Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
вівторок
22
травня
Випуск
№ 1372 2018 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

«Космічний розпил»: як Україна через корупцію не змогла запустити супутник [Випуск № 1351]

Травень 2010 року. Київ. Державне підприємство Укркосмос і канадська компанія MDA підписують контракт зі створення першого українського телекомунікаційного супутника «Либідь». «Цей день мав увійти в історію української космічної галузі.«Либідь» — проект створення національного супутника космічного зв’язку з власним космічним апаратом на геостаціонарній орбіті. Його задумували ще для того, щоб пропустити через нього весь трафік телеканалів під час «Євро 2012». Цей супутник не тільки дозволив би користуватись українським каналам ресурсом українського апарату, а й продавати частину ресурсу», — розповідає Павло Дегтяренко. Нині він очолює Державне космічне агентство України. Та займається роботою над запуском супутника. З моменту підписання контракту з канадцями минуло 7 років, однак донині український супутник на орбіту так і не вийшов.

Канадці мали виготовити супутник для Укркосмосу, після чого супутник «Либідь» на українській ракеті «Зеніт» мав вийти на орбіту з космодрому Байконур. Фінансувала проект канадська експортна агенція EDC, що видала Україні кредит у розмірі 292 мільйонів доларів під гарантії українського уряду. Запуск супутника дозволив би українським телеканалам заощадити чимало грошей на поширенні сигналу. Сьогодні вони використовують супутники інших країн, що досить недешево.

Чому ж супутник так і не вийшов на орбіту? Причина в небажанні канадської компанії MDA продовжувати роботу над проектом. Про це нам розповів нинішній голова Державного космічного агентства України Павло Дегтяренко: «MDA, яка є підрядником з розробки та запуску цього космічного апарату, заявила про вихід з проекту 7 вересня. Протягом цього часу ми здійснили низку зусиль і на урядовому рівні, і на рівні космічного агентства, щоб повернути MDA до проекту. Наразі вони не згодні».

Чому MDA вирішило вийти з проекту, пояснив колишній голова Державного космічного агентства Любомир Сабадош:

«Ми втратили станцію контролю і зв’язку в Євпаторії через анексію Криму. Фактично з 2014 року канадська сторона ввійшла в позицію форс-мажору. Вони сказали: вибачте, тут у нас незрозуміла ситуація, торгово-промислова палата підтвердила, що є форс-мажор. Отже, треба його подолати, тоді ми повернемося до контракту. З українського боку, коли я був головою ДКАУ, ми провели низку заходів. Укркосмос, на мою думку, подолав форс-мажор».

Однак канадська сторона до роботи над проектом так і не повернулася. Ми намагались поспілкуватися із представниками компанії «MDA» стосовно ситуації, що виникла з супутником «Либідь». Однак на наш лист, надісланий у листопаді, канадці так і не відповіли.

«Реально, була проблема — утрачені гроші на Кіпрі... Кошти, взяті під державні гарантії України, в Канаді рухалися через фінансового посередника. Саме це, на мою думку, і на думку фахівців, було основною причиною провалу проекту й відсутності старту у 2012 році», — пояснює Сабадош.

Фірма з Сейшельських островів з’явилася в проекті у 2011 році за ініціативи української сторони. Сейшельський офшор став посередником між канадською стороною та українським підприємством Південмаш. Останнє мало збудувати ракету-носій «Зеніт» для виведення супутника на орбіту.

Однак частина канадських грошей, а саме 8 мільйонів доларів, які сейшельська компанія мала передати Південмашу, зникла. Через це добудова ракети зупинилася.

Про те, звідки в проекті взявся сейшельський посередник, ми запитали й чинного голову Державного космічного агентства Павла Дегтяренка.

«Я собі це питання ставлю всі 2 з лишком місяці мого перебування на посаді голови Космічного агентства. Відповіді в мене наразі немає».

Роботу над проектом тоді доручили Михайлу Гріншпону — бізнесменові зі скандальним минулим.У 2000-х він устиг побувати радником міністра оборони України Кузьмука, а також радником голови космічного агентства, нині покійного Олександра Зінченка.

Поява Михайла Гріншпона викликала неоднозначну реакцію працівників агентства, адже багато хто сумнівався в його професійності й обізнаності в космічній галузі. За інформацією Слідства.Інфо, в період роботи в Космічному агентстві України, саме Гріншпон мав стосунок до сейшельського офшору, де зникли гроші для ракети-носія. Та й сам бізнесмен цього не заперечує.

Оборудкою зі зниклими мільйонами, зрештою, зайнялося Національне антикорупційне бюро.

Утім, навіть якщо Антикорупційне бюро й затримає Михайла Гріншпона, він може з легкістю повторити долю багатьох посадовців, яких суди випустили на волю, навіть після приголомшливих викривальних доказів, наданих НАБУ. От тільки Україна опиниться в центрі масштабного міжнародного скандалу, як держава, що неспроможна забезпечити відсутність корупції навіть у космосі.

Олександр Гуменюк, «Слідство.Інфо»


до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.