Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
19
листопада
Випуск
№ 1346 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

У РІВНОМУ ЗІБРАЛИСЬ ПАСІЧНИКИ УКРАЇНИ [Випуск № 1323]

На зелені свята до нашого міста приїхало кілька десятків бджолярів – члени Спілки пасічників України вирішили підтримати колег з Рівненщини. Приводом для зустрічі стало освячення хоругви, яку напередодні пошила рівненська спілка. Такі знамена має кожна шанована організація пасічників.  — Освячення хоругви означає, що у цієї організації є свій штандарт, символ. Відповідно, кожного пасічника будуть тепер посвячувати під стягом цієї хоругви, – пояснює Президент Спілки пасічників України Володимир Стратович.
Місце і час для освячення хоругви обрали відповідні – у Свято-Покровському соборі ще й на Трійцю. На території храму не можна було не помітити цілий парад яскравих хоругв, кожна – різна, символізує певний край, чи місто. Так, волинські пасічники помістили  зображення бджоли поруч двох веж Луцького замку. Рівненська хоругва – на білому тлі, це для того, щоб підкреслити святість. По краях орнамент – типова волинська чорно-червона вишивка. По центру – три комахи, що символізує єдність, навколо них 16 гербів районів Рівненщини.  З реверсної сторони вишитий лик Святого Олексія та бортничі знаки. Усе натякає на давність та особливість професії пасічника.
— Жодна організація у світі не має свого гімну, а українські пасічники гімн мають: "Бджоли -  то воля, то наша доля, медом і хлібом ми відбудуєм країну. Разом з бджолою всім нашим роєм славим ми Україну", - наспівує, посміхаючись дід Василь. Він – старійшина пасічницької общини України. Вже 25 років займається бджолами, але каже, що досі не осягнув всіх правил бджолиної сім'ї. Тому свою справу вважає майже святою, – Пасічникування – це професія другої половини життя. В соціальному плані це дуже важливо. В Штатах навіть видають кредит на закупівлю вуликів, щоб старі не відчували відірваними себе від життя.
Україна – медова держава, вона перша в світі з виробництва меду. Прийнято вважати лідером Китай, але саме в Україні на душу населення найбільше добувається меду, у 3-4 рази більше, як в найпрогресивніших країнах. Експорт сягає 60 тисяч тонн. Відтак недооцінювати роль пасіки в українському суспільстві не можна. Рівненщина не стоїть осторонь цих процесів і місцеві бджолярі теж шукають можливості для розвитку. Саме тому 2 роки назад було прийнято рішення заснувати спілку.
— В області діє 4 районні організації пасічників, але це тільки початок. Плануємо відкривати спілку в Дубно, у Володимирецькому, Сарненському і Костопільському районах. Наша мета не тільки захист, а й розвиток, популяризація пасічництва, продаж реманенту, продуктів бджільництва, але основне завдання - спілкування за інтересам, - говорить голова Спілки пасічників Рівненщини  Олександр Анінков.
— Ми цю спілку створили, щоб згуртувати людей, найти самородків і ми таких найшли. Знайшли людей - робимо справу. Забезпечуємо АТО медом, робимо для діток гуртки пасічників, зробили музей бджільництва в селі Баїв, в Луцьку є Медова хата, де проводять екскурсії, виставки, багато робимо громадської роботи. Але основне - це люди, - ділиться досвідом колега з Волині, голова "Братства бджолярів землі Волинської "Ройовий стан" Володимир Дмитрук.
З’їзд пасічників у Рівному не лишився непоміченим для жителів міста. Бджолярі з хоругвами від Покровського собору пройшли до Майдану Незалежності, їм для урочистої ходи звільнили дорогу. В центрі Рівного вони провели мітинг та концерт, а за тим зібрались на конференцію, де вирішували поточні питання та планували майбутнє українського пасічництва.
МАРІЯ ПАЛІЙ

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.