Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
19
листопада
Випуск
№ 1346 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Кремль робить ставку на Тимошенко, а Тимошенко – на Кремль [Випуск № 1313]

У Росії розглядають народного депутата, лідера партії “Батьківщина” Юлію Тимошенко як одну з можливих кандидатур на заміну чинному президенту України Петру Порошенку. Політику вдалося переконати Кремль у своїй відданості та запевнити, що вона може знову стати потужним опозиційним гравцем, а надалі – й перспективним учасником президентських виборів.

«Український вибір» Юлії Тимошенко

Спільником Юлії Тимошенко у  боротьбі за місце президента став лідер партії «Український вибір», представник України у тристоронній контактній групі у Мінську та кум Володимира Путіна Віктор Медведчук. Той самий політик, який допомагає Сергію Таруті проводити переговори про розморожування арештованих у Росії активів, сприяє і комунікації лідерки парламентської фракції «Батьківщини» з Кремлем. Це не дивно – Тимошенко та Медведчук співпрацюють давно, обмінюючись політичними послугами. Так, у 2007 році тодішній прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко лобіювала призначення кандидатури Віктора Медведчука на посаду першого віце-прем’єра або ж Надзвичайного і Повноважного Посла України в Росії. Про це розповів у лютому поточного року екс-президент України Віктор Ющенко на своїй сторінці у Facebook.
“ Можливо, минув лише тиждень після того, як Верховна Рада мінімально можливою кількістю голосів удруге проголосувала за кандидатуру Юлії Тимошенко на посаду прем’єр-міністра, коли вона прийшла до мене:
— Вікторе Андрійовичу, у мене є до вас прохання. Було б дуже добре, якби ви поставили Віктора Володимировича Медведчука першим віце-прем’єром!
Мене ці слова шокували. Преса таврувала колишнього голову Адміністрації Президента Кучми як одного з організаторів фальсифікацій президентських виборів, Інтернет-сайти були переповнені аудіозаписами його розмов з організаторами маніпуляцій підрахунку голосів. Тільки лінивий не писав тоді, що до Медведчука тягнулися ниточки, за які Адміністрація Президента смикала українські телеканали, газети та радіо, за допомогою «темників» створювала той простір несвободи, проти якого повстала Україна.
Вона витягає кілька фотографій і розкладає переді мною. На фото — Медведчук—Путін—Медведев, Медведчук—Путін, Медведчук— Медведев, Путін і Оксана, телезірка наша, дружина Медведчука, — в усіх можливих комбінаціях і ситуаціях: хрестини, сватання, ювілеї, облизини і Бог знає ще які родинні урочистості! Вона це розкладає, розкладає, розкладає — цілий сімейний альбом переді мною вже лежить, і я чую нові й нові аргументи, що це дуже потрібні люди.
— Вікторе Андрійовичу, ці люди нам ларчики по всій Москві повідкривають!
Мені було огидно і боляче дивитися на це все! Мій прем’єр-міністр пропонує призначити в Уряд України людину, яка є уособленням усього антиукраїнського!
З кожним подібним випадком — а їх було багато — до наших стосунків із Ти-мошенко вплутувалися нові й нові обставини, які не могли не ускладнювати механізмів державної роботи”, – написав Ющенко.
Утім, це лише один з епізодів тривалого політичного роману Тимошенко і Медведчука. Не так давно – у кінці 2016 року – Віктор Медведчук курував провокацію фракції «Батьківщини» у Верховній Раді.
15 листопада 2016 року очільниця ВО “Батьківщина” Юлія Тимошенко передала право на виступ від своєї фракції члену фракції Радикальної партії Юрію Шухевичу.
„Коли народний депутат від “Батьківщини” Сергій Євтушок вів до трибуни Юрія Шухевича, в залі народні депутати від «Опозиційного блоку» кричали “Шухевичу слово!”. За планом «Батьківщини», Шухевич мав виступити і виголосити заяву про імпічмент президенту Петру Порошенку. Затим , згідно з планом, мали вбити Шухевича і скористатися його загибеллю для дестабілізації ситуації в країні.
Через охоронця Медведчука, псевдопатріота Олександра “Монаха” Білика Шухевичу намагались всунути у виступ заклик до початку процедури імпічменту Порошенка (Яка б не мала жодних юридичних наслідків). Перед виступом пан Юрій збирався порадитися з Олегом Ляшком, але вони розраховували, що він не встигне цього зробити.  З цією метою Юлія Ти-мошенко вперше за свій вже двадцятирічний досвід роботи в парламенті відмовилась від слова і спонтанно передала його Шухевичу. Незадовго до цього охоронець Медведчука Білик у кулуарах, маніпулюючи фактами, зміг переконати пана Юрія у нібито правдивості недостовірної інформації. Себто Тимошенко і Медведчук чітко прораховували кожну деталь”, – повідомив тоді народний депутат від Радикальної партії Андрій Лозовий.
Другим кроком “плану” було поширення заяви Шухевича у одній зв’язці з “кремлемайданом”. Це був би гучний інформаційний привід – народний депутат, син Романа Шухевича та радянський дисидент Юрій Шухевич закликає до імпічменту Порошенка. Тимошенко розраховувала на трансляцію конфлікту і правильну з російського погляду  подачу цього контенту телеканалом Сергія Льовочкіна – «Інтером» і, звісно, російськими ЗМІ.
За словами колег по фракції, останнім пунктом плану Тимошенко-Медведчука було вбивство Шухевича. У його вбивстві через підконтрольні ЗМІ звинувачували б владу, ескалуючи протест і закликаючи людей штурмувати державні установи, таким чином призвівши до імовірної руйнації державної вертикалі в Україні. Народний депутат Ігор Мосійчук підтвердив, що ця провокація була курована охоронцем Віктора Медведчука – Олександром Біликом. Він зайшов до парламенту по перепустці, яку замовила Юлія Тимошенко.
Поза цими промовистими випадками можна також згадати висловлювання Юлії Тимошенко на підтримку Віктора Медведчука після погромів його офісу та напад охорони політика на журналіста, який на прес-конференції поставив питання про її співпрацю з лідером «Українського вибору».
Тож, Віктор Медедчук продовжує виступати для Тимошенко головним комунікатором Москва-Київ. Окрім того, доволі активним гравцем також залишається Надія Савченко, – спільна креатура політиків, контрольована сьогодні уже більше Медведчуком, аніж колишньою кураторкою Юлією Тимошенко.

Per Unitas ad Trump

Загравання Юлії Тимошенко зі Сполученими Штатами – не так гра на електоральному полі «єврооптимістів» чи, навпаки, консерваторів, як іще один спосіб – уже зовнішній – розхитування української державності на користь Росії. Принаймні, саме так можна трактувати конфуз (зумисний чи ні  – покаже час) із «зустріччю» лідерки «Батьківщини» та президента США Дональда Трампа у вбиральні Білого Дому. Відокремлення Юлії Тимошенко від усієї української делегації та спроба перейняти повноваження глави держави тільки підсвітили на міжнародному інформаційному полі розбалансованість владних інститутів у нашій країні.
Юлія Тимошенко «ловила» Трампа у четвер, 2 лютого, коли у Вашингтоні відбувався традиційний 65-й Національний молитовний сніданок за участі новообраного президента. Загалом у заході взяли участь 3500 учасників, а до складу офіційної української делегації увійшли 70 політиків.
Однак, Тимошенко претендувала не тільки на факт участі у геополітичній зустрічі, а й на особисту аудієнцію Трампа. У прес-службі “Батьківщини” наполягали на тому, що лідер партії мала доволі тривалу розмову із Дональдом Трампом, під час якої президент США пообіцяв не припиняти санкції проти Росії. На офіційному сайті Білого Дому, однак, підтвердження такого контакту не надали.
Американська газета Politico опублікувала коментар Джеффа Бірнбаума, президента BGR Public Relations, яка представляє Українську Національну раду реформ. Він пояснив, як насправді виглядала “зустріч” народного депутата Юлії Тимошенко і Дональда Трампа. “Тимошенко чекала президента Трампа в коридорі поруч з туалетом у надії зловити його для рукостискання. Не було жодної зустрічі. Президент тиснув руки багатьом, і одною з них, вірогідно, була пані Тимошенко”, – наголосив представник Білого Дому.
Очевидно, що йдеться зовсім не про “20-тихвилинну таємну зустріч”, про яку писала російська (що теж вельми знаково) преса. Примітно, що заради власного піару народний депутат не проти використовувати ресурси країни-агресора, які першими підхопили тезу про переговори Тимошенко-Трамп. Юлія Тимошенко пішла на приниження, намагаючись використати президента США Дональда Трампа для власного піару. Цей крок викликав, утім, також критику та іронію у бік парламентаря. Однак, ця піар-стратегія Юлії Тимошенко має наслідки не тільки для репутації політика, а й для іміджу України на міжнародній арені.
Виносячи політичні суперечки у вітчизняному парламенті напоказ в Америці, Тимошенко завдає репутаційних втрат не так президенту Петру Порошенку, як країні в цілому.
Інтригою із “Зустріччю з Трампом” Юлія Тимошенко зробила ведмежу послугу іміджеві України в світі, і дуже корисну – російській владі. Колізія довкола зустрічі з Трампом може бути вигідна хіба що Володимиру Путіну – адже що більше українські політики дратуватимуть президента США, то жорсткішою буде його політика щодо України.

Чого хоче Кремль та одкровення Царьова

Врешті-решт, наміри зробити Юлію Тимошенко президентом України вже не приховують навіть в Росії, хоча цей план і ретранслюють поки лише доволі маргінальні симпатики «русского міра».
У одному з нещодавніх інтерв’ю в ефірі російського телеканалу “День ТВ” план призначення Юлії Тимошенко на пост президента України озвучив так званий “спікер Новоросії”, колишній народний депутат від “Партії регіонів” Олег Царьов.
Політик-втікач також повідомив, мовляв у нього є інформація про те, що наразі ведуться переговори між представниками Республіканської партії США і Юлією Тимошенко про те, що вона повинна стати наступним главою держави. Також Царьов припустив, що Кабінет міністрів України очолить народний депутат, глава фракції “Опозиційний блок” Юрій Бойко.
Виходячи із заяв Царьова, можна припустити, що канал комунікацій, прокладений у парламенті між лідеркою фракції «Батьківщини» і фракцією «Опозиційного блоку» народним депутатом Олександром Онищенком досі працює, ба більше – дозволив Тимошенко розпочати уже згадану співпрацю із медіа-магнатом Сергієм Льовочкіним.
Останні дії Юлії Тимошенко та посилення опозиційної риторики свідчать про рішучий намір народного депутата та її кремлівських лобістів обійняти бажану президентську посаду.
Головне питання, яке постає у світлі амбіцій Тимошенко – наскільки її дії будуть деструктивними для української державності. Адже якщо наступна провокація вертикалі Путін-Тимошенко-Медведчук не провалиться, як випадок із Шухевичем – наслідки можуть бути катастрофічними.
Олег Виговський

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.