Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
16
вересня
Випуск
№ 1389 2018 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Інші статті випуска

Партнери

За Україну!

Гроші починають „іти” за пацієнтом: що змінює медреформа з липня [Випуск № 1382]

З липня цього року починається впровадження медреформи.

Зміни на собі спочатку відчує первинна ланка – сімейні лікарі, педіатри й терапевти. Ті медики, з якими ми стикатимемось найчастіше.Їм почнуть платити не за ліжко-місця, як це було раніше, а за принципом «гроші ідуть за пацієнтом». Якого лікаря пацієнт обрав – тому й перерахують за його обслуговування кошти.

Перелік гарантованих державою медпослуг, які безоплатно має надавати лікар "первинки", вступив у дію 1 липня. Це консультації, аналізи, лікарняні, лікування хвороб на кшталт застуди чи отруєння тощо.

Згодом, з 2020 року, вона розподілятиме усі бюджетні кошти на медицину в країні. В інтерв’ю її керівник Нацслужби з охорони здоровя Олег Петренко розповів, що змінюється для медзакладів, лікарів та пацієнтів.

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ

Уже 12 мільйонів українців обрали собі сімейного лікаря, педіатра чи терапевта і підписали з ним декларації.

– Це фантастичний результат, – каже Петренко. – Думаю, до кінця наступного року не має залишитись людей, які не обрали свого лікаря.

Зараз до системи Нацслужби здоров’я підключена більша частина лікарів первинки і майже 2/3 від усіх медзакладів первинки – 1200.

Паралельно з підписанням декларацій відбувається інший процес. Медзаклади автономізуються – стають некомерційними підприємствами і тепер можуть самі розпоряджатися грошима, які їм надходять за лікування пацієнтів. Наприклад, вирішувати, скільки їм потрібно певних лікарів, санітарок чи медсестер, яку техніку придбати, скільки платити медперсоналу тощо.

Коли медзаклад став підприємством і виконав умови Нацслужби здоров’я (наприклад, комп’ютери з підключенням до інтернету), він може укласти з нею договір і перейти на нову систему фінансування, яка дозволить отримувати більше грошей.

Наразі Нацслужба здоров’я уклала угоди зі 161 медзакладом, очікується, що перші гроші підуть уже 16 липня.

Наприкінці липня почнеться друга хвиля підписання угод з Нацслужбою, а до кінця року відомство розраховує охопити усі медзаклади первинки в країні.

Важливо: Те, що ви підписали декларацію з лікарем, ще не означає, що почалася нова система оплати його роботи.

Це означає, що лікар виконав першу вимогу: підключився до електронної системи і може укладати договори з пацієнтами. Хоча його медзаклад може бути ще навіть не автономізованим чи не виконати усіх умов для укладання договору з Нацслужбою.

Тільки тоді, коли медзаклад виконає решту вимог, зможе укласти договір з Нацслужбою здоров'я і перейти на нову систему фінансування.

ДО КІНЦЯ РОКУ – ПЕРЕХІДНИЙ ПЕРІОД

До кінця 2018 року діє перехідний період, бо частина українців уже обрали своїх лікарів, частина ще ні.

Тому ще півроку працюватиме змішана система оплати за пацієнтів.

Базовий тариф за підписаною декларацією – 370 гривень, який множать на коефіцієнт залежно від віку пацієнта. За пацієнта, який ще не обрав свого лікаря – 240 гривень.

Тобто держава платить ці кошти лікарні за одного пацієнта в рік.

Як це діє на практиці

Зараз до лікаря приписана певна кількість пацієнтів, за дільничним принципом, інакше кажучи, тих, хто мешкає на певній території.

Медзаклад отримував гроші, незалежно від того, чи ці люди зверталися туди, чи ні. Це так званий "червоний список" тих, хто ще не підписав декларацію. За кожного з них платитимуть по 240 гривень на рік на рівні субвенції.

Тепер же цей лікар починає підписувати декларації з пацієнтами. Це так званий "зелений список".

Наприклад, до медика були приписані 1500 пацієнтів, а тепер він набрав 500 декларацій.

Тому за обслуговування 500 пацієнтів лікарня отримуватиме гроші за новим фінансуванням (370 грн + вікові коефіцієнти на рік за кожного).

Решта – 1000 пацієнтів – це "червоний список" тих, хто ще не підписав декларацію. За кожного заклад отримає по 240 гривень на рік на рівні субвенції.

А що потім? Як нова система вплине на заробіток медиків

– Ми моделювали доходи медзакладів. Деякі з них уже після першої проплати від Національної служби здоров’я готові на 40-50% збільшувати оплату своєму медперсоналу, – розповідає очільник Нацслужби. – Більшою мірою все залежить від того, як налаштована робота всередині медзакладу.

Відомство планує, що до кінця року більшість лікарів і медсестер первинки зможуть розраховувати на збільшення зарплати.

А медзаклади в середньому отримуватимуть вдвічі більше коштів за новою системою порівняно з субвенцією.

Медзаклад первинки сам вирішуватиме, як поділити гроші, отримані за пацієнтів.

Для цього усі члени некомерційного підприємства (медзакладу) укладають колективну угоду. Колектив вирішує, скільки людей має працювати, яку зарплату і хто буде отримувати.

І сам визначає систему премій. Наприклад, відсоток чи частку від свого доходу медзаклад може вирішити виділити лікарям, які працюють ефективніше, яких частіше обирають пацієнти.

– Не думаю, що керівники будуть зловживати. Бо лікар і пацієнт, що його обрав, приносять гроші до медзакладу, – вважає Петренко.

До того ж, багато медзакладів, які уже уклали договори з Нацслужбою, мають керівником не головного лікаря, а директора, пояснює він.

Потроху йде розподіл функцій між головним лікарем, який відповідає за клінічну частину, і тим, хто відповідає за організацію роботи підприємства: фінансове забезпечення, доступ до інтернету, наявність комп'ютерів і так далі:

– Це суттєво змінює поведінку надавача медпослуг, він по-іншому думає.

Гроші приходять на рахунок не просто так.

Це кошти, які приходять за пацієнтами, які обрали цього лікаря в медзакладі, або лікаря-ФОПа.

Медзаклад, де працює більше хороших лікарів, обирають більше пацієнтів, відповідно, туди приходить більше коштів.

Проста економічна арифметика, яка приводить до суттєвих змін, – аргументує очільник відомства.

Як лікарням перераховуватимуть гроші за пацієнтів

Аби укласти договір з Нацслужбою, медзаклад повинен стати некомерційним комунальним підприємством і відкрити власний банківський рахунок. Прямо на нього і підуть кошти від Нацслужби. Не на казначейські рахунки і не на рахунки органів місцевого самоврядування.

Вони можуть обрати собі будь-який банк, без обмежень.

За обслуговування пацієнтів Нацслужба здоров’я перераховуватиме кошти раз на місяць: надавач медпослуг подає звіт щодо кількості та структури підписаних декларацій, Нацслужба його звіряє з даними системи і оплачує.

Гроші і коефіцієнти рахує автоматизована система – не бухгалтери з ручками і калькуляторами.

При заповненні декларації вказується вік людини, і залежно від нього система нараховує коефіцієнт. Якщо це, наприклад, дитина до 5 років, він становить 4, якщо людина за 65 – 2.

– У більшості випадків все збігається, що дуже добре, – додає очільник служби.

Як гроші прийдуть до лікарів

Кошти приходять медзакладу, а не кожному конкретному лікарю в кишеню. То як лікар має знати, скільки заробив і яка має бути у нього зарплата?

– Лікар знає, скільки декларацій підписав, тому може порахувати, яку частку від прибутку медзакладу приніс. Це серйозна підстава бути впевненим у переговорах з керівництвом про свою зарплату, – каже Петренко. – Такі переговори – теж нова навичка.

Він пояснює: керівники повинні дбати про збільшення зарплати своїх лікарів, які добре працюють, інакше втрачатимуть їх.

Адже нічого не заважає лікарю встати і піти в інший медзаклад. Він вільний. Хоче – може стати ФОПом і працювати окремо від лікарні чи поліклініки.

Серед уже підписаних з Нацслужбою договорів 12 – це приватна практика. П'ять із них – лікарі-ФОПи.

А якщо в лікарні є і сімейні лікарі, і вузькопрофільні фахівці?

Є багато медзакладів, де працюють не лише лікарі первинки, але й вузькопрофільні фахівці: ЛОРи, хірурги, гастроентерологи тощо.

Щоб медзаклад різних рівнів допомоги отримав гроші від Нацслужби, він має бути некомерційним підприємством.

За первинну допомогу – на рівні сімейних лікарів, педіатрів й терапевтів – медзаклад отримуватиме гроші від Нацслужби.

За інші послуги йому поки що платитимуть за механізмом субвенції.

Тобто є два джерела фінансування. І саме медзаклад вирішує, як їх поділити.

– Керівник закладу може вирішити переспрямувати частину грошей, зароблених лікарями первинки, іншим [вузькопрофільним фахівцям чи стаціонару лікарні].

Але ми роз'яснюємо, що цього робити не можна. Наш фокус зараз – на первинці, бо раніше в Україні її недооцінювали, – аргументує Петренко.

Первинка – це завжди було: "А, дільничні лікарі, що з них взяти?".

Тепер я вперше побачив лікарів первинки, які підняли голову.

Лікар первинки стає рівноправним гравцем. Він удосконалюється.

Раніше студенти не хотіли обирати цю спеціальність. Зараз все швидко змінюється.

Я вражений лікарями первинки, які зараз вкладають у свій розвиток, об'єднуються, щоб здобувати нові знання. Ми не могли цього передбачити.

Які зараз є обмеження

Кошти за новою системою підуть місту, ОТГ чи району лише тоді, коли всі підпорядковані медзаклади укладуть договори з Нацслужбою здоров'я.

Тобто якщо у місті сім лікарень, шість із них уклали договір з Нацслужбою, а сьома – ні, гроші за новою системою не підуть.

Це особливості бюджетного кодексу, пояснює Петренко. Він передбачає бюджетне фінансування всього ОТГ, району чи міста.

Тому якщо якийсь медзаклад міста не увійшов у реформу, всі інші теж не можуть. Це особливість перехідного періоду – до кінця 2018 року. Потім такого обмеження не буде.

Очільник служби розповідає, що це відповідальність місцевої влади.

Ми недооцінювали наших людей. Вони готові грати за правилами.

Саме ці правила зараз встановлює нова система фінансування.

Куди звертатись з проблемами

Восени Нацслужба здоров’я планує запустити контакт-центр гарячої лінії для роботи з пацієнтами.

Він також допомагатиме визначати медзаклади, які варто перевірити.

Спочатку у контакт-центрі працюватиме кількадесят працівників, але згодом Петренко планує "вийти на кількість, яка змогла б обслуговувати усіх пацієнтів країни".

– Це буде не просто лінія скарг, а взаємодія з медзакладами і пацієнтами, – обіцяє він. – Тому активно працюємо над налагодженням зворотного зв'язку.

Про майбутній спротив системи

За словами Петренка, нова система фінансування скерована на створення цивілізованих відносин:

– Страждати від неї будуть тільки ті, хто отримував тіньову ренту.

Далі буде складніше. Система, яку ми будуємо, спрямована на професійних лікарів, які можуть здобувати дохід за прозорими правилами, і на пацієнтів, які зможуть отримувати чітко визначений перелік послуг безоплатно.

Існуючі ж бенефіціари системи, які звикли паразитувати на тіньових коштах, будуть втрачати гроші.

Зараз близько половини загальних витрат на медицину ідуть безпосередньо з кишені пацієнта.

Тому ті, хто отримує найбільше коштів з "тіні", будуть опиратися. Але вірю, що цивілізацію зупинити не можна.

Ірина Андрейців

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.