Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
19
листопада
Випуск
№ 1346 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Змова проти суспIльства, заколот проти держави [Випуск № 927]

БЮТ і ПР впритул підійшли до внесення змін до Конституції, які, зокрема, передбачають обрання президента в парламенті, перенесення виборів до Верховної Ради на 2014 або 2015 роки та запровадження системи виборів у два тури, за якою абсолютну більшість голосів у парламенті отримує та політична сила, яка набирає відносну більшість.

Яка мета у цього «бліц-крігу»?

Перша й найочевидніша — зберегти й законсервувати при владі нинішню компрадорську та вкрай корумповану політичну еліту.

З кожними новими виборами стає дедалі очевиднішим, що народ України давно переріс політиків. Повільно, але упевнено народ вчиться демократії, хоча політики послідовно звужували його право обирати собі владу — спочатку запровадили часткове обрання депутатів за партійними списками, згодом — повне, включно з виборами в регіонах. І от тепер — фактичне, а не формальне позбавлення народу виборчого права.

Вихід для цих безнадійно вчорашніх політиків, як вони вбачають, один — позбавити народ права обирати. Забрати у народу завтра.

В умовах економічної кризи у олігархів бракує грошей на вибори. Це створює реальний шанс зробити вибори чеснішими. І це їх не влаштовує.

Гроші — рушійна сила сучасно української «великої політики».

Свого часу Юлія Тимошенко звинувачувала Віктора Януковича в тому, що його уряд крав зі швидкістю 60 доларів на секунду. Депутат БЮТ Святослав Олійник, у свою чергу, компетентно заявляв, що депутати від БЮТ «прикормлені тендерами», а оточення Юлії Тимошенко боїться після програшу президентських виборів потрапити за грати.

По-простому, союз між такими політичними силами означає «розпил» країни.

Ці егоїстичні мотивації підігріваються цілком очевидним московським патронатом конституційних змін, що здійснюється безпосередньо через Кремль та його агентів в Україні. Адже такі конституційні зміни в остаточному рахунку спрямовані на ліквідацію держави Україна.

Керівництво Росії, вочевидь, прагне інституційно підважити здатність країни до існування.

Держава із запропонованим БЮТ і Партією регіонів політичним режимом буде цілком нежиттєздатна, не матиме внутрішньої підтримки та буде ізольована на міжнародній арені. Силові структури будуть віддані в управління людям, які вважають існування незалежної України неприроднім.

Суспільство буде цілковито усунуто від влади потворною системою виборів, якої не додумалися запровадити навіть ніде в Африці, і яка фактично не залишить українцям можливості обирати. Суспільство і його життєві сили деградуватимуть під потужним тиском. За задумом, це буде смертельний удар по Україні.

Причому слід враховувати вплив світової економічної кризи на ситуацію в Україні. З дуже високою ймовірністю в четвертому кварталі цього року в країні не буде бюджету, або він буде з величезними дірками.

Ймовірно, кредит з боку Росії входить у пакет домовленостей про зміну Конституції. За ці гроші намагатимуться стримати протести й купити всіх і все доти, доки силові структури візьмуть ситуацію під контроль.

Паралельно відбудеться підкуп органів місцевого самоврядування подовженням їхніх повноважень. Після того можна буде продати, приміром, питання базування російського ЧФ в Україні після 2017. Потім — ще щось. Потому торгувати територією. Ініціатори цих змін, вочевидь, сподіваються, що на їх вік вистачить…

А Москва розраховує задешево купити Україну. Такого роду зміни Конституції означатимуть прямий шлях до міжнародної ізоляції країни на Заході. Вочевидь, це і входить до планів ініціаторів конституційної реформи. Така ізоляція не стосуватиметься східного напрямку — Росії, де країну зі скасованими виборами і правом народу обирати собі владу, зустрінуть з простягнутими руками, особливо по частинах.

Усе це, разом із колосальними міжнародними викликами, що існують в сучасному світі — смертельна загроза Україні. Один знайомий депутат із БЮТ заявив мені: «Не кіпішуй. Це ж не означає здачі Криму». Так, це не означає здачі Криму. Це означає здачу всієї України.

А формально і по-суті всі ці кроки означають антиконституційне позбавлення народу права обирати главу держави, що відбувається безпосередньо напередодні виборчої кампанії, продовження повноважень нинішньої Верховної Ради понад встановлений Конституцією термін.

Крім того, в результаті таких змін було б ліквідовано конституційний принцип рівності громадян, адже передбачається надання преференцій голосові тих виборців, які голосують за найбільшу політичну силу.

Надій в країні чотири. Перша — президент. Можливо, він згадає, що за Конституцією є «гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина», в тому числі, невід’ємного права народу — обирати собі владу.

По-друге, Конституційний Суд. Хоча назагал не секрет, що в Україні судді залякані й куплені. Власне, КС має досвід «третього» терміну Кучмі. Однак, не виключено, що чинні судді зможуть заблокувати реформу, згадавши як не про патріотизм, то хоча б про свою долю та долю своїх дітей і онуків у державі, намальованій такою «конституційною реформою». Тим більше, що конституційних приводів для блокування такої «реформи» більше, ніж досить.

Адже скасування прямих виборів президента напередодні виборчої кампанії є, по-суті, маніпуляцією, що порушує невід’ємне виборче право громадян. Якщо сьогодні українці обирають верховну владу раз на два з половиною роки (парламент і президента), то за умов парламентської республіки, реальні вибори відбуватимуться лише раз на п’ять років, та й то, ймовірно, за постійно маніпульованим виборчим законодавством.

Це, до речі, теоретично може стати причиною непроходження такого проекту через Конституційний Суд, бо як би там не було, але ж 2,5<5.

Як ідеться в статті 5 Конституції, «носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Ніхто не може узурпувати державну владу».

Скасування президентських виборів у розпал виборчої кампанії — що це як не узурпація? Продовження терміну парламенту — що це як не узурпація?

Надання одним громадянам, які голосують за найбільшу політичну силу, більших виборчих прав на втілення результатів свого голосування — що це, як не порушення конституційного принципу рівності громадян?

Сьогодні існує Офіційне тлумачення цієї статті Конституції від 5 жовтня 2005, згідно з яким «положення частини третьої статті 5 Конституції України треба розуміти так, що народ як носій суверенітету і єдине джерело влади може реалізувати своє право визначати конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України на всеукраїнському референдумі.

Конституція України забороняє узурпацію належного виключно народові права визначати і змінювати конституційний лад в Україні державою, її органами або посадовими особами.

Узурпація означає, зокрема, привласнення переліченими суб’єктами права, яке передусім належить народові, вносити зміни до Конституції України у спосіб, який порушує порядок, визначений розділом XIII чинного Основного Закону України, в тому числі, усунення народу від реалізації його права визначати і змінювати конституційний лад в Україні.

Тому будь-які дії держави, її органів або посадових осіб, що призводять до узурпації права визначати і змінювати конституційний лад в Україні, яке належить виключно народові, є неконституційними і незаконними».

Усе це створює цілком легітимні засади для громадянського опору узурпації. Адже скасування прямих виборів глави держави, продовження термінів дії Верховної Ради понад конституційний термін, або скасування принципу рівності громадян, безумовно, є спробою змінити конституційний лад.

І, нарешті, третій чинник опору. Народ. Близько 80% громадян України підтримує пряме обрання президента, проти — 6%. Приміром, вступ України до НАТО підтримує значно більше — близько 30% громадян. Але Верховна Рада постановила ухвалювати рішення щодо НАТО виключно на референдумі.

Одна пані з фракції Партії регіонів повідомила, що інші регіонали у відповідь на закиди, що народ виступає проти такого роду реформ, заявляють: «Покажіть нам народ».

Схоже, нам усім таки доведеться показати, а то дехто забув.

Це — їхній «ва-банк» і наш шанс, наступний з яких, можливо, буде через десятиліття. Народ має довести, що любить свою країну більше, ніж узурпатори — гроші і владу.

У всієї цієї кошмарної історії є лише один позитив. Нарешті з усіх зірвано маски.

Слова тих, хто з егоїстичних міркувань намагається смертельно підважити життєздатність своєї країни, ліквідувати невід’ємне право народу обирати собі владу, вже нічого не значать.

Олександр Палій, для УП

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.