Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
понеділок
16
жовтня
Випуск
№ 1341 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Інші статті випуска

Партнери

За Україну!

УПА зродилась на Волині [Випуск № 1340]

Гей на Півночі, на Волині,

Створилась армія УПА,

Щоби воскресла Україна

І завітала свобода!

Одне з найбільших шанованих християнських свят в Україні – Покрова Пресвятої Богородиці – є Днем утворення УПА.

Від цього часу минає довгих 75 років…

Чи є ще на світі такий народ, чия земля була б так напоєна кров’ю і засіяна кістками борців за волю і державу, як українська? Історія, напевно, іншого такого народу не знає. Усі, без винятку, окупаційні режими, що були при владі в Україні, переслідували українство, зневажали, нищили культуру, відбирали рідну мову, денаціоналізували, фальсифікували історію, по-варварськи експлуатували його багатства. Окупанти вважали, що цей народ спроможний тільки ходити в ярмі і, як робочий віл, працювати на різної масті зайд, щоб нагодувати їх ненаситні черева.

У той же час борців за національну ідею немилосердно і жорстоко знищували, накладаючи на них тавро “злочинця”, “бандита”, “зрадника” свого народу.

На жаль, ще й нині, на 22-му році незалежності України, є величезна потреба довести до відома всього українського народу щиру правду про визвольну боротьбу 40–50-х років двадцятого століття, її необхідність, природність і законність згідно з міжнародним правом.

За всю історію України найжахливішого лиха завдав їй тоталітарний комуністичний режим. Зрусифіковане, зденаціоналізоване і позбавлене духовності населення породило цілі когорти яничарів, безрідних манкуртів, українофобів, які ще й зараз з піною на губах і ненавистю в очах паплюжать національних борців і героїв.

Втім, повернемося до історії, згадаємо початок Другої світової війни. У Західну Україну прийшли так звані “визволителі”. Червона Москва почала знищувати все, що було національне: патріотів, інтелігенцію, так званих «куркулів».

Були знищені всі політичні партії і товариства. Залишилася у глибокому підпіллі тільки Організація Українських Націоналістів (ОУН), яка, незважаючи на численні жертви, продовжувала боротьбу. А коли місце комуністично-московського окупанта зайняв в 1941 р. німецько-фашистський загарбник, стало зрозуміло, що він такий же ворог, як і російський комунізм.

ОУН охопила всі ділянки життя українського народу, взяла на себе всю відповідальність за збройну національно-визвольну боротьбу та її наслідки. Так були створені збройні сили Української Національної Самооборони (УНС), завданням якої було оберігати українські села від нападів польських боївок (АК) Армії Крайової, не допускати вивезення населення в Німеччину на примусові роботи, боротися з німецькою окупаційною владою тощо.

У жовтні 1942р. із боївок підпільників ОУН на Костопільщині була створена Українська Повстанська Армія (УПА). Так і в ряди УПА приймали спочатку тільки патріотів-націоналістів, членів ОУН, членів юнацтва та інших симпатиків-добровольців. Це дало можливість створити на ідейній основі повстанчу армію і підтримувати у ній дисципліну.

Початки “Повстанської Січі” - Української Повстанської Армії сягають ще 1933 року. Саме тоді Тарас Бульба-Боровець, як прихильник екзильного уряду Української Народної Республіки, намагався створити Українське Національне Відродження (УНВ). З початком німецько-радянської війни проти коричневих і червоних повела боротьбу створена на Волинському Поліссі, півночі Рівненщини Т. Бульбою-Боровцем міцна повстанча формація - “Поліська Січ”, що нараховувала декілька тисяч вояків. Загони Т. Бульби-Боровця отримують спільну назву - Українська Національна Революційна Армія (УНРА). В народі їх називали "бульбівцями".

Зібрані у жовтні 1942 р. відділи ОУН, які дістали назву Української Повстанської Армії (УПА), їх на Поліссі сформував військовий референт Крайового проводу ОУН(б) Сергій Качинський . З посиленням з боку німецьких окупантів грабунків й терору проти українського населення, керівництво Організації Українських Націоналістів вирішило для захисту населення й посилення серед нього впливу перейти до збройної боротьби проти фашистів. Як уже говорилось, перший відділ військових сил ОУН(б), які дістали назву Української Повстанської Армії, було сформовано на Поліссі С. Качинським (Остапом) у жовтні 1942 р. Першим головнокомандувачем УПА став Дмитро Клячківський, більш відомий як Клим Савур.

На цій основі Українська Головна Визвольна Рада 30 травня 1947 р. проголосила 14 жовтня 1942 р. офіційною датою створення УПА.

Активні дії частин УПА проти німецьких окупантів почалися з успішного нападу першої сотні УПА під командуванням Довбешка-Коробки (на фото) на німецький загін у містечку Володимирець Рівненської області 7 лютого 1943 р. У Володимирці утримували арештованого діяча ОУН на Сарненщині «Діброву», і саме це стало причиною нападу на містечко.

Чоловіка тримали в підвалі будинку німецької жандармерії. Гарнізон окупантів, що стояв у Володимирці, перевищував кількісно сили повстанців. Він складався з 30 німецьких жандармів, 70 російських козаків та 80 узбеків – колишніх військовополонених Червоної армії.

Утім, високим рівнем боєздатності ці останні не відзначалися. Отже, повстанці вирішили взяти несподіваним нападом у нічну пору.

Блискавична атака вдалася. Повстанці захопили казарми козаків і приміщення жандармерії.

Убили сімох, у тому числі трьох козаків і чотирьох німців, серед них і коменданта жандармерії, шістьох козаків забрали в полон і після допиту стратили в лісі неподалік Володимирця.

Головної мети націоналісти досягли: було визволено з ув’язнення «Діброву».

Також захопили 20 карабінів, 65 ковдр і доволі багато амуніції.

Сотня втратила одного бійця і двох було поранено.

Після блискавичної атаки, користуючись безладом, що запанував у містечку, сотня швидко відійшла з райцентру.

У квітні загони УПА захопили місто Горохів; учинили напад на містечко Цумань на Волині. Українська Повстанська Армія набула великого впливу серед місцевого українського населення. Поступово УПА дістала чітку організаційну структуру, ґрунтуючись на територіальному принципі. Армія складалася з чотирьох груп: 1) Північна або Поліська (райони дії Волинь і Західне Полісся); 2) Західна (Галичина, Буковина, Закарпаття, Закерзоння); 3) Південна (Кам’янець-Подільська, південь Житомирської, Вінницька і південна частина Київської областей); 4) Східна (північ Житомирщини і Київщини, частина Чернігівської області). Групи УПА складалися з військових округів, а округи з тактичних відтинків. Відтинок об’єднував від 3 до 5 куренів. Курінь був основною одиницею армії. Кожен курінь складався з 3-4 сотень і технічних частин. До сотні входили три стрілецькі і одна кулеметна чоти. Чота - складалася з трьох роїв. Бойова сотня за нормою мусила мати 136 бійців. Чисельність УПА у 1944 р. доходила до 100 тис. чол. УПА очолював Головний військовий штаб. Восени 1943 р. рішенням Головного командування УПА було встановлено пост Головного командира УПА, яким став Р. Шухевич (підпільна кличка - Тарас Чупринка) в ранзі полковника, а потім генерала. С. Качинський (Остап) загинув у бою під Оржевом на Волині у березні 1943 р.

Уже навесні 1943 р. значна частина Полісся й Волині, а з осені і Галичини опинилася під контролем УПА. Там була створена українська адміністрація. Найбільш відома була „Колківська республіка” на Волині. Улітку 1943 р. підрозділи УПА витиснули з Волині польську допоміжну поліцію та польських осадників за їх пронімецьку та антиукраїнську поведінку.

Вигнання німецько-фашистських військ із Західної України не принесло миру цьому краєві. Розглядаючи радянські війська, як окупантів, військові відділи УПА розгорнули партизанську боротьбу, відому під назвою бандерівщини, яка тривала до середини 1950-х років. Загони УПА і підпільники ОУН, користуючись підтримкою місцевого населення і протиставляючи себе радянській владі, Червоній Армії, органам НКВС і МГБ, проводили терористичні акти проти партійних, радянських і військових працівників, громили приміщення райвідділів НКВС-МГБ, підпалювали колгоспні будівлі, зривали мобілізації до Червоної Армії, псували телефонний зв’язок та ін.

Незважаючи на повну зовнішню ізоляцію, спираючись виключно на всебічну підтримку народу, УПА упродовж більш як десяти років воювала проти таких світових потуг, як німецький фашизм, тоталітарний більшовицький режим. Багато повстанців, патріотів-націоналістів склали свої славні голови у нерівній боротьбі з ворогом-окупантом.

Вони стали народними героями, месниками. Про них народ пам’ятає, віддає їм заслужену шану, оспівує їх подвиги. Вічна їм пам’ять і слава!

Сергій Степанишин


до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.