Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
20
серпня
Випуск
№ 1333 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

СОЛДАТСЬКА ПРАВДА ПРОСТИМИ СЛОВАМИ [Випуск № 1296]

Український письменник Євген Положій ніколи не думав, що писатиме про війну. Йому здавалося, що ця тема в нашій країні більше не буде актуальною і він, на відміну від свого батька, теж письменника, обиратиме інші сюжети для книг. Однак зараз він презентує одразу два своїх романи, які тісно переплетені з війною. Книга Євгена Положія «Іловайськ» була визнана кращою книгою року.  Це розповідь про війну без прикрас і сентиментів. Текст побудований на реальних подіях:
— Дізнатися якісь цифри, точні переміщення – не було жодної можливості, і не було повного розуміння, які люди там були. Я вирішив, що потрібно зустрічатися з тими, хто там був, говорити з ними, збирати інформацію, а там буде видно, що далі…
Свої історії автору розповіли близько 100 очевидців жахливих подій - бійці добровольчих батальйонів "Донбас", "Дніпро-1", "Херсон", "Миротворець", 39-го ("Дніпро-2"), 40-го ("Кривбас"), 42-го батальйонів територіальної оборони, солдати і офіцери 17-ї танкової бригади, 51-ї, 92-ї, 93-ї бригад Збройних Сил України, прикордонники Сумського пересувного загону. Деякі з цих оповідань увійшли в книгу. Серед героїв, які мають реальних прототипів, - вигадані персонажі. Всі вони є жертвами війни і її героями. В їх історіях - цинізм війни поряд з людяністю, між життям і смертю стає порятунком і притулком.  У книзі 16 новел. Це історії живих людей, ті, які взяли в руки зброю і пішли воювати. Вже після виходу книги багато її героїв загинули, або ж були поранені.
— Це не книга про війну. Це історії про любов. Любов воїнів до Батьківщини, любов матері до сина, який на фронті, жінки до чоловіка, сина до батька-захисника. Цих історій дуже багато. Історій, які неможливо видумати, історій, які дуже сильно тримають за серце і кожного разу, коли про це говоримо, згадуємо — стає дуже щемливо. Та говорити, писати про це потрібно. Адже, якщо не напишемо ми свою історію, то російські письменники напишуть свою, — зауважує автор.
Положій писав роман відразу на двох мовах: розповіді очевидців автор записував на тій мові, на якому говорив респондент, а потім перекладав їх. Тому книга має дві повноцінні авторські версії: українську та російську.
—Незважаючи на документальний стрижень, «Іловайськ» не є результатом журналістських розслідувань та прагненням автора розкрити досі не з'ясовані факти щодо іловайської трагедії. Правда людського життя у романі вища за правду статистики. Його справжня мета - вшанувати загиблих в «Іловайському котлі», подарувати продовження їхнім життям - у слові, в пам'яті, у плині віків, - таку рецензію книзі дали у видавництві «Фоліо».
Друга книга Євгена має назву «5 секунд, 5 днів». Туди ввійшли ті історії, які не вдалося помістити у «Іловайськ». У новому романі письменника описані події, які відбувались з героями і до війни, і під час Іловайської трагедії, і після демобілізації.
— Прізвище головного героя – Бойченков, йому 43 роки, по професії він залізничник, але соціально активний – очолює Вільні профспілки. Тяга до справедливості приводить його, звісно ж, на обидва Майдани, а потім і далі – у лави добровольців Збройних Сил України. Служить в батальйоні територіальної оборони, стоїть на блокпостах, в 2014 блокує Іловайськ і на виході через «путінський коридор» отримує тяжке поранення.
Словом, це ще й історія про те, як у людей, які повірили у зміни і Революцію, випалюють віру в майбутнє, віру в людей і справедливість.
Роман "5 секунд, 5 днів" побудований на розповідях бійців батальйонів територіальної оборони "Кривбас" і "Херсон", добробата "Дніпро-1" і бійців 51-ї бригади, а також на відомостях, отриманих від родичів загиблого лікаря Влада Ковальова.   
— Коли я збирав історії для книги "Іловайськ", довго розмовляв з сім'єю одного лікаря. Мене його історія дуже вразила, і було дуже соромно, що вона не потрапила в книгу. Видно, чекала свого часу. Я бачив, як до Влада відносяться в його рідному Херсоні. Бачив, яким він був добрим і порядним. Вдень він працював в лікарні Управління міністерства внутрішніх справ, а ввечері ходив на місцевий Майдан. Пізніше потайки від родичів Влад записався добровольцем на фронт, і сім'я про це дізналася тільки вже перед самою відправкою на війну. Ніхто не знає, як він загинув, ніяких свідчень про це немає. Але тіло впізнали. Цю історію я сприйняв дуже боляче…
Книги Євгена Положія, як розповідає сам автор, часто купують, щоб подарувати  родичам в Росії, на Донбасі й окупованому Криму. А текст російською став, свого роду, ідеологічним диверсійним проектом. В романі ви не знайдете закликів знищити Росію, ненавидіти її народ, але той, хто читає, ясно розуміє, що там описані реальні події. А ніщо так не ламає стереотипи, як солдатська правда, розказана простими словами.
Марія Палій

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.