Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
п'ятниця
8
грудня
Випуск
№ 1349 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Вбивство мерзотника „Мотороли” і російські мотиви на берлінській зустрічі [Випуск № 1291]

Російська інформагенція «Интерфакс» з посиланням на інформоване джерело повідомила про загибель одного з командирів «ДНР» Арсена Павлова з позивним «Моторола». Інформація про це з’явилася пізно ввечері 16 жовтня. "За попередніми даними, у ліфті будинку, де проживав Павлов, спрацював саморобний вибуховий пристрій", - зазначено у повідомленні.
Повідомляється, що бойовик "попередньо перебував у цей момент в епіцентрі вибуху і отримав травми, несумісні з життям".
На окупованому Донбасі "Моторола"  очолював незаконне збройне формування "Батальйон Спарта". Також ця кацапська мерзота заявляла, що "розстріляв 15 полонених" солдат українських збройних сил.
Це не перший випадок загибелі або замаху на представників проросійського Донбасу : 6 серпня прогримів вибух біля машини Плотницького, ватажок "ЛНР" був госпіталізований, повідомлялося про його загибель, та згодом з'ясувалося, що він живий.
У вересні бойовики "ЛНР" заявили, що "радник глави ЛНР", колишній "голова Радміну ЛНР" Геннадій Ципкалов, затриманий у справі про спробу перевороту в "Республіці", наклав на себе руки.
На початку жовтня голова "парламенту ЛНР" Олексій Карякін звинуватив ватажка "ЛНР" Плотницького у проведенні чисток в ОРЛО: "Офіційна версія (загибелі Циплакова) невірна. Ципкалов був убитий особистою охороною Плотницького", заявив Карякін.
"Зараз в Луганську чистять всіх, хто мав відношення до становлення республіки", - заявив Карякін.
Також повідомлялося, що на окупованих територіях загострюється конфлікт між ватажком "ЛНР"  Плотницьким та "головою ради міністрів ЛНР" Сергієм Козловим.
У грудні 2015 року в "ЛНР" заявили про загибель "командира полку Народної міліції" Павла Дрьомова. Замовником вбивства ватажка "народної міліції "ЛНР" Павла Дрьомова міг бути його заступник.
19 вересня 2016 року російські ЗМІ повідомили про стрілянину у ресторані в підмосковному селищі Горки-2, внаслідок якої був вбитий 40-річний громадянин України Євген Жилін -  засновник та лідер проросійської організації "Оплот", яка воює у зоні АТО проти українських військ. Жилін також брав участь у сепаратистських акціях на сході України на початку російської агресії у 2014 році та згодом втік до РФ.
За версією Слідчого комітету Росії, Жилін став жертвою конкурентної боротьби за розподіл грошових потоків, отриманих від продажу донбаського вугілля як в Україні, так і в Росії.
Усі ці вбивства і замахи, не має сумніву, проводилися силами російського ФСБ, яке отримало завдання особисто від Путіна  поступово зачищати окупований Донбас від найбільш одіозних фігур, тих, хто проявляв найбільшу агресивність і в майбутньому може зашкодити впровадженню вигідного для Москви сценарію. Путін, безумовно, хоче не втратити свій вплив на цих теренах, а тому так відверто педалює проведення виборів на Донбасі, результатом яких мала б стати перемога лояльних йому сил. А щоб успішно перемовлятися з цього приводу, йому вкрай необхідно позбутися найбільших головорізів, які б не псували йому репутацію. Вбивство мерзотника „Мотороли” якраз з цього ряду і сталося воно якраз напередодні зустрічі у нормандському форматі.
Самі результати берлінської зустрічі добре сформульовані у заголовку статті The Wall Street Journal: “Обговорення виробили «дорожній план», але не спричинили до прориву”. Але, як зазначали і аналітики і самі ж політики ще до обговорення: на чудо не чекали. Як пише у своєму матеріалі для EUobserver, старший науковий працівник Фонду Маршалла у США Йорґ Форбріґ, в кожної зі сторін були свої попередні мотиви для зустрічі: для України важливо повернути міжнародну увагу до війни на Донбасі, яка в останні місяці переключилася на Сирію. 
Російські ж мотиви достатньо прості: ще одна спроба підірвати європейську єдність. Кремль вочевидь не пропустив повз вуха достатньо єдину позицію в ЄС щодо нових санкцій у зв'язку із російськими діями у Сирії. На думку німецького експерта, російські “поступки” (саме як про поступку у російській позиції говорив український президент, коли озвучував  їхню згоду на “дорожню карту”, адже ще півроку тому, за його словами, про це ніхто й чути не хотів) спрямовані на те, щоб розбити європейську єдність щодо нових санкцій та зміцнити позиції противників санкцій в ЄС.
Крім того, перший за чотири роки приїзд російського президента до Берліна не міг обійтися без “особливостей”, бо як інакше назвати приїзд разом із ним Владіслава Суркова,  на якого поширюються дії санкцій ЄС, а отже той не має права перетинати кордони ЄС. Дехто назвав це провокацією, дехто відвертим нехтуванням позиції спільноти. Пізніше прес-секретар Канцлера зазначив, що Владиславу Суркову було надати виняткове право в'їзду заради цих переговорів. Цікаво, чи було воно у нього попереднього разу, коли він їздив до Афонських ченців?
Що ж до бачення результатів світовими ЗМІ, було багато голосів лунало на підтримку санкцій, адже вплинути на Путіна можуть лише вони. Проте німецька канцлерка по закінченні шестигодинних переговорів про Україну та Сирію сказала, що вони поки не розглядаються. Про важливість нових санкцій зокрема писав у своїй статті для “Die Zeit” історик Ян Беренс. Він вважає, що лише показавши російським елітам, що їм все ще є що втрачати, Захід може отримати бодай якісь важелі впливу на російського президента.
А поки  що виграла знову Росія, бо настояла на першочерговості виборів  до українського контролю над кордоном. Зрештою Порошенко не дуже й заперечував, бо у припинення вогню з російського боку не вірить і вибори вважає взагалі нездійсненною місією. Тому то теперішнє статус-кво, коли не мир, і не війна, влаштовує на диво обидві сторони, що зайвий раз свідчить про безперспективність мінських домовленостей.
Сергій Степанишин

до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.