Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
23
вересня
Випуск
№ 1390 2018 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Назар Холодницький: Хтось хоче, щоб я швидко звільнив місце [Випуск № 1367]

Публічний суд – це все одно суд. А в суді, як відомо, головне – рівність і забезпечення змагальності.

Тому вранці понеділка, 2 квітня, УП прийшла на розмову з керівником Антикорупційної прокуратури Назаром Холодницьким.

Тому вранці понеділка, 2 квітня, УП прийшла на розмову з керівником Антикорупційної прокуратури Назаром Холодницьким.

За три дні до цього інтерв’ю на шпальтах "Дзеркала тижня" вийшло інше. Головним його героєм був глава іншого антикорупційного органу – директор НАБУ Артем Ситник.

Щоправда, те інтерв’ю ставило масну крапку на сподіваннях про єдність "антикорупційного фронту". Все, що сказав Ситник, – розлогі та вкрай резонансні звинувачення на адресу Холодницького.

Тож УП вирішила переадресувати їх усі особисто керівнику САП. Холодницький пропозицію про інтерв’ю прийняв.

На вході до приймальні керівника САП стоїть металева рамка, за якою відвідувачів зустрічають двоє кремезних охоронців. Вони досить тактовно просять нас залишити телефони в приймальні, хоча записники, диктофон і камеру дозволяють взяти з собою.

– Дуже у вас прискіпливі охоронці, – вітаємося з головним антикорупційним прокурором.

– Ага. Краще б вони такі дотошні були в інших ситуаціях, – відповідає Холодницький, встаючи з-за робочого столу, навпроти якого стоїть тепер уже легендарний акваріум.

Про те, як і коли знайшовся "жучок", хто шантажував Холодницького та як він збирається захищатися на Дисциплінарній комісії прокурорів – у матеріалі "Української правди".

"Якщо це новий антикорупційний тандем, то я точно зайвий"

– Почнімо з питання, яке за останні дні багато хто собі ставив. Для чого вам здався акваріум?

– Він тут був. Я не приніс його з собою. Це державна власність, як і все тут. Навіть от на столі "золоті" підставки під ручки. Це все тут було, на всьому інвентарні номери.

– А коли саме ви на цьому акваріумі знайшли "жучок"?

– Це було 6 березня.

– Записи з нього є тільки в НАБУ і ГПУ?

– Наскільки я розумію, то так. Це ж їхня спільна спецоперація: НАБУ і найодіознішого департаменту Генпрокуратури (йдеться про департамент з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки, так званий "департамент Кононенка-Грановського" – УП). Ви ж самі багато писали про роль цього департаменту, тому його участь у цій історії для мене розставила багато крапок над "і".

– Коли ви знайшли "жучок", то відкрили провадження і віддали його розслідувати НАБУ?

– За наївністю своєю...

– Тобто не НАБУ вам розповіло, що тут "жучок"?

– Ні.

– Значить, хтось з ГПУ? Більше ж ніхто не знав?

– Ні.

– А як ви раптом тоді його знайшли?

– Просто виявили. Коли побачили, що людина, яка миє акваріум, якось неадекватно себе поводить.

– До того, як інформація про "жучки" випливла у ЗМІ, вам хтось давав послухати записи з них?

– Мені казали, що вони є. При цьому перекручували зміст. Фактично, це була така собі психологічна атака.

– Хто її проводив?

– Давайте наступне питання. Скоро дізнаєтесь. Ті, хто хоче, щоб я швидко звільнив місце.

– "Жучок" ви знайшли 6 березня. Інформація про це з'явилася 20-го. Між цими датами два тижні минуло. Складається враження, що вам давали час піти "по-тихому", а коли ви не погодилися, то вас вирішили "піти з фанфарами".

– Ну, там було ще 8 березня, вихідні. Я чотири дні спокійно провів у горах. А потім почав багато хто цікавитися цими нюансами. Напевно, що хотіли цими психологічними прийомами змусити, аби я пішов. Бо їм треба місце.

– НАБУ до останнього намагалося не розголошувати цю інформацію. Виходить, вам ці "сигнали" передавали з ГПУ?

– Це були люди, які бажають, щоб швидко звільнилося місце керівника САП. Можливо, це пов'язано з початком передвиборчого марафону. Не знаю. Давайте дочекаємося КДКП (Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, де мають розглядати скарги на Холодницького – УП). Хай публічно озвучать ті записи, що я там говорив. Бо я ще скарг (Ситника і Луценка – УП) не бачив.

Але з того, що я бачу, то мене звинувачують у розголошенні даних слідства. Розумієте, коли Ситник на офф-рекорді журналістам не просто читає протоколи негласних слідчо-розшукових дій у справі Кулика, а розголошує дані, які паплюжать честь людини, то це пряма кримінальна відповідальність.

А я прокурор. За законом, я як процесуальний керівник сам визначаю, які дані можна розголошувати, у якому обсязі, кому і що можна казати.

Ще Ситник у своєму феєричному інтерв'ю розповідає, що я тисну на прокурорів. А минулого року, коли мій прокурор, скажімо, закрив справу за відсутністю доказів по головному лікарю СЕС, ці ж люди мені казали, щоб я "вжив до прокурора якісь заходи". Тобто коли їм потрібно, то я мушу впливати на підлеглих, а коли не треба – то це незаконний тиск?

– Як вам взагалі вдалося налаштувати проти себе одразу і ГПУ, і НАБУ? Раніше ви ж якось із Ситником знаходили спільну мову і в критичних моментах виступали разом.

– Запитайте в них. Якщо це новий "антикорупційний тандем", коли детективи НАБУ будуть працювати під процесуальним керівництвом найодіознішого департаменту ГПУ, то я і справді тут зайвий.

– Ну, це ж не перший випадок співпраці НАБУ і ГПУ. Ситник, принаймні, переконував, що в них були й інші успішні кейси.

– Я успішних випадків, з вироками і так далі, не бачив. Минулого року був випадок, коли детективи НАБУ з цим департаментом пішли в обхід прокурорів САП до заступника генпрокурора Столярчука і підписали підозру судді Господарського суду Києва.

Спершу справа була за вимагання хабара, але потім, коли зрозуміли, що хабара немає, то перекваліфікували в шахрайство. Інших "спільних успіхів" я не знаю. Хіба, якщо вважати успіхом їхній мордобій у 2016 році.

"Ми зробили олів’є, але за майонезом послали у Штати"

– Слухайте, але ж рішення НАБУ піти на цю операцію проти вас не на рівному місці виникло. Це ж наслідок тотальної недовіри між вами і Ситником. Поясніть мені, звідки вона взялася?

– Ну, це треба дивитися по конкретних справах. Наприклад, коли ми вже в суді дізнаємося, що заявник "не зовсім самостійний", йому "порадили" написати заяву і його діями керували. А це може свідчити про можливу провокацію. І ми, прокурори, дізнаємося про це в суді, а не від детективів.

Або коли ми чуємо в НСРД, що корупціонер каже, що "мені треба занести частку "нагору", прокурор вимагає "провести" його, дізнатися, кому "нагору" цей підозрюваний носить, а детективи беруть цього пішака і роблять із нього головного демона.

Або коли прокурори дізнаються про проведення слідчих дій з телебачення. Процесуальні керівники не знають, що роблять детективи!

Або всі говорять про "маскі-шоу стоп", а самі приносять мені клопотання, що давайте проведемо обшуки у всіх і зразу, без розбору, без розуміння. Це дико: з одного боку ходити на форуми і розказувати "інвестуйте в Україну, ми вас захистимо", а з іншого – трусити цих же бізнесменів обшуками задля обшуків.

Або, коли слідчі вручають підозру, йдуть собі у відпустку, а у прокурора строки слідства йдуть. Як у справі Охендовського було. Всім показали розкішні будинки Охендовського, а через півроку з'ясовуємо, що це взагалі не його нерухомість.

Або в червні приходять до мене детективи і кажуть, що тепер зі 180 тисяч доларів хабара, які Охендовському інкримінували, доводиться тільки 15. І то, щоб їх довести, треба розіслати 5 міжнародних запитів.

Прокурор їх погоджує, за КПК зупиняє слідство, а керівник НАБУ виходить і каже, що у справі Охендовського все готово, тільки прокурор не хоче підписувати акт. Ви ж самі прийшли з цими міжнародними запитами! Ми їх підписали. Нащо ж ви таке робите?

Це знаєте, наче ми зробили олів'є, але за майонезом послали у Штати. То поки його привезуть, ви їжте без майонезу, ми його потім доллємо.

– Але доводилося чути, що останньою краплею для Ситника стало те, що ви підтримали Наталію Корчак, коли НАЗК намагалося скласти на нього адмінпротокол. Ви ж тоді сказали, що в директора НАБУ конфлікт інтересів, хоч він потім суди виграв.

– Я не казав, що в нього конфлікт інтересів. Я казав, що в нього може бути конфлікт інтересів у розбірках з Корчак. Згадайте її кейс. У травні минулого року за матеріалами ЗМІ ми відкрили справу. І вона чотири місяці лежить без руху.

Аж до того моменту, коли Корчак присилає запит у НАБУ про отримання інформації у справі Ситника. І в цей момент несподівано справа про її паркомісця починає дуже активно розслідуватися.

Я ж як спецпрокурор бачу, як рухаються всі справи. І коли на мільярдні розкрадання не вистачає детективів, то над Корчак починає працювати 10 чи 11 людей. Цілий відділ. І то так активно все робиться, що в п'ятницю ввечері цілий детектив везе повістку свекрусі Корчак.

Пам'ятаєте цей анекдот? Не поштою надсилає, не якогось стажера посилає, а особисто везе.

Я ж бачу, що щось не те робиться. Ви нам запит, а ми вам провадження. Сюди всі сили кинули, а на інші справи людей не вистачає в НАБУ.

Активізація справи тісно співпала з моментом, коли прийшов запит про надання інформації з НАЗК. Як я мав реагувати як прокурор? Спостерігати, щоб вони між собою голови порозбивали і використовували КПК і процесуальні моменти для зведення особистих рахунків?

"Давайте візьмемо 20 обшуків, раптом щось знайдемо"

– Скільки прокурорів працює у САП?

– 35 людей.

– Який у вас на них вплив?

– Звичайна робота. Як керівник я мушу інколи і крикнути. Кожен є процесуальним керівником у своїй справі. Але якщо я бачу, що слідство рухається не в тому напрямку, то я можу втрутитися. Наприклад, коли приходять і кажуть: "Давайте візьмемо 20 обшуків, раптом щось знайдемо і буде до чого прив'язатися". Звичайно, що я в кожного прокурора запитую, для чого тобі обшук, що ти хочеш знайти?

Наприклад, зараз мене, я так розумію, будуть звинувачувати, що я тиснув на прокурора з вимогою забрати клопотання про обшук. Але давайте глянемо на цю ситуацію. От ви забудовник, збудували не одну тисячу квартир, люди живуть, ви не "Еліта-центр". Ви вкладаєте мільйони в цей бізнес, у роботу, у рекламу...

Вас запрошують, ви кажете, що гаразд, я надам всю потрібну інформацію. Тільки надішліть хоч якийсь запит. А потім вас викликають у НАБУ. Можу показати скрін-шот (переписки Холодницького і забудовника у справі про "квартиру Супрун" – УП), яка в нього там відбувалася розмова (показує на телефоні):

Забудовник: Вийшов з НАБУ. Капець вони злі. Є надія, що більше не будуть визивати?

Холодницький: Щось погано віднеслись? Чи вимагає, щоб сказав те, чого не знаєш?

Забудовник: Все було добре, поки Віталій (керівник відділу НАБУ) не сказав, що менеджера "під лід пустить".

Це як розуміти? Якщо в нас такі методи роботи зі свідками, що ми погрожуємо "менеджерів під лід пустити", то я не розумію, як працювати.

Повернімося до обшуків. Підприємці мене зрозуміють. От уявіть, ви вирішили купити квартиру, прийшли у відділ продажів, а тут вривається спецназ, кричить "Обшук", і починає все вивертати. Ви купите там квартиру? Ясно, що ні.

І коли цей забудовник приходить до тебе сам, навіть не на виклик, а так, по-дружньому, і каже, що дасть всю інформацію, а йому приходять і обшуками розганяють усіх клієнтів. Весь район уже гуде, що там обшуки.

І він запитує в мене: "Для чого це було робити? У мене тепер стоїть сто людей і питають, чи в них будуть квартири забирати! Я ж готовий дати всі документи".

Ясно, що коли я про це дізнаюся, то не можу на це спокійно дивитися. Бо ми кричимо "маскі-шоу стоп", а самі ламаємо бізнес людині, яка готова нам допомогти і так.

– А ви з цим забудовником знайомі?

– Знайомий, звичайно. Більше 10 років.

– Якщо вже винесли все в публічну площину, то я буду так і пояснювати. Якщо є звинувачення по конкретних справах – давайте.

– Давайте. Наприклад, справа про Фірташа і Запорізький титано-магнієвий комбінат.

– Так. Що в ній?

– З останнього, що доводилося читати, Віталій Шабунін стверджує, що прокурор САП півроку ніяк не може витребувати виписку з банку про рух коштів...

– Давайте запитаємо процесуального прокурора, яка там стадія. Хочете, прямо сюди викличу?

– Ну, давайте.

– Прокурор Ярова чітко мені доповіла, що все написане – брехня. Ми подали потрібні докази ще позаминулого засідання по ЗТМК. А ви знаєте, що по цій справі ще є виділені матеріали по Кіпру, але їх чомусь ніхто не хоче розслідувати?

Вирішили, що Сивак (директор ЗТМК – УП) – головний злодій. Я кажу: "Ні, давайте далі йдіть. Куди гроші пішли? Де вони ходили і куди вони вернулися?". І цей епізод розслідується. Через крики, через матюки. Бо іноді як не гавкнеш, то караван і не піде.

Тим часом до кабінету заходить прокурор у справі ЗТМК Вадим Сидеренко.

– Заходь. А де Ольга Анатоліївна (Ярова – УП)? По ЗТМК ти знаєш ситуацію?

– Так, знаю, я ж був на суді.

– Розкажи. Нас звинувачують, що ми там не можемо щось донести...

Прокурор Сидеренко про справу ЗТМК:

"У нас суд не прийняв банківську виписку з банку "Надра". У зв'язку з тим, що їхня виїмка була ще, коли в Запоріжжі справа розслідувалася поліцією, там були певні процесуальні порушення. Ми заперечували, але суд ухвалив рішення щодо недолучення цих доказів.

Але відповідні платежі в нас були підтверджені іншими документами. Зокрема, ми долучили копії платіжних доручень, які були вилучені ЗТМК. Це підписані документи.

Ярова долучила їх ще на засіданнях, які були на початку березня. Тож на момент звинувачень, що були опубліковані, у нас відповідні платежі були підтверджені іншими доказами".

– Тобто те, у чому нас звинувачували, це неправда, я правильно розумію?

– Так.

– Дякую.

– Вибачте, що ми вас смикаємо.

– Нічого, якщо хочете, я вам кожного прокурора покажу. Просто немає що приховувати. Коли така публічна обструкція, причому "спільна коаліція", то давайте обговорювати все публічно.

– А яка взагалі атмосфера в колективі САП після цих подій?

– Колектив розгублений. Ніхто не може повірити, що ті люди можуть таке робити. Багато хто ставить запитання, а як з ними тоді працювати далі? Це ж що тепер, після кожної незгоди прокурора з детективами будуть "слухати", "жучки" ставити? Чи буде тоді незалежним прокурор? Чи це просто буде статист у слідстві?

Пам'ятаєте, якось Луценко розказував про те, що прокуратура і слідство мусять бути розділені. Просто щоб вони на одному ланцюгу не носили документи в різні кабінети. Я абсолютно згоден з ним. Прокурор не повинен бути статистом детективів і погоджувати все, що їм треба.

"Уже не плівки, ми в ХХІ столітті живемо, зараз диски"

– Тоді перейдімо предметніше до тих звинувачень, які озвучив пан Ситник у згаданому інтерв’ю. Ми подання у КДКП не бачили, і плівок не чули. Тому поки що інтерв’ю – це єдині озвучені звинувачення...

– Що смішно, я також не бачив і не чув. Але послухаю обов'язково. Адже до тих скарг мають бути долучені диски. Уже ж не плівки, ми в ХХІ столітті живемо – зараз диски. Я хочу подивитися текст повністю. І не просто слова, а дії, які були після тих слів зроблені.

Чи я давав комусь вказівки закривати провадження, чи я давав комусь вказівки не розслідувати справ, чи я сказав, що ми чогось не будемо робити.

– З того, що озвучив Ситник, кілька претензій до вас уже приблизно зрозумілі.

– Давайте по черзі.

– У вас часто тут бувають фігуранти справ, свідки і всі решта? Це взагалі легально?

– На відміну від директора НАБУ, який є просто директором НАБУ, але не детективом, я не просто керівник САП – я ще й прокурор у конкретних провадженнях. Прокурор, який здійснює процесуальне керівництво у конкретних справах. Різницю вловлюєте? Я не просто директор САП, який має 35 козачків. Я здійснюю функції прокурора.

Тому чи правильно, чи неправильно, що до мене приходять свідки чи фігуранти – питання риторичне. А до кого вони мають ходити? Але хай хтось покаже мені, що до мене прийшов якийсь фігурант справи, і я сказав її закрити. А що, прокурор має закритися від усіх і чекати, що справа сама якось буде розслідуватися?

У нас, на жаль, було багато проваджень, де детективи розказували одне, а в суді виявлялося інше. Бо ми не робили, як ви кажете, факт-чекінг. Прокурор приходить, а суддя питає: "Де докази оцього, оцього, оцього?". І прокурор сидить і думає, бо йому детектив казав, що все є, а його немає. Тому прокурор, який іде в суд, справді мусить і сам спілкуватися і зі свідками, і з підозрюваними.

От, наприклад, питання укладення угоди зі слідством. Вона укладається між прокурором і підозрюваним. Якщо той прийде сюди, то що – це злочин? Я, наприклад, уже тричі бачив фігуранта справи по ОГХК Журила (близький до Миколи Мартиненка керівник Об’єднаної гірничо-хімічної компанії – УП). Він ходить до прокурора на допити. Хіба це означає, що в них позапроцесуальні стосунки?

– Ви ніколи не вимагали вивести Труханова з цієї справи?

– Я вам поясню, як у нас відбувається процес. Завжди прокурор, коли обговорює справу, кому які підозри тощо, то він мусить кожному фігуранту розписати його роль. Є прокурорський жаргон: "А що там, можна його вивести якось?".

Тобто я як прокурор повинен думати не тільки з позиції обвинувачення, але й розуміти, що в суді буде казати захист. Як він буде "виводити" фігуранта зі справи.

Це слова, це обговорення, це робочі моменти. Але давайте подивимося на дії. Напевно, Труханова будуть "виводити", але зараз підозра є. Я її підписав.

– У справі про "квартиру Уляни Супрун" Ситник звинувачує вас, що ви вимагали повернути з суду вже погоджене процесуальним керівником клопотання про обшук?

– Напевно. "Численні факти" і "багато справ", про які він заявляє, якось усі ведуть до цієї однієї справи. Усі ці дисциплінарні проступки в одній справі. Вони ж хотіли наслухати на хабар, що Холодницькому на роботу валізи з грошима приносять. Він же це сам визнає в інтерв'ю.

Що там написано? "Чи зареєстрована передача грошей?" – "Ні, але від цього не легше". От якби принесли дві сумки грошей, то був би "джек-пот". Але на пряме питання, "чи на записах зафіксовано факт передачі грошей?", відповідь – ні.

Бо я як прийшов із квартири у Вишневому, так і вернуся туди після відставки. Але я не дозволю, щоб мене і мою структуру обливали брудом. На КДКП ми розглянемо кожне слово і кожну дію публічно.

– Ви кажете, що хочете публічної розмови. Відповідно, все, що є на тих записах, стане надбанням громадськості. Зараз відомо, що нібито на тих записах є ваша розмова тут з депутатом "Народного фронту" Георгієм Логвинським. І начебто він у тій розмові просить вас якимось чином закрити потрібну йому справу, і потім ви таку вимогу ставите своїм прокурорам.

– На сьогодні ця справа не закрита. Це раз. По-друге, я хочу почути, де і кому я ставлю вимогу про закриття провадження. Я такого собі ніколи не дозволяю. Я впевнений, що максимум, що я міг як керівник, питаючи прокурора, ставити вимогу – прийми законне рішення. Якщо дехто думає, що слова "законне рішення" означає закрити справу, то кожен думає в міру своєї розпущенності.

Розмовляв Роман Романюк. Фото-відео – Ельдар Сарахман, УП

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.