Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
20
серпня
Випуск
№ 1333 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Порошенко вступив у боротьбу за американські вуха [Випуск № 1331]

Позбавлення колишнього грузинського Президента українського громадянства для нашого Гаранта Конституції, в першу чергу, є способом уберегти американські вуха від зайвої інформації. Скепсис громадянського суспільства без того завдає клопоту, затьмарюючи усе, що Петро Олексійович з мінімальними для себе втратами намагається продати як реформи. Так чи інакше для американського істеблішменту основним українським співрозмовником і досі залишається саме він. Природньо, що конкурентів на цьому полі терпіти аж ніяк не бажає.

Хто в Америці знає якогось там Андрія Садового чи Анатолія Гриценка? Кому спаде на думку сприймати всерйоз Олега Ляшка? Навіть досвідчена Юлія Тимошенко все іще не може налагодити контакт з новою американською адміністрацією.

В той же час з Президентом України, за нинішньої кон’юктури, Білий дім просто не може не спілкуватися. А від їх незручних питань Порошенко поки що спритно викручується у доволі традиційний спосіб: мовляв, у нас і перехідний період, і спротив старої системи, і війна, і популісти…

Два роки тому, за зовсім інших реалій Петро Олексійович запросив в Україну свого університетського приятеля, а за сумісництвом колишнього Президента Грузії. Йому швидко організували громадянство і посадили у крісло губернатора Одещини. Це дозволило політику, який більше року провів в американській еміграції, повернутися у звичне для себе середовище. Хай і не на Батьківщині.

Спраглий публічності Міхеіл Саакашвілі тут таки почав займатися своєю улюбленою політикою. Як і в Грузії, побудував її навколо боротьби з корупцією. Все було ніби й досить нічого, поки в перелік корупціонерів не почали потрапляти люди Порошенка. Як результат, з Одеси енергійного грузина прибрали, тим самим розв’язавши йому руки для створення антикорупційної політичної сили, яка боротиметься за грузинський сценарій в Україні.

Грузинський сценарій, зауважимо, і досі є найуспішнішим проектом США на усьому пострадянському просторі, за винятком хіба Прибалтики. Тут провели взірцеві демократичні реформи, наслідком яких стали ламання старого устрою, формування ринкової економіки, фактичне знищення побутової корупції. Під наглядом американських консультантів реформували сферу послуг, органи поліції та юстиції, повністю замінили колишній чиновницький апарат. У комплексі все це обернулося суттєвим послабленням російського впливу і привело у Грузію західних інвесторів. Як результат, позитивні зміни стали очевидні і, як вважається, незворотні.

Реальним їх ідеологом був покійний нині міністр економіки Каха Бендукідзе, але публічний імідж реформатора дістався саме Саакашвілі. В цей час у нього склалися найширші зв’язки у Державному апараті США. Невдовзі вони навіть дозволять зустрітися з Дональдом Трампом фактично одразу ж після його обрання.

Екс-президент Грузії запевняє, що знайомий з американським Президентом вже два десятки років. Ставши українським політиком, він має усі шанси доносити заокеанським партнерам альтернативну інформацію про наші реалії. І без уваги вони її точно не лишатимуть.

Чимало цікавого почують також і українські виборці. Передусім про хитромудрі схеми кругової поруки, які Порошенко у публічний простір виносити аж ніяк не хотів би. Соціологія не демонструє прохідного рейтингу для «Руху нових сил», втім його лідер активізував співпрацю з популярнішими «Громадянською позицією» та «Самопоміччю» і її результатом напередодні виборів, з високою вірогідністю, мало стати об’єднання реформаторських сил.

«Якщо влада ділиться на реформаторів і нереформаторів – це вже не здоровий симптом», - каже в одному з останніх інтерв’ю екс-керівник Національної поліції України, соратниця Саакашвілі Хатія Деканоїдзе. Вона критикує і досі не реформоване українське судочинство, без якого жодна сучасна демократія є неможливою в принципі, а наостанок додає: міністр Аваков за Президента Саакашвілі ніколи б не зміг очолити поліцію.

«План Путіна – це те, що нині робить Порошенко, який встановив стратегічний альянс з Ахметовим, а в Парламенті домовляється з баригами на кшталт Хомутинника», - вважає сам лідер «Руху нових сил». Його соратники, в свою чергу, розцінюють вчинок Порошенка як реакцію на заклик розгортати по Україні штаби спільних дій.

Скандал виглядає особливо знаково на фоні нещодавнього візиту Петра Порошенка в Грузію, де він налагоджував контакт з Президентом Георгієм Маргвелашвілі та найбагатшим грузином і одним з акціонерів російського Газпрому Бідзіною Іванішвілі. І того, і іншого Саакашвілі називає кремлівськими ставлениками, а відтак вони би з радістю змусили його замовкнути.

Від Саакашвілі вирішили елегантно позбавитися саме улітку, коли виборці, як правило, не надто пильно слідкують за політикою. Привід обрали більш, ніж дивний, бо якщо Саакашвілі перед отриманням громадянства і справді приховав факт перебування під слідством, то чому не виникає жодних питань до очільників МВС та СБУ, які дозволили йому це зробити?

Вочевидь, у Президента розраховують, що інформаційна хвиля швидко спаде. Наближення нового політичного сезону, одначе, робить цей сценарій вкрай малоймовірним. Прізвище Саакашвілі, без сумніву, підніме на прапор парламентська опозиція, для якої за межами України він навіть більш, ніж вигідний . Не виключені також і заяви Вашингтону, де колишньому грузинському Президенту, як не крути, і дотепер довіряють значно більше, ніж нинішньому українському.

Зрештою, будучи достатньо поінформованим, вчорашній друг зможе «зливати» американському правосуддю в тому числі й інсайдерську інформацію про схеми чинного Президента. А наявність такого ворога, без сумніву, вартуватиме Порошенку значно дорожче, аніж він собі думає.

Для початку у публічний простір вже закинули тезу про те, що за прикладом Саакашвілі влада зможе забирати громадянство також і у воїнів-іноземців. За потреби їх, мовляв, без будь-яких пояснень просто висилатимуть за поданням країни проживання. Якщо схема приживеться, щось схоже вигадають також і для решти невгодних.

Особисто я прихильником Саакашвілі сьогодні зовсім не є. Нестриманих популістів не люблю в принципі, до того ж не виявилося помітних зрушень на ввіреній йому свого часу Одещині. Сам каже, що не встиг, опоненти вважають - не впорався. Як би там не було, місію провалив.

Набагагато більше питань, аніж відповідей приніс також і візит на Рівненщину, спілкування з журналісткою Ольгою Ферар та презентація доволі неоднозначних місцевих активістів. Ними, нагадаю, стали бізнесмен і екс-претендент на крісло міського голови Рівного Дмитро Якимець, власник рекламної групи «Радіо Дім Рівне» Юрій Плоский та колишній однопартієць Наталії Королевської Валентин Демчук…

Питання є? Більш, ніж достатньо. Склад злочину? Аж ніяк…

Щоб легітимізувати процедуру позбавлення громадянства в очах української громадськості, варто було би застосувати її для початку хоча б до Віктора Медведчука, в крайньому випадку, до Вадима Новинського, який, як і Саакашвілі, українцем став порівняно нещодавно і, як сам запевняє, також не без участі Порошенка.

Ви і справді думаєте, що для України основний спонсор православної церкви Московського патріархату є не таким небезпечним, як ідеолог грузинських реформ?

Максим КОЛОМИС


до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.