Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
вівторок
18
липня
Випуск
№ 1328 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Походження княжих знаків міст Степані та Дубно [Випуск № 969]

В офіційних джерелах перша згадка про Степань, одне з найдавніших міст історичного Погориння, зафіксована 1292 роком. Але це є хибна думка.

Авторові вдалося віднайти досить вагомий і цінний документ, у якому літописну згадку про містечко Степань, як центр самостійного Степанського князівства в записі про події 1292 р. потрібно віднести до 1005 р., тобто на 285 років ра­ніше офіційної. Ось це історичне свідчення: в «Турове в лето 6513 (1005 р.) до Турівської єпархії Пінсь­ка, Новогрудка, Городні, Берестя, Вовковийська, Здітова, Нобеля, Степані, Дубровиці, Висоцька, Слуцька, Копиля та інших міст», яке варто віднести до більш пізніших часів, однак сам перелік дає уявлення про значну територію цієї єпархії.

Ця історична грамота сьогодні знаходиться в Російській державній бібліотеці.

У першій половині XIV ст. Степань потрапляє в залежність від литовсь­ких князів. З кінця XV ст. місто на­лежить князям Острозьким, які укріпляють його та будують обо­ронний замок. У XVI ст. містечко розростається. 1572 р. поблизу за­сновано монастир. Від 1620 р. Сте­пань переходить у власність князів Заславських. Згодом містечком во­лоділи Сангушки, Любомирські, Потоцькі, Ворцелі. На міській пе­чатці з документів XVIII ст. зобра­жено видозміну герба князів Ост­розьких, а україномовна колова ле­генда подає також і дату виготов­лення толоки, ймовірно – «1596». Після входжен­ня Волині до складу Російської ім­перії Степань не отримала адмініс­тративного статусу і не використо­вувала більше свого герба.

Сучасна символіка Степані

Сучасні символи Степані затверджені селищною радою 28 січня 1998 р. Герб Степані: у зеленому полі золота 6-променева зірка, обабіч неї дві золоті 6-променеві зірки меншого розміру, під ними срібний півмісяць ріжками вгору, над ними – золоте півкільце із загостре­ним виступом.

Прапор Степані: квадратне поло­тнище, на зеленому тлі жовта 6-променева зірка, обабіч неї дві жовті 6-променеві зірки меншого розміру, під ними білий півмісяць, над ними – жовта острога; від древка та з віль­ного краю прапор має жовті лиштви. Герб реконструйовано за міським знаком XVI ст. У його основі – видозміна герба князів Острозьких. Щит увінчує срібна міська корона.

Автори проектів – голова Українського геральдичного товариства (УГТ), кандидат історичних наук Андрій Гречило та член Ради УГТ Юрій Терлецький.

Серед сотень опитаних мешканців Степані висновок один – на гербі Степані зображена зірка Давида, відома як Маген Давид. Зірка Давида часто виступає символом єврейської нації. Багато євреїв носять її у формі дорогоцінностей або ж використовують її як декоративний розпізнавальний знак. Коли у 1948 р. відбулося відродження нації в Ізраїлі, зірка Давида стала основним символом єврейського національного прапору.

Сучасна символіка Дубно

Сучасні символи Дубно затверджені Дубенською місь­кою радою 4 жовтня 1995 р., а прапор – 19 червня 1998 р. Автор проектів – А. Гречило.

Герб Дубна: у синьому полі 6-променева зірка, під нею півмісяць ріжками вгору, над ними – півкільце із загостреним виступом (т.зв. «острога»); всі фігури – золоті. Прапор Дубна: квадратне полот­нище, на синьому тлі вертикально розташовані жовті фігури – 6-променева зірка, під нею півмісяць, над ними – острога; від древка та з вільного краю прапор має жовті лиштви.

Герб реконструйовано за міським знаком XVII ст. У його основі – видозміна герба князів Острозьких. Щит увінчує срібна міська корона.

Висновок ідентичний: на гербі Дубно так само зображений символ єврейської нації – зірка Давида.

Символіка лежить в основі людського розуму

Символіка має безпосереднє відношення до пізнання людиною самої себе. Символіка – заразом і інструмент пізнання, і стародавній фундаментальний спосіб відображення реальності, свого роду міжнародна мова, яка дозволяє досліджувати розум і дух, внутрішні глибини і зовнішні ознаки іманентного і транцендентного як в горизонтальній, так і у вертикальних площинах.

Символіка не просто інтернаціональна, вона проходить крізь віки і має «можливість вміщувати у небагатьох умовних лініях думку віків і мрій поколінь, розпалює уяву і веде в царство безмовного мислення» (Лінь Юй-Дан).

Символ – це ключ, який дозволяє проникнути в сферу більшу, ніж він сам, і ніж людина, яка його використовує. Символ безпосередньо пов’язаний з реальністю і не тільки служить еквівалентом чо­го-небудь, він вміщує в собі досить об’­ємний прос­тір можливостей і дозволяє сприймати фундаментальний зв’язок різ­номанітніх форм і проявів.

Символіка лежить в основі людського розуму, і ігнорувати нею – значить страждати серйозними недоліками. Справжній символ повинен задовольняти всі сторони людини: і дух, і інтелект, і відчуття .

Дослідивши геральдичні символи давньої Волині, зокрема: герб князів Острозьких в гербовнику «Gniazdo cnoty» 1578 р., герб князів Острозьких на мурованій вежі Острозького замку та печатки Іллі Костянтиновича князя Острозького (1585), Костянтина Івановича князя Острозького (1508, 1520), княжни Ксенії-Марії Іванівни, Василя-Костянтина Острозького (1551, 1555, 1556), герб князів Острозьких в гербовнику Папроцького «Panosza» від 1575, герб князів Острозьких в гербовнику Кояловича «Compendium», Януша Костянтиновича князя Острозького (1578, 1579, 1689 та ін.), княжни Катерини Острозької (1578), герб Януша Костянтиновича князя Острозького на в’їзній брамі Дубенського замку, герб Януша Костянтиновича князя Острозького на гарматі з Дубенського замку, герб Степані на міській печатці 1596 р., можна зробити висновок, що хрест, зірка та місяць в сучасній геральдиці повинні відповідати історичним символам давньої Волині, які є уособленням та покровительством Божої сили і символізують милість, доблесть та чесноти князя.

Зірка на сучасних символах історичних Степані і Дубно повинна мати історичну відповідність до геральдики міст і сіл України.

Саме тому, незважаючи на нерівномірність вивчення геральдичних джерел, зокрема, походження княжих знаків міст Степані та Дубно, уже назріло питання про їх більш повну інтерпретацію.

Валерій Войтович, член Національної спілки краєзнавців України

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.