Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
19
листопада
Випуск
№ 1346 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Чому вони вдягають камуфляж і косять під армію? [Випуск № 1323]

З відомого часу в Україні заслужено поважають армію, яка є жертовною частиною народу. Разом з народом вона пройшла жебрацтво, жертви, знущання, але вистояла, вижила і повільно розвивається. Українське суспільство на підсвідомому, майже ментальному рівні, терпіти не може практично будь-яку владу, тобто найлютішою ненавистю завжди зневажає і слуг цієї влади, її репресивний апарат.
Тому усі українські менти (після масових злочинів на майдані) істерично намагаються косити під бійців. Вони відчувають, що позиціонування себе в якості звичайних ментів поступово стає в цій країні безперспективним, а в майбутньому, можливо, навіть небезпечним. І тому намагаються пускати пил в очі, влаштовуючи ряджену клоунаду, що дійшла до параної і маразму.
Вони називають себе учасниками АТО, роздають один одному відповідні посвідчення і державні нагороди, носять строкатий військовий камуфляж, фотографуються з автоматичною бойовою зброєю і в повній бойовій екіпіровці. Намагаються виставити перед народом себе його захисниками, якими насправді ніколи жодного дня не являлися. А не пригноблювачами, якими були і залишаються.
Ще ж приблизно за декілька років з такими темпами легіони офіційних учасників бойових дій в Україні за кількістю живих одиниць зрівняються із усіма Збройними силами Російської Федерації.
На якомусь етапі, загравшись, менти вже і самі повірили у свою гру. Але українське суспільство зрештою все одно ніколи не визнає їх бійцями і воїнами. Ніколи не прийме їх своїми захисниками. Відторгнення до них вікове, майже генетичне і цілком заслужене.
Загравшись у свій мілітарний маскарад, вони у черговий раз втратили зв’язок з реальністю. Таке відбувалося з ментами вже безліч разів в новітній українській історії. Час від часу вони постійно загравалися, повіривши у свою всемогутність, тобто вседозволеність і безкарність. Але українці кожного разу, знову і знову жорстко і справедливо ставили їх на місце. І ставитимуть далі.
Володимир Шередега – учасник АТО, журналіст

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.