Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
середа
19
квітня
Випуск
№ 1315 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ — ПРОВІСНИК НЕЗАЛЕЖНОСТІ СОБОРНОЇ УКРАЇНИ [Випуск № 1293]

У літопис національного відродження у західних землях України середини ХІХ ст. золотими літерами вписане ім’я видатного письменника і громадсько-культурного діяча, славного сина Галицької землі о. Маркіяна Шашкевича (6 листопада 1811 р. – 7 червня 1843 р.). Саме М. Шашкевич став натхненником, організатором і лідером „Руської Трійці" – демократично зорієнтованого громадсько-культурного угруповання, до складу якого, крім нього, входили також Іван Вагилевич і Яків Головацький. Навколо нього гуртувалося чимало інших його однодумців, прихильників і послідовників.
Напрям діяльности „Руської Трійці" визначався новими і домінуючими тоді в духовному житті народів Центрально-Східної Европи ідеями романтизму. Згідно з його головними засадами, М. Шашкевич і його побратими, наслідуючи приклад літературних сил Наддніпрянської України, ідеологів слов'янського відродження та національно-визвольних змагань поляків, прагнули з допомогою власних українознавчих досліджень, літературної творчости й друкованого слова рідною мовою сприяти піднесенню освітнього рівня та пробудженню національної свідомости галичан як невід'ємної частини українського народу. Так вони прислужилися справі його відродження до самостійного національного життя та входження в коло вільних, рівноправних й культурних націй Європи, насамперед слов'янських. Цьому присвятили всю свою багатогранну, багато в чому піонерську, працю: збирацьку, дослідницьку, видавничу й публіцистичну в ділянці гуманітарних дисциплін, а також літературно-художню та перекладацьку творчість.
Першим документально засвідченим виявом патріотичної громадсько-культурної праці гуртка М. Шашкевича початку 1830х рр. була рукописна поетична збірка „Син Русі" (1833), яка своїм змістом заохочувала гуртківців до праці для добра народу. Програмним був вірш- заклик М. Шашкевича „Слово до чтителей руського язика": Разом, разом, хто сил має, Гоніть з Русі мраки тьмаві, Зависть най нас не спиняє, Разом к світлу, други жваві!
М. Шашкевич вважав священною справою збереження і відсвіжування пам'яти про героїчну боротьбу козацтва. Наприкінці розшифрованого ним разом із Я. Головацьким Львівського літопису він занотував свою однозначно схвальну оцінку подвигів козацтва за часів Б. Хмельницького: „От тепер 200 літ тому, як сії славнії битви Русь Южна сточила з насильством можновластія. Ми святимо пам'ятку 200-літну побідоносного оружія русинів під Пилявцями, Зборовом, Збаражем, Львов[ом], пам'ять славних богатирів козацьких, за віру і свободу павших під Берестечком".
Ідеї та діяльність М. Шашкевича і його побратимів мали значний резонанс як в Галичині, так і поза її межами. Вони стимулювали утвердження національної свідомости багатьох поколінь української інтеліґенції й надихали її на самовіддану працю на ниві національного відродження, окриляли творчість багатьох українських письменників, художників, композиторів, учених та здобули всенародне визнання.
Традиції М. Шашкевича і „Руської Трійці" продовжив український національний рух під час „Весни народів", згодом т. зв. народовський, національно-демократичний напрям національного руху в Галичині та Буковині, спадкоємцями якого стали творці Західно-Української Народної Республіки (1918-1919) та ініціятори її злуки з Українською Народною Республікою 22 січня 1919 р., а у віддаленій перспективі – будівничі сучасної незалежної України.
Ідейна і творча спадщина М. Шашкевича увійшла, таким чином, животворним надбанням у духовний світ українців, слов'янських народів, зайняла почесне місце у скарбниці европейської та світової культури. Вона є живим джерелом збагачення духовности сучасних поколінь і творення нових цінностей.
Юрко Славутич

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.