Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
вівторок
9
жовтня
Випуск
№ 1392 2018 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Інші статті випуска

Партнери

За Україну!

Заступниця генсека НАТО: У рішенні саміту Альянсу точно буде йтися про Україну [Випуск № 1372]

Заступниця генерального секретаря НАТО, американський дипломат Роуз Геттемюллер є одним із ключових контактів України в Альянсі. Лише в березні вона двічі зустрічалася з профільним українським віце-прем’єром Іванною Климпуш-Цинцадзе, а на минулому тижні – приїхала в Україну.

Отже, читайте в інтерв’ю про реалії та перспективи відносин Альянсу з Україною, про ініціативи президента Порошенка та про те, як зробити Україну "постачальником безпеки" на євроатлантичному просторі.

"Приїзд Порошенка на саміт – питання вирішене"

– Днями президент Порошенко сказав, що готується до зустрічі в НАТО на найвищому рівні. Чи реально, що така зустріч відбудеться в липні на саміті Альянсу?

– Ми зустрічаємося з президентом Порошенком доволі часто.

Були зустрічі з генсеком Столтенбергом, в тому числі в його резиденції. Я часто зустрічаюся з міністром Клімкіним та віце-прем’єром Климпуш-Цинцадзе. Отже, переговори на керівному рівні дійсно проходять активно, і це – дуже, дуже добре.

Що стосується саміту, то його планування ще триває. Але вже відомо, що в рамках саміту буде зустріч у форматі RSM, тобто Resolute Support Mission ("Рішуча підтримка", назва операції НАТО в Афганістані. – ЄП). На цю зустріч ми запрошуємо всіх без винятку партнерів, які беруть участь у діях в Афганістані, в тому числі Україну.

Це питання вже вирішене.

– Давайте уточнимо: Порошенко вже отримав формальне запрошення до штаб-квартири НАТО на цю зустріч?

– Так, але я хочу наголосити, що йдеться саме про зустріч лідерів країн-союзників та партнерів НАТО у форматі RSM.

Ми також дуже сподіваємося, що зможемо провести зустріч у форматі КУН, тобто Комісії Україна-НАТО, але це рішення наразі не ухвалене. Така можливість тільки розглядається, і важливо над нею працювати, але

Не є великим секретом, що цьому заважає – це суперечка між Угорщиною та Україною щодо закону "Про освіту".

Ми, звичайно, хотіли би побачити прогрес у цьому питання і надаємо підтримку, де це тільки можливо.

Але ви чудово знаєте, що в НАТО всі рішення ухвалюються консенсусом. Це означає, що зустріч Комісії Україна-НАТО буде можливою, якщо всі без винятку союзники погодяться на її проведення.

– Це взагалі нормально, що Угорщина блокує діалог Україна-НАТО через двосторонню суперечку? Попри те, що ми виконали вимогу Угорщини та включили висновки "Венеціанки" до Річної національної програми Україна-НАТО (РНП).

– Звичайно, у міжнародній практиці вважається бажаним, щоби двосторонні питання не впливали на роботу багатосторонніх організацій – таких як Альянс. Але часом таке буває. Оскільки НАТО побудоване на принципі консенсусу, немає іншого шляху, аніж досягти згоди всіх союзників.

Ми бачимо, що Україна діє, ми раді, що ви включили до своєї Річної національної програми рекомендації Венеціанської комісії (щодо мови освіти), але чи цього достатньо, щоби владнати суперечку, чи задовольняє це вимогу Угорщини, я сказати не зможу – це питання двостороннього діалогу.

"Політика відкритих дверей НАТО не змінилася"

– Чи можна розраховувати, що у рішеннях саміту буде згадка про Україну незалежно від того, чи відбудеться КУН?

– Поза сумнівом. В документах саміту, в декларації саміту ми приділимо увагу всім партнерам, а Україна – це важливий партнер НАТО.

Зарано говорити про конкретні формулювання, оскільки ми ще маємо домовитися про зміст документів саміту. Але я прогнозую, що ви побачите там чітке прагнення підтримати українські зусилля з реформ, а також чітке бажання визнати ті реформи, яка вже здійснені Україною.

Ми справді раді, що 28 березня президент підписав РНП Україна-НАТО на 2018 рік. І наскільки мені відомо, ви вже почати підготовку до складання програми на 2019 рік.

Річні національні програми – це саме та рутинна, повсякденна, практична робота, яка змінює вашу систему безпеки та оборони, яка просуває інші реформи.

На нашу думку, зараз є багато того, що варто похвалити, але багато реформ лишається попереду, і їх треба підштовхувати і заохочувати.

– Чи буде в рішеннях саміту згадано, що Україна є країною-аспірантом, тобто про наші прагнення приєднатися до НАТО?

– У документах саміту буде можливість згадати про всі аспекти політики відкритих дверей НАТО.

Зокрема, є два моменти, які лишаються поза всяким сумнівом. По-перше, НАТО готове почути від будь-якої європейської демократії про її прагнення доєднатися до Альянсу. І по-друге, ніхто, жодна інша країна не має права ветувати або блокувати зусилля країни, яка вирішила йти до членства в Альянсі.

– Я все ж повторю запитання. Є конкретний факт: Україна хоче приєднатися до НАТО. Чи буде цей факт відображений у рішеннях саміту?

– Як ви знаєте, ми додали відповідні зміни на нашому веб-сайті, врахувавши зміни українського законодавства. Отже, на офіційному сайті ми визнали той факт, що українське законодавство зазнало змін. Але політика НАТО від цього не змінилася. Політика Альянсу була і є такою, як я сказала: ми вітаємо європейські демократії, які вирішили йти до членства.

"Ви чомусь приділяєте увагу не суті, а формі"

– Я пам’ятаю, як два роки тому, перед Варшавським самітом, Альянс готував Комплексний пакет допомоги, Україна готувала Стратегічний оборонний бюлетень. Ще за кілька місяців було помітно, що саміт має принести щось важливе. Зараз цього немає – отже, і прориву на саміті чекати не варто?

– Я вважаю, що Україна вже зараз має чудовий набір програм та ініціатив у співпраці з НАТО. Ми працюємо над реформуванням українського сектора безпеки, вашої армії – робимо все, що потрібно зробити.

У вас є все необхідне для того, щоби просуватися дорогою євроатлантичної інтеграції.

– Порошенко у виступі на Київському безпековому форумі дав відповідь, назвавши два пріоритети. Перший – програма посилених можливостей (статус Enhanced Opportunity Partner, EOP), другий – План дій щодо членства в НАТО, тобто ПДЧ. Почнемо з першого: чи отримає Україна EOP?

– Насправді я можу прокоментувати одразу обидві ініціативи. На мою думку, Україні варто концентруватися на суті реформ, а ви чомусь приділяєте увагу не суті, а формі! Вам треба досягати змістовних цілей, потрібно змінюватися по суті!

Стосовно статусу Enhanced Opportunity Partner – що ж, союзники взяли до уваги, що Україна прагне приєднатися до цієї програми. І ми з усією серйозністю сприйняли заяву президента з цього приводу, яка пролунала в четвер. Країни-союзники врахують це прагнення. Але я хочу вже зараз дуже чітко попередити: партнерство посилених можливостей жодним чином не є сходинкою на шляху до членства в НАТО!

– Давайте розберемося, які етапи повинна пройти Україна дорогою до членства. Чи потрібен нам Інтенсифікований діалогу (ІД) як проміжний етап перед ПДЧ чи достатньо того, що ми вже пройшли ІД у 2005-2007 роках?

– Найважливіший етап для України – це щиро зануритися у виконання річних національних програм. Важливо те, що українські РНП мають точно таку структуру, як ПДЧ. Ваші РНП ґрунтуються на NATO study on Enlargement – документі, який визначає правила розширення Альянсу.

Тому саме РНП – це те, що є найважливішим для України.

– Чекайте, але Україна хоче отримати ПДЧ. Порошенко – президент України, він про це повідомив. Що іще ми маємо зробити, щоби НАТО розглянуло таку можливість? Ви чекаєте письмового повідомлення з Києва чи ще чогось?

– Я би знову порадила вам не підміняти зміст формою. Я буду знову і знову повертатися до цієї тези, оскільки зараз для вас дуже-дуже важливо сконцентрувати зусилля на проведенні реформ, які передбачені в РНП.

Для мене справді є дуже дивним те, що я чую, коли приїжджаю до України з візитом і коли читаю українські ЗМІ. Всі сконцентровані на "обгортці", на формі! Усі питають: а чи буде у нас ПДЧ? А чи буде програма посилених можливостей? І водночас – ніхто не каже щось на кшталт: "Ми маємо ставити своїм пріоритетом проведення реформ". А для мене саме це є найважливішим!

І саме ці зміни, якщо вони відбудуться, будуть найважливішим аргументом для країн-членів НАТО, коли вони будуть ухвалювати рішення про членство України!

А ви ж розумієте, що врешті-решт – коли це питання постане на порядку денному – вам потрібно буде досягти консенсусу; потрібно буде, щоб усі без винятку союзники дали згоду на ваше приєднання до Альянсу.

"Україна має стати постачальником безпеки"

– Нещодавно віце-прем’єр Климпуш-Цинцадзе заявила, що у 2017 році ми виконали 82% РНП. Чи так це? Бо я чув також інші, значно нижчі оцінки.

– Від уряду може бути одна оцінка, а від експертів НАТО – інша, відмінна. І тоді треба зустрічатися, порівнювати і говорити про те, якою є ситуація насправді.

Прогрес у вас непоганий, але ми вважаємо, що виконанню РНП країна має приділяти більше уваги.

– Які частини РНП непокоять вас найбільше, яким треба приділяти ключову увагу?

– Таким питанням, зокрема, став законопроект "Про національну безпеку". Тому ми були дуже раді побачити, що зрештою до проекту додали положення про цивільний контроль над військовим відомством та спецслужбами. Це також стосується структури Міноборони та СБУ: дуже важливо, що там з’явився цивільний нагляд.

– В липні під час візиту Євроатлантичної ради до Києва було ухвалене рішення про платформу Україна-НАТО щодо протидії гібридним загрозам. Що це за орган, які очікування щодо нього?

– Я справді хочу, щоби ця ініціатива про протидію гібридним загрозам отримала розвиток. НАТО може багато чому повчитися у України в цьому питанні, це дійсно так. На жаль, вам довелося отримати цей досвід – ви протягом чотирьох років відбиваєте гібридні напади та асиметричні напади. Ви отримали значний досвід.

Ми в штаб-квартирі НАТО маємо достатньо ентузіазму щодо ефективності цієї ініціативи і будемо просувати її розвиток.

– Отже, це може стати внеском України у спільну безпеку. А це важливо, бо є критерієм членства в НАТО, чи не так?

– Абсолютно! Дуже важливо, щоби Україна зрештою стала фактичним "постачальником безпеки" (для євроатлантичного простору. – ЄП).

І саме така ініціатива це здійснює. Україна може допомогти НАТО зрозуміти, як розвиваються події у разі гібридної війни, асиметричної війни.

РОЗМОВЛЯВ СЕРГІЙ СИДОРЕНКО

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.