Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
п'ятниця
8
грудня
Випуск
№ 1349 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Пробачати не маємо права [Випуск № 1348]

Нинішня війна - це спроба Росії зробити те, що не змогли зробити за часів СРСР. Вони знищили нашу країну, дійсно нашу, в 1921-му. Потім вбивали голодом носіїв традицій. Потім розстріляли інтелігенцію. Потім використовували, як гарматне м’ясо, тих, хто зламався і підкорився. Потім понівечили історію, змінили акценти в освіті. Тягали по таборах незломлених. Вони вбивали Україну з методичністю і бузувірством маніяка. Пробачимо?

Днями читаю про бажання однієї з частин посвяткувати ювілей. 100 років або 90 ... неважливо. Аргумент - це ж наша історія.

Наша? А чим займалася Червона Армія в 1933? Мало хто наважується на відповідь. Вона жахлива - Червона Армія стояла заградотрядами, коли комісари голодом вбивали нас. Червона Армія - карателі, які багнетами довели селян (!) до людоїдства.

Чому більшовики нищили селян? Маховик русифікації вже був запущений, національний склад промислових центрів уже старанно розмивався - пролетар людина, якій не цікаві коріння. Селяни ж навпаки були концентратом мови, традицій, українства, крім того, ще й коштів, які могли бути пущені на національно-визвольний рух.

Саме тому і вирішили винищити селянство під корінь. Заморити голодом.

Якщо уявити всіх померлих і ненароджених і подумки поселити їх разом, це невелика європейська країна. Країна мертвих.

І коли хтось намагається говорити "це не твоя війна", "це всього лише культура", "нам рано чи пізно доведеться миритися", я хочу їм побажати на мить відчути себе мертвим від голоду ... з кулею в мозку... і в землі Сандармоху ... відчути себе ненародженим.

Ми всі на війні. І ті, хто в окопах, і ті, хто в тилу. І ті, хто зброєю, і ті, хто словом, працею, товаром, ідеями, думкою, прогресом. Ми воюємо не тільки за себе. Гаразд, якби лише за себе ... Ні, ми воюємо і за тих, що ненароджені. За ті "агу", які так і не прозвучали, за ті "кохаю", що не були сказані, за тисячі ненаписаних книг і нездійснених відкриттів. І якщо ми програємо, якщо ми допустимо в своїх головах можливість "це не твоя війна" і "то була теж наша країна", якщо ми будемо толерантними до тих, кому "а що такого", то мільйони ненароджених помруть знову ... і знову ...

Ненавидіти? Так. Пробачити? Ні. Ніякі репарації, ніякі "вибачте" не повернуть ненароджених. Німці досі з почуттям провини. У Росії вина незрівнянно більша. Росії свою провину спокутувати століттями. Якщо б була здатна. Нездатна.

Ми не спадкоємці СРСР. УРСР, це фікція, це обман, муляж. Імперія створила цей муляж, наше покоління народилося і сприймало цю матрицю як рідне. І коли з болем, і харкаючи кров'ю, ми повертаємо собі себе, нам раптом починають впарювати "а що такого?"

Згадаймо про ненароджених. Ми могли б бути серед них. Просто нам пощастило вижити. Так ось за це треба заплатити - непрощенням. Якщо не заради себе, то заради ненароджених, заради тих, хто свідомо чинив опір завжди цінуючи свободу вище за життя. І онукам своїм це треба пояснити. Що б ніколи більше не повторилося ...

Карфаген повинен бути зруйнований.

Сергій Степанишин


до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.