Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
понеділок
14
серпня
Випуск
№ 1332 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Останні постріли підпілля [Випуск № 969]

14 квітня 2010 року минає 50 років з часу, коли в Україні за офіційними на сьогодні даними відбулася остання бойова сутичка Українського збройного підпілля з московськими окупантами.

Тоді, 14 квітня 1960 року, в Підгаєцькому районі Тернопільської області на хуторі Лози прогриміли останні автоматні черги. Це був і останній з відомих випадок бойового застосуванні військ МВД проти націоналістичного збройного підпілля. Мотомехдивізіон 12-го Римнінікського загону взяв участь у бойовій операції з ліквідації групи ОУН «Петра».

До її складу належали троє ОУНівців: Петро Пасічний (колишній член Подільського окружного проводу ОУН, його дружина Марійка Пальчак (на фото відразу після арешту) , а також Олег Цетнарський.

Петро Пасічний 1927 року народження діяв конспіративно від 1944 року. Марійка Пальчак 1922 року народження мала також чималий стаж підпільної діяльності, проте певний час жила на нелегальному становищі, але у 1952 році знову перейшла у підпілля. Наймолодшим у цій групі був Олег Центнарський 1938 року народження, з’явився в бункері у 1956 році.

У 1959 році підпільники напали на дві сільські крамниці — в селі Зовче Станіславської області, і в селі Котові Тернопільської області. Група діяла в Підгаєцькому районі на межі двох цих областей. У червні 1959 року ОУНівці вчинили невдалу спробу вбити старшого лейтенанта КГБ Подлубного. Але в ніч з 12 на 13 жовтня 1959 року ліквідували біля села Тростянець оперуповноваженого УКГБ по Тернопільській області 22-рчіного лейтенанта КГБ Віктора Стороженка. За офіційними даними КГБ, це була остання жертва з радянської сторони.

Не було сумніву, що діяльність групи мала виключно політичний характер. Саме так тоді оцінювали її спецслужби колишнього СРСР: «Бандити тероризували советський партактив і местноє населеніє. Вся іх деятельность била направлена на срив планов советской власти».

Смерть В.Стороженка була причиною того, що для КГБ ліквідація групи стала пріоритетною метою. Адже справа була на контролі в самій Москві.

Перша підготовка до чекістсько-військової операції по знищенню групи повинна була відбутися восени 1959 року, але остаточно вирішено було її провести навесні 1960 року, коли проявилася знову діяльність групи. Проект операції був запланований на 12-15 квітня 1960 року. Її затвердили начальник 12 відділу полковник Прях, а також начальник УКГБ по Тернопільській області полковник Золотоверхий. Для її проведення було виділено 220 солдатів 2 дивізіону 12 відділу вказаного вище мотомехдивізіону, оснащених автоматичною зброєю і пошуковими собаками.

12 квітня 1960 року по тривозі о 2 годині ночі дивізіон виїхав зі Львова. Одночасно було заблоковано три оселі в районі села Підгайці, у яких ймовірно перебували партизани, а також можливі шляхи проходження групи. О 8.45 розпочали операцію. До 15.30 не знайшли, однак нічого підозрілого, лише в будинку Софії Куліш з хутору Дубрава натрапили на націоналістичну літературу. Після ночі, проведеної в Підгайцях, 13 квітня солдати МВД влаштували облаву лісового масиву (зі швидкістю 400 метрів на годину), у якому мали бути криївки партизанів. І на цей раз нічого не знайшли. Однак КГБ отримало інформацію, що кілька днів перед цим у лісі біля села Шумляни бачили трьох осіб зі зброєю. Тому 14 квітня розпочали прочісування лісу у цій місцевості (зі швидкістю 1 кілометр за годину). Після 15.30 сержант Бахарчук запримітив трьох осіб, що рухалися в напрямку хутора Лози. Негайно повідомив про це своє начальство. У цей момент побачив партизанів командир 5 взводу капітан Кузьмін і крикнув: «Стій!». Партизани відкрили вогонь, поранили одного з кагебістів і кинулися в різні напрямки — чоловіки на Північ і Схід, а жінка на Південь. Однак вони не мали шансів на порятунок. Внаслідок короткої сутички двоє підпільників застрелилися із власної зброї, а жінка внаслідок невдалого самострілу залишилася живою і непритомною потрапила в полон.

Внаслідок операції КГБ здобуло трофеї: 1 автомат, двохствольну гвинтівку і чотири пістолети (у тому числі Макарова вбитого раніше В.Стороженка), а також націоналістичні листівки. За свою діяльність Марія Пальчак була засуджена на 15 років ув’язнення, які відбула повністю, нікого не видала, повернулася до рідного села, дочекалася Незалежності і померла у 1997 році.

Ліквідована група ОУН була останньою, котра залишилася з колись розгалуженої мережі підпілля ОУН-УПА. Після її ліквідації в терені залишилися лише окремі члени ОУН-УПА, які ще переховувалися декілька років в бункерах. Але це вже окрема тема для історії.

Сергій КРИЧИЛЬСЬКИЙ

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.