Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
вівторок
9
жовтня
Випуск
№ 1392 2018 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Інші статті випуска

Партнери

За Україну!

Ноу-хау по-рівненськи: Чи є майбутнє в урбаністичних ініціатив у Рівному [Випуск № 1373]

Зарядити телефон у центрі міста, на автовокзалі або у парку. Зловити вільний wi-fi на зупинці, покататися у велочаші лише у суху погоду та проїхатись велосипедом на тротуарах міста. Це для Рівного, крихітки. Тут по-іншому не буває.

Недаремно за соціологічними опитуваннями групи «Рейтинг» на замовлення Міжнародного республіканського інституту (IRI) в лютому 2017 року Рівне ввійшло в десятку міст України, де найкраще жити.

Аби “просунути” Рівне на перші місця у різних сферах, місцева влада щоразу намагається переплюнути свою попередню покупку чи облаштування. Але от наскільки вони корисні та потрібні думають не в першу чергу.

У Рівному про велодоріжки говорять вже давно і багато. Рівняни подавали петиції, писали у соцмережах, архітектори зголошувалися допомогти у проектуванні. Однак, це залишається лише балачками. Проте у Рівному все ж є одна велодоріжка, ще й спроектована дітьми. Вона знаходиться у пару “Хімік”. Отож, якщо Вам дуже закортить покататися на велосипеді сміло вирушайте у парк. Хоча не факт, що Ви кудись доїдете.

За словами урбаніста Андрія Шевчука, якщо у місті зробити велодоріжки, то 5% людей будуть користуватися двоколісним.

“У більшості вулиць Рівного можна влаштувати велодоріжки. В інших вуличках міста можна зробити таким чином розмітку, щоб я мав можливість кудись повернути чи проїхати прямо по проїжджій частині. Як нам пропонували – давайте ми вам десь намалюємо. Я кажу ні, потрібно забрати частину газону чи частину тротуару чи проїжджої частини”, - зауважує Шевчук.

Він також зазначає що це зменшить проблему із паркуванням, у місті також зменшиться кількість заторів та не буде надмірних викидів.

Думку Андрія Шевчука поділяє і урбаністка Вікторія Серветник.

«Про велодоріжки говорили вже багато. Це не новинка, це те, що має обов’язково бути», - каже вона.

Ще одна громадська ініціатива, яка спрямована на людей, які мають скейт чи велосипед - це велочаша. Цей проект реалізував архітектор Дмитро Котляров. Однак, після першої зливи її затопило.

Проектувальники пропонували хороший варіант відведення води. Як зазначає Андрій Шевчук, між цією пропозицією та реалізованим варіантом різниця у 300 тисяч гривень. Однак на той момент коштів, аби зробити ідеальне водовідведення не мали. Тому і виходили з того, що було.

Цікава ініціатива, яку подали на Спільнокошт це “екологічна зупинка” на Центральній вулиці міста. Концепція зупинки полягала в тому, що на її даху буде висаджено рослини та встановлено сонячну панель, від якої можна було б заряджати телефон чи планшет.

Такий навіс запропонували встановити в районі пивзаводу біля Райдержадміністрації. «Зелена зупинка» мала б стати однією з найцікавіших родзинок Рівного. Окрім цього, проект отримав схвальні відгуки у соціальних мережах, а активісти із Луцька, Сум та Кривого Рогу зацікавилися такою ініціативою. Однак, проект залишився жити на сторінках Інтернету. А нині на зупинці стоїть звичайний навіс.

Натомість замість “екологічної зупинки” у місті з'явилася “розумна зупинка”. Її встановили у жовтні минулого року на Театральній площі. “Розумна зупинка” передбачає табло, яке інформує рівнян та гостей міста про прибуття громадського транспорту.

На одній зупинці висвічується інформація про прибуття тролейбусів, на іншій - про маршрутні таксі. Однак, табло вже впало у осінню сплячку, яка продовжиться до весни, а може й до літа, а може й довше.

Однак, Рівне не обійдеться лише однією «розумною зупинкою». Нині міська влада розглядає проект про встановлення ще 10 таких зупинок по місту.

Нещодавно у місті встановили «сонячні дерева». Нині вони красуються у парку «Лебединка», на майдані Незалежності та на автовокзалі «Чайка».

Так звані дерева працюють на енергії сонця, заряджають смартфони та роздають безкоштовний wi-fi. Такі конструкції нині популярні за кордоном.

Ідея їх встановлення належить громадським активістам, які подали відповідний проект на Громадський бюджет.

«Сонячне дерево» складається зі стійки та двох фотомодулів. Обіцяють також, що підзарядити свої ґаджети можна буде і у хмарну погоду та взимку.

Окрім розумних зупинок, велочаш та «сонячних дерев» місто наповнене іншими урбаністичними «штучками». Щоразу нам милує око увімкнений влітку фонтан. Діти просто в захваті похлюпатись у воді чи подивитись на великий струмінь, який б’є доверху. Однак у містах-мегаполісах пішли трохи далі. Замість величезних фонтанних чаш, можна зробити «сухі» фонтани. Про таку ідею розповів Андрій Шевчук.

«Чому б такі фонтанчики не зробити біля органного залу і це на 80% дешевше. Будівництво коштувало б приблизно 200 тисяч гривень. А такий фонтан, як у насЮ коштуватиме півтора мільйони гривень. Окрім цього, експлуатація десяти таких фонтанів буде коштувати як один фонтан в центрі», - каже Шевчук. Він також розповідає і за здоровезні пам’ятники, на які звертають увагу раз в рік.

«Пам’ятник у Європі виглядає таким чином – це може бути маленька з металу вирізана людина, яка щось символізує. Але ти прийдеш і подивишся в гуглі, шо вона означає. В нас зазвичай стандартні люди, яким тільки можна відрізувати голови і міняти їх і нічого не зміниться. Люди навіть не помітять, що це був Ленін чи Шевченко, а тепер став Улас Самчук», - зауважує урбаніст.

У 2016 року в місті з'явився проект під назвою “Громадський бюджет”. З його допомогою жителі міста мають можливість подати свою ініціативу. Якщо рівнянам сподобається пропозиція, вони можуть за неї проголосувати.

Минулого року на Громадський бюджет подали 34 проекти. Двадцять з них можна прив'язати до сфери урбанізму. Зокрема, облаштування парків, встановлення дитячих і спортивних майданчиків, понижені тротуари, туристичні вказівники. Частина із цих проектів вже має проектно-кошторисну документацію. Кілька проектів, які стоять на тормозі стосуються земельних питань, адже окрім міської влади потрібно ще погодження із Києва. Хоча, один проект все ж реалізували — дитячий майданчик біля Рівненської гуманітарної гімназії.

Минулого року на Громадський бюджет з міської казни виділили 10 мільйонів гривень. Таку ж суму планують виділити і цього року. Однак, остаточне рішення приймуть на сесії Рівненської міської ради. Цього року кількість поданих пропозиції зросла удвічі — 86. А це, 47 великих, та 39 малих проектів. Рівняни пропонували різні ініціативи, зокрема, встановлення спортивних та дитячих майданчиків, облаштування набережної біля Басового Кута, облаштування зони барбек'ю на Пагорбі Слави та багато іншого. Нині подані проекти знаходяться на розгляді спеціалізованих управлінь. В середині жовтня проозиції, які пройшли розгляд, подаються на голосування. Тоді ж рівняни і зможуть обрати ініціативи, які на їхню думку потрібні.

Що далі...? Купа ідей та нуль коштів на їх реалізацію. Хоча й у місті йде перевиконання бюджету та все ж знаходяться кошти на різні цікавинки. Проте про їхню користь говорити важко. Рівняни вже й самі намагаються привести місто до ладу - подаючи проекти. Однак, як показує практика виграють не всі, та й проекти реалізовують зі швидкістю черепахи. Влада знаходить багато причин щодо нереалізованості громадських проектів.

Однак, при великому бажані можна зробити все. Поки ж місто «пічкають» непотребом, який в кінцевому результаті перестає працювати,не відслуживши і половини строку. А далі, далі буде...

Вікторія Максимчук

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.