Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
8
липня
Випуск
№ 1379 2018 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

5 міфів про реформу шкільної освіти [Випуск № 1368]

Реформа освіти є, ймовірно, найбільш довгостроковим, а за своїм впливом – найбільш фундаментальним кроком влади за останні роки.

Не дивно, що про таку масштабну реформу побутує немало чуток, пересудів та міфів. Ми зібрали найпопулярніші з них і дали на них правдиві відповіді.

Міф 1: Укрупнення шкіл потрібне для знищення українського села

"Сьогодні стоїть завдання зробити так, щоб витіснити людей із села, щоб "можна було за безцінь забрати землю". Це і є головною причиною закриття малокомплектних шкіл", – вважає колишній міністр освіти України, голова Громадської ради освітян і науковців України Станіслав Ніколаєнко.

Правда: Укрупнення шкіл є добровільним і спрямоване на покращення якості освіти.

Закриття малокомплектних шкіл пов’язане, насамперед, з низькою якістю освіти у таких школах та оптимізацією навчальної мережі.

Станом на 2016 рік більше половини шкіл в Україні знаходились у сільській місцевості, а у 613 школах навчалось до 25 учнів, що означало, що у школі, зазвичай, відсутнє кадрове забезпечення (один вчитель веде декілька предметів) та є низька інфраструктурна база.

Натомість, реформа пропонує в об’єднаних територіальних громадах (ОТГ) створити опорні школи та їх філії.

Низька якість освіти прослідковується наступними даними (згідно з дослідженням CEDOS):

Відповідно до реформи децентралізації, школи передаються в розпорядження ОТГ, що тягне за собою фінансування з бюджету громади.

Саме тому, громада відтепер має право засновувати школи і визначати, які школи стануть опорними, а які – філіями, зважаючи на спроможність громади утримувати школи. Відповідно, рішення про ліквідацію чи реорганізацію навчального закладу громада приймає самостійно – рішенням сесії місцевої ради.

Оптимізація навчальної мережі – це міжнародний досвід, який пройшли такі країни як Австралія, Англія, Канада, Корея, а також скандинавські країни, досвід яких застосовується при впровадженні реформи в Україні.

Міф 2: Профільність школи звужує світогляд учнів

"Фракція не підтримує пропозиції влади щодо ранньої профілізації учнів, зменшення кількості обов’язкових предметів, зокрема природознавчих наук, які розвивають логічне мислення дітей", – коментує народний депутат Юлія Тимошенко.

Правда: Профільність розвиває учня і допомагає глибше зануритись у цікаву учню тему.

Початкова школа є однаковою для всіх та надає однакову базу для кожного учня.

Натомість, закон передбачає профілізацію учнів. Починаючи з 5-го класу, учні матимуть змогу обрати предмети для поглибленого вивчення, а решта будуть навчатись з меншим навантаження.

Крім того, у 9 класі завершиться загальний цикл предметів і близько 50% предметів – можна буде обирати, відповідно до профілю.

Це означає, що школи самостійно визначатимуть "варіативну" частину предметів – предмети на вибір та формуватимуть навчальний план для учнів.

Профілізація – не зрада, а міжнародна визнана практика.

У більшості країн ЄС до 6-7-го класу учні визначаються із профілем навчання та продовжують рухатись обраною освітньою траєкторією.

Коли учень може обирати предмети – навчання стає персоналізованим. Це дозволяє вибудувати власну освітню траєкторію.

Такий підхід відповідає глобальним освітнім трендам сучасності. Як показує практика британських шкіл, коли учні обирають предмети до вивчення, вони більш свідомо ставляться до свого навчання та несуть більшу відповідальність, що згодом трансформується у кращу академічну успішність учнів.

Міф 3: Природничі спеціальності будуть відмінені

"В українських школах зникне "біологія", "фізика" і "хімія".

Правда: Учні, не зацікавлені у професіях, пов’язаних з природничими спеціальностями, зможуть проходити скорочений інтегрований природничий курс.

Предмети не "викидаються", а інтегруються задля цілісного розуміння світу учнями.

Згаданий курс поєднає фізику, хімію, біологію, географію, астрономію та екологію. Він рекомендуватиметься до проходження учням 10-11-их класів, суспільно-гуманітарного, спортивного та художньо-естетичного профілів, тобто тим, котрі не планують здавати ЗНО з цих предметів.

У такий спосіб школи зменшать академічне навантаження на учнів та дадуть змогу заглибитись в обрану спеціалізацію.

Цілісне навчання, а відтак, інтеграція навчальних предметів – це одна з передумов переходу до розвитку навичок та здібностей учнів.

Сьогодні МОН розшукує школи, котрі пілотуватимуть експериментально програму курсу. Результати ж дозволять поширити досвід на інші школи в країні.

Міф 4: Реформа призведе до масових звільнень вчителів

"Третину вчителів можуть скоротити", – зазначає політолог Михайло Павлів.

Правда: Реформа не передбачає звільнень.

Закон розширює управлінську автономію директорів навчальних закладів: директор має право оголошувати конкурси на вакантні посади педагогічних та інших працівників, а також – призначати та звільняти їх з посад.

Проте, відповідно до частини 7, статті 42 закону "Про освіту", звільнення не може відбуватись безпідставно.

Друге побоювання стосується сертифікації вчителів. Вона є добровільною та ініціюється самим вчителем.

Результати сертифікації не передбачають звільнення вчителів із посад. Навпаки, ті, хто пройдуть сертифікацію добровільно, отримають 20% надбавки до зарплати.

Міф 5: У школах не залишиться місця для мов національних меншин

"Тот язык, который является для детей родным, практически будет запрещен для выпускников средних школ, потому что в старших классах он просто не будет изучаться", – утверждает народный депутат Александр Вилкул.

Правда: Частина предметів і надалі зможуть викладатися мовами національних меншин.

Закон не забороняє російської в школах, закон говорить про те, що мовою навчання у загальній середній школі є державна мова. Навчання у середній школі буде не виключно українською мовою, а включатиме предмети, які викладатимуться мовами національних меншин (мова та література національної меншини (пп. 6, п.1 статті 7 закону "Про освіту").

Щоб полегшити вивчення інших предметів, МОН планує розробити словники мовою меншини, для паралельного вивчення термінів двома мовами.

Лілія Боровець

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.