Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
22
жовтня
Випуск
№ 1342 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Революція гідності змінила країну [Випуск № 1294]

Вперше слово «Євромайдан» з’явилося 21 листопада у соціальній мережі. Саме 21 листопада, одразу після того, як уряд Азарова-Януковича  оприлюднив рішення щодо призупинення процесу підготовки до підписання угоди про асоціацію України з ЄС, в соціальних мережах почали поширюватися заклики до людей вийти на акції протесту. Того ж вечора на майдан Незалежності прийшло  близько двох тисяч осіб. Серед них журналісти, громадські активісти, студенти...  Саме тоді, у перший день протесту, народилося гасло «Україна – це Європа!».  Пізніше підійшли опозиційні політичні лідери, яких, до речі, люди зустріли доволі прохолодно. Загальна нелюбов і недовіра до політиків проектувалася і на опозиціонерів, які, на думку українців, зробили недостатньо, аби влада дозволяла собі, зокрема, і такі різкі зовнішньополітичні розвороти. Основною рушійною силою на Майдані була молодь і студентство18-20-річні студенти,які за кілька місяців Майдану подорослішали на кілька років. Революція гідності, без сумніву, змінила країну. Але вона змінила і кожного з нас. Ми навчилися брати на себе бодай маленьку, але відповідальність, навчилися бути небайдужими, неегоїстичними, чим, чесно кажучи, раніше трохи грішили. Кожен у ті буремні зимові дні намагався бути хоч чимось корисний Майдану. Кожен хотів допомагати: одні завзято взялися за волонтерство, і цілими днями та ночами на столичному, чи на місцевому майдані готували канапки та гарячий чай, інші допомагали матеріально — хтось гривнею, хтось і сотнею гривень... Хто чим міг. Головне, не було, ну майже не було, байдужих. Рік тому молодь гостро відчула, що це її шанс. Шанс змінити Україну, а відтак і себе, і своє майбутнє. Шанс вибороти право жити у гідній, справедливій країні. Нехай не одразу, але з часом, жити не гірше, ніж наші однолітки у Польщі чи Німеччині. А чим ми, власне, гірші за них? Лише тим, що нам не пощастило народитися там, “за бугром”, в ситій Європі. Тож вибору у нас не залишалося. Ми мусили змінити країну на краще! Мета Революції гідності — примусити владу працювати заради своїх громадян, заради їхнього кращого майбутнього. А якщо ця влада не хоче чи не може, значить її місце — на звалищі історії.
Студентство , яке було мотором протестних акцій, змусило змінюватися усе суспільство. Саме молодь розбудила країну, саме вона стала каталізатором Майдану. І саме на ній лежить найбільша відповідальність за майбутнє країні.
Шанс на зміни нам дістався дорогою ціною, ціною людських жертв, ціною російської агресії та втрати частини території. Ми вигнали прогнилу корумповану владу, але  пустили на свою землю війну. Звичайно, не з нашої вини нині гинуть українці на Донбасі, але нам з цим жити і нам перемагати. А ще дуже уважно спостерігати і контролювати тих, хто прийшов до влади внаслідок Революції гідності. Ми повинні бути особливо пильними.  Бо  схоже на те, що історія знову повторюється і нас знову обдурюють, як і в 2004 році.
Зараз конче необхідно зламати хребет цій зашкарублій, вкрай корумпованій системі. І тут кожен повинен почати з себе. Якщо хочемо європейського благополуччя, європейського рівня життя, то маємо жити і працювати як європейці та вимагати від влади відповідальності та патріотизму. І щодня пам'ятати про тих, хто віддав своє життя за кращу Україну — за таку Україну, про яку усі ми мріємо...
Сергій Степанишин

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.