Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
12
листопада
Випуск
№ 1345 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

У полоні впливу Росії... [Випуск № 1334]

Запровадження квот на телебаченні і радіо для збільшення обсягів мовлення українською мовою, ухвалення низки законів на підтримку українського кіно, видавничої справи тощо, заборона на мовлення низці пропагандистських російських каналів, як і заборона на в’їзд в Україну певним російським виконавцям та закриття центрів російської культури в окремих містах країни – ці акції, реалізовані цього року, мають на меті зменшити вплив Росії та культурне та інформаційне поле України. І відтак – захистити Україну від гуманітарної складової тієї гібридної війни, яку Кремль веде проти України. Але чи достатньо ухвалити закон, заборонивши російську, чи то імперську, культурно-інформаційну продукцію?

Лише з початку липня 2017 року Україна заборонила в’їзд більш як десяти російським виконавцям (артистам), які порушили українське законодавство та ухвалені на міжнародному рівні рішення і виступили в анексованому Росією Криму. Віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко повідомив про намір підготувати зміни до закону про гастрольну діяльність. Ці зміни, на думку урядовця, мають полягати в тому, що організатори гастрольних заходів повинні попереджати прикордонників, СБУ, інші відповідальні органи і установи про свій намір запросити музикантів, виконавців із Росії.

Українські ж митці та експерти пропонують менш бюрократичний шлях: хочете послухати улюбленого російського музиканта чи подивитись виставу з улюбленим російським актором – подорожуйте до Росії, допоки відкритий кордон, або відвідайте європейське турне улюбленця, бо для громадян України вже працює «безвіз», і країнами Євросоюзу можна пересуватись без перешкод.

При цьому експерти радять: варто врахувати, що жодні закони, заборони на в’їзд, штрафи операторам кабельного зв’язку за ретрансляцію заборонених російських телеканалів стовідсоткового ефекту не дадуть, допоки не покарані політики і чиновники, які по суті є «п’ятою колоною Кремля» або ж щирими русофілами.

У полоні російського впливу залишається верхівка українського суспільства: політики, найвищі державні чиновники, депутати усіх рівнів. Ми ж розуміємо, що значна частина депутатів Верховної Ради – це латентні русифікатори, це люди, які не тільки самі перебувають під російським впливом, але і всіляко його поширюють на цілу Україну, у тому числі й у своїй законодавчій діяльності. Тому говорити про вихід (з-під російського впливу – ред.) ще зарано.

На сьогодні Росія продовжує зберігати «контрольний пакет акцій» української ідеології та культури: в інформаційному полі країни продовжує працювати низка начебто українських телеканалів, які поширюють російську пропаганду. Мова іде не лише про спрямованість та акценти їхніх новинних програм, а і про трансляцію ними серіалів і телефільмів російського виробництва. Те саме стосується радіостанцій та шоу-бізнесу в Україні.

Це результат незрілості українців, та нерозуміння важливості власної самоіндетифікації. Десяткам тисяч українців не соромно це дивитись, сидіти на концертах і слухати представників країни, яка заподіяла українському народові таке горе! Масовий бойкот з боку українських глядачів був би кращим за будь-які заборони або санкції. Але для цього потрібна інша зрілість, інший рівень розвитку нації, ніж той, що ми його нині маємо.

Українські митці та громадські активісти пропонують бойкотувати фільми, зроблені у Росії, вистави та концерти російських виконавців, а також не відвідувати концерти та фестивалі, які фінансує, серед інших, російський капітал тощо.

Якщо Україна позиціонує себе як демократична держава, вона не може забороняти своїм громадянам слухати російських виконавців. Питання в іншому: наскільки великою є шкода, яку заподіює та чи інша публічна особа (музикант, актор) Україні?

Україна, очевидно, не може фізичним і військовим шляхом повернути собі окуповані території, і ми вимушені відповідати та реагувати на гібридну війну, яка ведеться проти нас. Кожна публічна особа, як провідник певних ідей, виконує свою функцію. І це вже справа компетентних органів оцінювати, наскільки ця особа є шкідливою в інформаційному плані для суверенітету і територіальної цілісності держави. Чи це сантехнік, чи це той самий Гіркін, чи Прилєпін, чи хто їде співати на окуповані території.

Мовне квотування на радіо і телебаченні працює для збільшення україномовного продукту, часто – без високої якості продукту та без бажання власників медіа або авторів програм обмежувати продукт російський. На порядку денному не лише захист та популяризація українського продукту, а і виховання поваги до України та її культури серед медійних персон.

Квотування справді сприймалось як крок уперед, особливо у цій інформаційній війні з Росією, котра триває не перший рік. Але біда у тому, що це квотування стало «кісткою», яку кинула влада «на відмазку», але великого ефекту воно не принесло. Просто тому, що за цей час інформаційний простір став у більшості російським.

„Читайте українське, слухайте українське, дивіться українське!» – з таким гаслом українські митці пропонують долати імперський вплив Росії на гуманітарну сферу і поширювати культуру України поміж українцями та у світі. Тим більше, що нині помітні перші позитивні зрушення завдяки більш активній підтримці з боку влади української культури, літератури, кіновиробництва.

Вплив Росії на українців у гуманітарній сфері зменшувався би швидше, якби не мав підтримки усередині української спільноти.

Тиск досі дуже сильний і щедро фінансований російськими спецслужбами. І, зрештою, чимала кількість населення України продовжує жити у тому інформаційному світі, залежному від Росії. Тож українські митці та журналісти мають співпрацювати задля забезпечення вітчизняного користувача якісною інформацією про українських же представників культури, науки, шоу-бізнесу.

«Витіснити» з телеекранів і з кінотеатрів російське кіно та серіали – одне із завдань проекту «Дивись українське», яке ініціювала Асоціація «Сприяння розвиткові кінематографа в Україні». Проект підтримує розвиток українського кіновиробництва і поширює сучасні українські стрічки.

На думку експертів, влада зробила перші кроки для обмеження впливу Кремля з його спробами «повторної колонізації» України, але без належної підтримки з боку самих українців здолати вплив Росії – проблематично.

Сергій Степанишин


до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.