Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
вівторок
9
жовтня
Випуск
№ 1392 2018 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Інші статті випуска

Партнери

За Україну!

Фестивальний бум в Україні в регіональному вимірі крізь призму його проблемного ряду [Випуск № 1385]

Та кількість фестивалів, що проводиться сьогодні в Україні, мала б уже дратувати пересічного глядача чи слухача, виходячи з амплуа, яке обрали собі організатори для його проведення. Однак цього не відбувається, що є свідченням лише одного – запропоновані дійства подобаються більшості присутніх і на них уже чекають. Це підтверджують і майже аншлаги на конкурсні або фінальні заходи, які проводяться в нашому місті.

Отже, 2–12 серпня у м. Рівне сталася ще одна така імпреза – міжнародний фестиваль органної музики «Musica Viva Organum», під час проведення якої, крім сольних виступів, відбулися й концертні парні програми (в чотири руки і, як це не банально звучить стосовно цього інструмента, – в чотири ноги). Нагадаю лише учасників: Сальваторе Пронесті і Лаура Саруббі (Італія), Жан-П’єр Стайвер (Франція), Хіроко Інове (Японія), Гейл Арчер (США), Міхал Бялко (Польща).

Таке сузір’я фестивалю запропонувало рівненській публіці надзвичайно широку музичну програму: від Бароко до сучасності, акцентувавши на творах геніїв: Й.Баха, Ф.Мендельсона, Й.Брамса, Р.Шумана, Ф.Ліста, а також Клари Шуман, Фанні Мендельсон та ін., оскільки їх творчість здатна вразити найвибагливішого слухача. Сюди додалися композиції нової генерації талантів кінця ХІХ – початку ХХІ століть: О.Глазунова, С.Ляпунова, М.Мусоргського, З.Шатмарі, О.Мессіана, Я.Свелінка, П.Ебена, М.Сужинського і ін. Одним словом, у місті вкотре виступала мистецька органна еліта світу.

Не зупиняючись на аналізі концертних виступів усіх тих, хто брав участь у цих та їм подібних заходах (присутні слухали їх гру, переглянули, сподіваюся, в мережі Інтернет їх творчі реноме), акцентую на наступному, виходячи за межі лише цього фестивалю.

Переглядаючи прес-релізи музикантів на подібних заходах чи слухаючи коментарі ведучих їх програм, виникає думка про те, що сьогодні вже мало якісно виконувати той чи інший (у даному випадку) музичний твір. Цей твір має сприймати й відповідним чином підготовлена публіка. І лише у такий спосіб ефект від концерту можна зараховувати собі (музиканту та організатору цього виступу) в актив, розраховуючи на мистецьке реноме, гонорар, художні відзнаки (для виконавця), так і прибутки, рейтинг у культурному середовищі (для організаторів). І такий приклад дають нам виступи (чи інформація про них) іноземних музикантів у їх країнах. Адже чимало з цих у концертній практиці активно використовують просвітницький аспект (є викладачами коледжів, університетів, керівниками просвітницьких програм на телебаченні чи радіо; обслуговують порядок церковних служб чи виступають з окремими «класичними» програмами в соборах, костьолах або в пресі як музикознавці), який забезпечує згодом і їм самим художньо підготовлену публіку.

Тож постійне запрошення музикантів високого класу на гастролі й фестивалі, абонементські програми філармонії, сподіваюся, дадуть свій результат. І подібні фестивалі, хоча й виступають «штучним замінником свята», стимулюватимуть і організаторів, і виконавців до розширення просвітницької практики просування музики (чи ширше – мистецтва загалом) у слухацьке середовище. Адже глобалізація несе не лише культурну уніфікацію; вона принесла і зорове сприйняття будь-якого культурного продукту, відбиваючи бажання у суб’єкта (споживача цього продукту) активізувати відповідні мисленнєві процеси, тобто сприйняття інтелектуальної музики, якою є, перш за все, класика, у т. ч. й сучасна.

Відтак, фестивальний бум, помножений на глобалізаційний чинник, повинен принести зміни і в практику концертної діяльності її організаторів, акцентувавши на просвітницькому моменті. Було б також цілком доречно, зважаючи на подібний представницький ряд учасників, що упродовж років беруть участь у рівненських заходах, розпочати й формування хоча б невеличкого музею музики, де б концентрувалися програми, фотографії учасників, репертуар, інтерв’ю, інші складові фестивального руху тощо. Місцева публіка до цих пропозицій, сподіваюся, вже готова!

Сергій Виткалов

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.