Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
недiля
25
червня
Випуск
№ 1325 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Таких у КДБ боялись навіть мертвими [Випуск № 1293]

5 листопада минуло 48 років від дня самоспалення на Хрещатику Василя Макуха, колишнього політв’язня і вояка УПА. Таким чином він протестував проти радянського тоталітаризму. Чоловік помер наступного дня в лікарні, його родину викликали на допити в КДБ і залякували, аби про вчинок Макуха ніхто не дізнався. Однак інформацію про нього поширювали у самвидаві й невдовзі такі ж акції вчинили ще двоє українців. 5 листопада 1968 року на головній вулиці Києва горів чоловік. Його звали Василь Макух, у Дніпропетровську лишилися його дружина і діти. Таким чином Макух, дисидент і вояк Української повстанської армії, висловлював свій протест проти політики СРСР.
Небіж Василя Макуха, Юрій, розповідає, що після дядькового вчинку з родиною «працювали» спецслужби. Дружину Василя викликали на допити, чинили обшуки вдома, звільнили з роботи. Як наслідок – вона з дітьми жила у скруті. Найбільше постраждала сестра Василя, що мешкала у селі Карів на Львівщині. Її допитували, били, невдовзі після того жінка захворіла і померла, розповідає Юрій Макуха.
«Викликали і мою маму. Оскільки я був малий, то мені не особливо щось розповідали, але я знаю, що коли мама прийшла, то вона плакала декілька днів, але нічого не розповідала, що там конкретно було, тільки казала, що це трагедія нашої родини і ми повинні самі її пережити і нікому про це не розповідати. Її залякали, казали, що про цей факт ніхто не повинен знати. Тому що боялися навіть мертвими таких людей», – зауважує він.
Через самвидав інформація про вчинок Василя Макуха потрапила за кордон, там, на Заході, про це могли говорити.

Після Макуха самоспалення вчинили ще двоє людей в Україні

Самоспалення як метод спротиву не було поширеним серед слов’янських народів, вважає Ірина Єзерська, старший науковий співробітник музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» у Львові, яка досліджує дисидентський рух. За її словами, Василь Макух був першою людиною в Україні, хто пішов на такий крок. Після нього це зробили ще двоє українців: Микола Бориславський та Олекса Гірник. А в Європі до Василя Макуха самоспалення вчинив на центральному стадіоні Варшави Ришард Сівец, протестуючи проти окупації Чехословаччини. Потім цей акт також здійснив чеський студент Ян Палах.
«На перший погляд здається, що самогубство – це крок людини із якимись психологічними проблемами, але насправді це було не так, бо у тих умовах це, очевидно, був свідомий крок: але не відчаю, а намагання достукатися», – зазначає історик.
На батьківщині Василя Макуха у Карові на Львівщині днями відкрили меморіальну дошку. За словами Юрія Макуха, він приїхати не зміг, бо родину попередили занадто пізно і не вдалося взяти квитки. Зараз він сподівається, що дошку відкриють і на Хрещатику, де все й відбулося 45 років тому. Каже: міська влада обіцяла йому це зробити у січні до Дня українського політв’язня.
Анастасія Москвічова

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.