Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
понеділок
14
серпня
Випуск
№ 1332 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Популісти на марші. Що принесло перемогу Дональду Трампу [Випуск № 1293]

Шок. Саме це слово найкраще характеризує стан багатьох на ранок після виборів у США.
Всупереч більшості прогнозів і опитувань останніх тижнів, що віддавали Клінтон перевагу в найбільш непевних штатах, Трамп переміг у Північній Кароліні, Флориді, Айові, а потім і в Пенсильванії – штаті, який демократи вважали практично «своїм".
Почати варто з позитиву – його не так багато. Вибори відбулися, побоювання, що внаслідок кібератак їхня легітимність буде поставлена під сумнів, виявилися марними.
Але перемога Трампа – дуже тривожний сигнал. Кандидат-республіканець виступив у ролі вірусу для американського суспільства – занадто багато хто його "підхопив".
Суспільство здалося перед його популізмом, замішаним на ксенофобії і хейтерстві, але таким прямолінійним і переконливим. Американців не зупинило, що всі висловлювання Трампа будувалися не за, а проти когось (національних меншин, жінок, іммігрантів) або чогось (НАТО, транснаціональної торгівлі, системи союзів США).
Така налаштованість на деструкцію, помножена на самолюбування, бажання постійно шокувати публіку і підживлюватися від цього енергією, занадто явно вказує на певний вид політичного лідера. Такими були Муссоліні або Мугабе.
Мабуть, вкотре настав їхній час: лідери з диктаторськими замашками з'явилися в таких різних країнах, як Росія, Туреччина, Угорщина, Польща.
Перемога Трампа обіцяє багато суттєвих змін у політиці США.
З часів Другої світової війни дебати про зовнішню політику США велися в основному навколо того, як Штатам варто проводити свою політику лідерства – за допомогою просування лібералізму і демократії або ж більш рішуче, не відмовляючись від застосування сили, де це необхідно. Але чи варто це робити – не обговорювалося.
Якщо Трамп почне втілювати все те, що він наговорив по зовнішній політиці, не можна виключати розвиток досить катастрофічного сценарію. Так, загальне обмеження залучення США в міжнародні справи створить вакуум, який миттєво буде заповнений іншими – Росією, Китаєм, Іраном.
Його висловлювання щодо перегляду американської позиції щодо анексії Криму та зобов'язання США в НАТО дуже співзвучні тому, чого вже два роки домагається Кремль.
Недарма в РФ розгорнулася така кампанія з підтримки республіканського кандидата, ніби його обирають в самій Росії. Трамп жодного разу не дозволив собі критикувати дії Росії щодо України, жодного разу не заїкнувся про можливе надання Києву допомоги в цьому питанні. Максимум – віддати вирішення української проблеми європейцям, а то й спробувати домовитися з Москвою.
Очевидно, що для України з Трампом-президентом шанси на сприятливий розвиток подій малі, як ніколи раніше.
Вибори стали справжнім випробуванням для Америки. Клінтон не змогла запобігти приходу Трампа в Білий дім, і тепер США – майданчик для масштабного експерименту, як популізм відповідатиме на запити суспільства.
Враховуючи, що не за горами вибори лідерів Німеччини і Франції, це може стати дуже небезпечним прецедентом.  

Юлія Курнишова

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.