Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
17
грудня
Випуск
№ 1350 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Останній інструмент Путіна [Випуск № 1337]

Погроза застосовувати зброю в основному спрямована на внутрішнє російське споживання.

Президент Росії Володимир Путін заявив, що поставки американської летальної зброї Україні можуть спровокувати застосування військової сили на інших територіях.

Подібні погрози та шантаж у російського президента залишилися чи не єдиним інструментом заявити про себе. Бо інших видимих способів звернути на себе увагу вже немає. Економіка РФ на стадії стагнації, зовнішньополітична ізоляція – "на марші" – невипадково він не їде на Генеральну асамблею, адже за таких обставин знову сидіти в кутку якось не випадає. До того ж санкції не лише не знімають, але й продовжують, корисні ідіоти, пригодовані в Європі, хоч щось і говорять, але на них все менше звертають увагу – одним словом ситуація явно не для великого кормчого великої держави. Чим можна в такому випадку привертати до себе увагу? Або якимись епатажними заявами, або якимись нерозумними діями. Власне, найяскравіший приклад аналогічної поведінки – це Північна Корея, яка саме цим і займається. Мабуть, зовсім невипадково, що Росія і КНДР американцями поставлені в один рядок.

Тому ця погроза застосовувати зброю, мені здається, в основному спрямована на внутрішнє російське споживання, на те, щоб російському народу черговий раз дати сигнал, що "ми – сильні, ми їм покажем кузькіну мать". Чи покажуть – у мене великі сумніви. Вже нема що показувати та нема чим. Тому, у вигляді дрібної пакості – звичайно можна поставити озброєння в кілька районів, щоб насолити американцям чи європейцям, але це означає ще глибше загнати ситуацію в глухий кут, з якого все ж якось доведеться вибиратися, а наступний крок буде ще болючішим. Тому я не вірю, що Путін зараз на щось спроможний, зокрема і через дуже слабеньку реакцію на закриття Генерального консульства у Сан-Франциско та всіх торгових представництв в Америці. Звернутися до суду – це, звичайно, добре, але я собі уявляю, що було б за радянських часів у такому випадку. Окрім погроз черговий раз когось кудись вислати, далі він піти вже не може.

Якби Путін вів адекватну політику, то і відносно КНДР він поводився б навпаки – замість підтримувати Кім Чен Ина, він стимулював би ті країни, які можуть впливати на Північну Корею в напрямку зменшення загрози та напруги. Я думаю, ми ще будемо свідками цікавих відкриттів, коли експертна місія ООН таки розбереться звідки у північнокорейців ракетні технології, і це все матиме катастрофічний для нього результат. Але, оскільки ідеологія Росії та Північної Кореї в принципі однакова і вона полягає в тому, що весь агресивний світ нібито проти них, а вони "обложені у фортеці" і мусять оборонятися, то тут проглядається ідеологічна спільність. І мені здається основою позиції Путіна стосовно Північної Кореї є оце відчуття тотальної глобальної несправедливості відносно цих країн, які мають право на відповідь – при цьому відповідь абсолютно неадекватну..

Володимир Огризко


до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.