Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
20
травня
Випуск
№ 1371 2018 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Декілька питань до Президента України [Випуск № 1359]

Ганна Гопко           Вимоги

Де давно обіцяний законопроект про нацбезпеку?! Скільки можна тягнути й навіщо? Чому американського міністра оборони Меттіса це турбує більше, ніж Президента України?

Де давно назріла реформа СБУ? Де оздоровлення в «Укроборонпромі»? Де не повзучі й фрагментарні, а системні зміни в управлінні оборонною сферою і приведення нашої армії до стандартів НАТО? Будемо знову зволікати до липневого саміту НАТО, втрачаючи безцінні час і довіру?

Як успіхи в обіцяній деолігархізації? Які досягнення Генпрокуратури в справі продовження в ЄС санкцій проти представників режиму Януковича?

Коли нарешті будуть вчасно призначатися посли хоча б у ключових для України державах? А коли буде призначено нарешті посла в Данії, де вже у червні відбудеться Ukraine reform Conference?

І так – куди не кинь оком: від безкарності катів Майдану до продовження дії ганебного закону Ківалова-Колесніченка. І не треба розповідати про незалежні правоохоронні органи й ще незалежніший суд. Бо ми бачимо чудеса синхронності й швидкості у діях цих органів, коли справа стосується особистих опонентів Президента.

До речі, про опонентів. Як на мене, людям, які справді хочуть будувати нову країну і не задоволені якістю й темпами змін, варто припинити змагатися в популізмі й загравати з прихильниками політичного шапіто.

Президент Порошенко має зрозуміти, що тактика постійного запізнення, відкладання, затягування важливих рішень, половинчастість і непослідовність реформ – дедалі більше перетворюється на стратегію національної поразки.

Час і довіра – безцінні ресурси.

І проблема не в тому, що їх втрачає політик Петро Порошенко. Проблема в тому, що їх втрачає українська влада й держава в очах світу і власних громадян. Втрачає не в останню чергу тому, що глава держави, який мав би вести націю за собою, тримати курс і темп реформ, натомість усе частіше тупцює на місці, ходить по колу, а то й дає задній хід.

Україна потребує рішучого демонтажу олігархічної системи і ще відчутних російсько-радянських впливів, і творення натомість країни вільних і відповідальних людей, здатної себе захистити. Саме ці системні вимоги мають ставити політики нової генерації. Як перед нинішнім Президентом і всією владою, так і перед самими собою як владою майбутньою.


до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.