Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
23
вересня
Випуск
№ 1390 2018 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

ОЛЕКСАНДР БУЛИГА: «Якщо заглибитися в історію Рівненщини, стане ясно: наш регіон - справжнє серце всіх найпрогресивніших процесів в Україні» [Випуск № 1360]

Директор Рівненського обласного краєзнавчого музею Олександр Булига – особистість креативна і невгамовна. Своєю роботою по-справжньому одержимий і це дає результати: музей, що він його очолює стабільно тримається у всеукраїнських списках найкращих. Розлогі інтерв’ю пан Булига в той же час дає не надто часто. Часопис «Волинь» вирішив виправити цю несправедливість...

Тематична програма виставок у Рівненському краєзнавчому музеї традиційно багата і різнопланова. Різні теми важливі для різних груп рівнян, втім, чи є якась наскрізна, з якою поточний рік асоціюватиметься у вас насамперед?

9 березня, у день народження Тараса Шевченка, народився іще один Тарас, особливо знаковий для нашого регіону. Це Тарас Бульба-Боровець – засновник Української повстанської армії «Поліська січ», яка в роки ІІ Світової Війни боронила безпосередньо Рівненщину. Цьогоріч йому виповнилося б рівно 110 років. Дата кругла, тому наш Ігор Марчук вже готує книгу про Бульбу-Боровця, а на початок березня плануємо провести ще й велику виставку. Ті, хто її відвідає побачить чимало цікавого, передусім, особисті нагороди і відзнаки Тараса і навіть мундир, в якому він воював. Свого часу його з точністю до деталей реконструювали коштом покійного Василя Червонія.

– З Тарасом Бульбою-Боровцем все ясно. Обов’язково прийдемо на виставку, а що іще цікавого готуєте?

– 16 лютого у нас стартувала виставка «Німці в Україні: історія та культура», на відкриття якої завітали представники німецького, польського, білоруського та єврейського товариств Рівненщини. Виставка  систематизує історичну інформацію про німців України загалом і Рівненщини зокрема. Небагатьом відомо, наприклад, що після 1770 року німецькі ремісники почали селитися в містах Корець, Рівне, Тучин, Дубно. Завітавши до нас до 4 березня, зможете дізнатися про це більше. Іще у 2018 році проведемо масштабну виставку з нагоди 100-річного ювілею рівненського футболу. Про це відомо небагатьом, але цьогоріч маємо такий от ювілей і це гарний привід нагадати нашим землякам, що окрім усім відомого «Вереса» Рівненщину в різні часи представляли ще й такі команди, як «Колгоспник», «Волинь» чи «Авангард»...

– В 2010 р. побачила світ книга «Поєднані Волинню», вашого авторства. Там було зібрано публікації про зв’язок з сучасною Рівненщиною цілого ряду історичних постатей загальноукраїнського масштабу...

– Там і князі Данило та Роман, і Констянтин Острозький, і Сагайдачний, і Гоголь, і Костомаров і багато-багато інших... Публікації про їх зв’язок з Рівненщиною писали провідні науковці України, я ж лише подав власне бачення історичної ролі цих постатей. Якщо уважно читати історію, стає зрозуміло, що Рівненщина була в авангарді усіх її основних періодів. Те ж Галицько-Волинське князівство свого часу утворив волинський князь Роман, з історичної Волині походить українсько-литовський магнат Дмитро Байда-Вишневецький, який збудував на острові Мала Хортиця першу Запорозьку Січ. Після Берестейського собору 1596 р. саме на наших землях утворилися перші єпархії церкви, яку нині називають українською греко-католицькою. Я вже мовчу про Острозьку Біблію, Пересопницьке Євангеліє, Берестецьку битву, українську повстанську армію «Поліська січ»...

– В основній експозиції музею можна побачити далеко не усі його експонати. Значна їх кількість зберігається у ваших фондах і на огляд виставляється лише вряди-годи. Чи маєте плани розширювати своє приміщення, аби вмістити більше експонатів?

– Звісно ж, від можливості виставити на огляд якомога більше експонатів ми би не відмовилися, хоча нині куди актуальніше постає потреба капітального ремонту приміщення музею. Коштів у держави обмаль і це не дає змоги говорити про якісь реальні строки. Щодо розширення, то така нагода може з’явитися у разі, якщо у приміщенні закритого нині регіонального управління Нацбанку України, на вулиці Петлюри облаштують-таки художній музей, так як це планує очільник ОДА Олексій Муляренко. Якщо буде створено належні умови для експонування та зберігання, ми могли б перенести туди колекцію ікон XIII – XV ст., скульптури Томаша-Оскара Сосновського, гравюри Ніла Хасевича та ряд інших живописних полотен. Прогнозувати, чи зможемо це зробити, поки що справа невдячна. На будівлю заявляє претензії судова адміністрація, а документи, щодо її передачі новим господарям і дотепер лежать в Кабінеті міністрів.

– У ЗМІ вже давно і багато говорять про загрозу, що її для приміщення Рівненського краєзнавчого музею несе скандальна 12-поверхова споруда, що її зводять по сусідству. В чому вбачаєте небезпеку передусім?

– Коли почали забивати сваї, в приміщенні музею відчувалися доволі сильні поштовхи. Втім, я не будівельник, щоб професійно розповідати, чи вплине сусідство з 12-поверхівкою на наші стіни чи фундамент. Загрозу бачу, в першу чергу, над культурною спадщиною Рівного. Це нормально, коли у місті існує так-звана стара частина, яка має унікальні архітектурні особливості і в такий спосіб приваблює тих-таки туристів. Не думаю, що буде дуже естетично, якщо дорогою до будівлі, де колись багато часу проводили Саймон Сміт, Микола Костомаров, Улас Самчук, Іван Огієнко, вони дивитимуться на білизну, що її хтось розвісив на балконі, трохи вище. Зважте, що пам’яток національної архітектурної спадщини у Рівному і так небагато, якщо бути точнішим, дві – Свято-Успенська церква і, власне, музей. Нинішня ситуація з будівництвом поблизу музею доволі промовисто ілюструє ставлення незалежної України до своїх культури та історії. Наприклад, в радянські часи влада категорично не дозволила будувати тут гаражі працівників обкому партії. Дуже не хотілося б, аби в української влади мудрості виявилося менше, ніж у радянської.

– Ваш брат-близнюк Віктор, з яким ви дуже близькі, професійно займається кінематографом. Чи не має ідеї, скажімо, спільно з ним випустити історичний серіал, який би привернув увагу до багатьох малодосліджених сторінок історії Рівненщини?

– Насправді подібних ідей багато. Зараз шукаємо ресурси для їх реалізації.  Нам, скажімо, дуже цікава тематика сучасних подій, пов’язаних з чорною і білою археологією у нашому краї. Виношую ідею програми-змагання між музеями України, де б учасники могли за винагороду шукати якийсь експонат.

– Насамкінець, розкажіть про свої хобі. Більше любите кіно, музику чи літературу?

– Якщо обирати з-поміж переліченого, переможе точно література. Остання книжка, яку прочитав це «Справжній Мазепа» мого доброго друга Петра Кралюка. Вийшов такий-собі ретро-роман з елементами фантастики. Здебільшого ж читаю історичну та наукову літературу. Кіно, чесно кажучи, дивлюся менше. Музики, в порівнянні з часами молодості, в моєму житті також поменшало. Інколи переслуховую давно улюблених «Queen», нещодавно ходив на концерт  іще одного кумира юності Тараса Петриненка. Був приємно вражений тим, що за тридцять років він майже не змінився.

Максим Коломис

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.