували хабар у 800 тисяч доларів, були й інші приклади співпраці.

– Ви спілкувалися з Холодницьким після рішення КДКП залишити його на посаді?

– Ні.

– Збираєтеся це робити? Адже все одно доведеться разом працювати.

– Директор НАБУ, на відміну від керівника САП, не має процесуальних повноважень. Тому я всі три роки наголошував, що суть не в директорі НАБУ, а в тому, що є 200 детективів, які разом з командою прокурорів щось уже зробили, і робитимуть надалі.

– Тобто ви ігноруватимете подальше спілкування з Холодницьким?

– Дуже важко говорити з людиною на емоціях, в якої є, можливо, мотив помсти. Сьогодні це емоції, це амбіції, це образа, це жага помсти, я це так сприймаю. Хоча, на мою думку, це зовсім непрофесійно.

Про нічну зустріч з президентом

– Журналісти-розслідувачі програми «Схеми» зафіксували, що ви були вночі біля будинку президента в селі Козин. Ви пояснили це тим, що говорили з Порошенком про створення Антикорупційного суду. Чому ви говорили про це вночі, які у вас на це були повноваження? Чому там не було, приміром, Холодницького, підлеглі якого безпосередньо працюватимуть з суддями Антикорупційного суду?

– Насправді глава держави запросив мене до себе. І розмова стосувалася Антикорупційного суду. Це стосується проблеми, про яку ми говоримо вже два роки. Адже всі наші розслідування в судах зупиняються.

Навіть на війні вороги сідають за стіл переговорів і говорять про обмін полоненими, приміром. У цьому випадку була дискусія стосовно певних питань.

– Чому не створили робочу групу, де б ви сіли й публічно поговорили про створення Антикорупційного суду?

– Дискусій було дуже багато, були й круглі столи, обговорення в Адміністрації президента. Ми чули позицію практично всіх високопосадовців, що не буде такого суду, що ми не Уганда. Але результат сьогодні такий, що цей закон є. Чи буде він потім реалізований — побачимо.

– Але чи розуміли ви, якими будуть репутаційні наслідки, коли директор Антикорупційного бюро приїжджає вночі до приватного будинку президента?

– Це, на жаль, реалії України, коли зустріч з главою держави — це репутаційні втрати. Це не був таємний візит, і чому про це говорять лише тепер — дивно. Важливо те, як це вплинуло на роботу НАБУ? Спитайте в будь-якого детектива. Ніяких змін не сталося, всі детективи працюють так само, як і раніше. У мене була зустріч тет-а-тет з президентом України з приводу Антикорупційного суду.

– А скільки загалом у вас було зустрічей з президентом за час вашої роботи директором НАБУ?

– Я думаю, не більше 12-14 разів.

– Президент просив вас вплинути на якісь рішення щодо справ?

– Ні, я можу це підтвердити — жодних таких прохань із будь-якого боку не було. Я маю на увазі не лише президента, а й інших високопосадовців.

Про зустріч Углави зі Ставицьким

– Журналісти «Слідства.інфо» зафіксували, що людина, схожа на вашого першого заступника Гізо Углаву на початку 2015-го зустрічалася в Ізраїлі з колишнім міністром енергетики часів Януковича Едуардом Ставицьким. Ні Ви, ні Углава не погодилися дати коментар. Чому?

– Це не відповідає дійсності, тому що в нас був запит достатньо давно з приводу цього. Від січня-лютого 2015 року я навіть не уявляв, що стану директором НАБУ, я був адвокатом. З Углавою я не був знайомий. Тому ми прокоментували, що НАБУ не володіє такою інформацією. Справ щодо Ставицького в Агентстві ніколи не було.

Спробую пояснити, чому це питання виникає і в моїх колег, і в мене. На час тієї зустрічі Углава був долучений до створення НАБУ і ніхто ще не знав, чи будете ви розслідувати справу Ставицького.

НАБУ почали формувати 16 квітня 2015 року. Я розумію, що багато людей хочуть приписати себе до цього процесу. Сам процес створення почався у 2015-му, все що було до того — не має ніякого значення.

– Дуже просте запитання: Углава зустрічався зі Ставицьким у 2015 році в Ізраїлі?

Я думаю, що до того часу це було приватне життя. Якщо відбувалася та зустріч, це було до створення НАБУ, до нашого з ним знайомства.

– То була зустріч чи ні?

– Я не виключаю, що така зустріч була. Але точно підтвердити має він, адже це було до його вступу на посаду. Не виключаю також, що десь є якась зустріч була у 2013-му, 2009 році. У той час він був адвокатом, і скажу відверто, коли я проводив з ним співбесіду перед призначенням на посаду першого заступника, то не питав, з ким він мав зустрічі протягом життя. Головне, що людина, на мою думку, три роки професійно підходила до роботи. Жодних дій, які б свідчили про його упередженість, не було.

– Що може стати причиною, щоб ви пішли у відставку?

– Якщо почитати закон про НАБУ, причиною відставки є рішення парламенту. Якщо я буду бачити, що моє перебування на посаді більше не має позитиву для України, не виключаю, що буде таке рішення. Нині, на мою думку, йде певний реванш корупційної системи не лише в Україні, і ми повинні це випробовування витримати.

Ми пройшли достатньо довгий шлях, створили незалежну інституцію, ця інституція проявила себе, дала певні справи, які ніколи ніхто не розслідував. І так просто піти у відставку виключно через те, що є певні труднощі, мабуть, це було б неправильно. Тому, якщо я відчуватиму, що моє перебування на посаді не несе користі Україні, я цього не виключаю.

Дмитро Реплянчук

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.