Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
8
липня
Випуск
№ 1379 2018 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Лицарі Духу [Випуск № 1359]

Втрата

Відходять найкращі. Наймудріші. Найлюдяніші. Сумна вервечка продовжується: Євген Сверстюк, Богдан Гаврилишин, Любомир Гузар, Євген Грицяк, а ось тепер, і Мирослав Попович.

Їх називають совістю нації. І це правда.

Їх називають ядром нації. І це теж правда.

Але вони ще і Лицарі Духу Нації.

Згадаймо оте вибухово Франкове: "Дух, що тіло рве до бою...". Це ж про них...

Духовність була їхньою найвищою цінністю. Уявляю, з якою гидливістю вони спостерігали за мишачою вовтузнею нашої "еліти", бо ж головним джерелом її натхнення є чергові мільйони. Як це насправді примітивно і банально!

Тому вони і бачили далеко – аж за горизонт і не помилялися в прогнозах.

За плечима кожного з них – важка життєва дорога. Але вони були щасливими від того, що жодна система, жоден тиран не зміг забрати у них найголовнішого: свободи думки.

Нам же залишається подякувати їм за високу планку Добра, Гуманізму і Духовності, яку вони залишили для нас.

Пам'ятаймо про це. І рівняймося на них.

Мирослав Попович - філософ, академік НАН України.

Народився 12 квітня 1930 року в Житомирі. Мати - вчителька, батько загинув на війні. Закінчив філософський факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Із 1953-го по 1956-й працював учителем історії, згодом - директором школи у селі Золотий Потік на Тернопільщині. Закінчив аспірантуру Інституту філософії НАН України. Доктор філософських наук. Від 1974-го - професор. Один зі співзасновників Народного руху України. З 1992 року - член-кореспондент НАН України. 2002-го очолив Інститут філософії імені Григорія Сковороди.

Досліджував соціально-політичні процеси в Україні та світі, історію української філософської думки. Написав праці, присвячені Миколі Гоголю, Григорію Сковороді, світогляду східних слов'ян. 2005-го вийшла книжка "Червоне століття". 2009 року - "Культура: ілюстрована енциклопедія України", 2011-го - "Бути людиною". Головний редактор журналу "Філософська думка", президент Філософського товариства України, товариства "Україна - Франція". Почесний професор Києво-Могилянської академії. Почесний доктор Національного університету імені Тараса Шевченка. Учасник Ініціативної групи "Першого грудня". Має багато відзнак та нагород, зокрема - орден "За заслуги" ІІІ ступеня, орден князя Ярослава Мудрого, французький орден Почесного легіону.

Любив куховарити. Вів кулінарну програму на телебаченні. Володів польською, німецькою, англійською, французькою та чеською мовами. Був одружений із Лідією Артюх, етнографом. Виховали доньку Аліну й трьох онуків. Поховав синів: 32-річного Сергія та 41-річного Богдана.

Помер 10 лютого 2018-го.


до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.