Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
середа
15
серпня
Випуск
№ 1382 2018 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Інші статті випуска

Партнери

За Україну!

Сергій Пандрак виборов бронзову медаль на «Іграх Нескорених» у Києві [Випуск № 1372]

У серпні 2014-го року Сергій Пандрак отримав важке поранення на війні. Шматок міни відрізав його ліву ногу вище коліна. Але після цього він став ще наполегливіше займатися спортом.

- Після поранення я поставив собі завдання займатися байдарковим спортом, тепер постійно плаваю. Також змалку займався класичною боротьбою, був тричі збірником по юніорах. Це своєрідний стиль життя. А ще я хочу бути прикладом для своїх онуків, - наголосив він.

12-13 травня у Києві відбувся фінальний етап відбору кандидатів до міжнародних змагань «Ігор Нескорених» (Invictus Games) у австралійському Сіднеї. Учасниками змагань стали понад 170 українських військовослужбовців та правоохоронців, які зазнали травм під час виконання службового обов'язку. Вони змагалися у восьми видах спорту. Сергій Пандрак виступав у плаванні вільним стилем на 50 метрів та хвилину виконував вправу на веслувальному тренажері.

- Я проплив дистанцію усього за 45,91 секунд. Але в моїй категорії «КЛ 4» записалося п’ятеро спортсменів, і четверо чомусь зійшли з дистанції. Згідно з правилами, один я брати участь в своїй категорії не міг, і мене прирівняли до іншої категорії, «КЛ 3», де було більше десяти спортсменів, які до того ж стартували інакше та мали певну перевагу. Але, незважаючи на це, я здобув «бронзу» і програв тільки 0,2 секунди другому місцю, - розповів спортсмен і додав: цю нагороду я присвятив побратимам-добровольцям з батальйону «Айдар».

Такого результату вдалося досягнути завдяки регулярним тренуванням у сьомій гімназії. А от знайти тренажер для греблі було нелегко. В наших комунальних спортивних ДЮСШ немає жодного тренажера академічної греблі. Сергій Пандрак попросив його в оренду у приватному клубі та переніс на Басів Кут в дитячо-спортивну школу з веслування.

- Хто потрапить у збірну, яка 20-27 жовтня поїде на фінал до Сіднею, - знатимемо лише 1-го червня, коли комісія оголосить склад національної команди. Вона враховує не лише дані секундоміра, а й громадську роботу претендента. Бо «Ігри нескорених» мають показати воїнам, що життя не закінчилось і треба радіти кожній його хвилині, - повідомив Сергій Пандрак.

До слова, серед учасників національного відбору було лише шестеро учасників з Рівненщини.

- Наша організація піде в обласну адміністрацію домовитися, щоб людина, яка займається ветеранами в Рівненській області, вже збирала команду на наступний рік і шукала тренерів. Буде добре, якщо Рівненщина представить 20-25 спортсменів, адже шестеро - надто мало для області, де є багато учасників АТО, - зазначив голова Рівненської міської Спілки учасників бойових дій та АТО «УВО» Василь Брагін.

Тим часом Сергій Пандрак планує готуватися до виступів в дисципліні параканое на Паралімпіаді у 2020-му році в Токіо, де також хоче здобути медаль.

Володимир Струс

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.