Рівненський обласний народний тижневик
Заснований Уласом Самчуком у 1941 році,
відновлений Василем Червонієм у 1991 році
середа
19
квітня
Випуск
№ 1315 2017 рік
…І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!

Тарас ШЕВЧЕНКО

Партнери

За Україну!

Шухевич стріляв влучно [Випуск № 966]

Зі спогадів Романа Турка: «Роман Шухевич, якого я знав, був непересічно здібним, не мав проблем в науці, отримував оцінки лише «дуже добре» або «відмінно». Він був і співаком, і прекрасним музикою. Рівночасно він був здібним спортовцем, був товариський, не цурався товаришів, що походили з нижчих суспільних верств. Також відзначався великою побожністю, як це стверджує у своїх споминах о. д-р. Назаренко. До жінок ставився завжди з повагою як справжній джентльмен. Одним реченням — Роман Шухевич був спартанцем душею і тілом...»

5 березня 1950 року на околиці Львова в с. Білогорща в сутичці з переважаючими силами МГБ загинув Головний командир УПА Роман Шухевич. Але загинув не один — на той світ він прихопив з собою начальника відділення Управління МГБ майора Ревенка. Влучним пострілом він відразу поцілив зі свого «Вальтера» в московського окупанта.

У короткий період Шухевич пройшов хорошу військову підготовку, був прекрасним спортсменом, лідером у багатьох видах спорту, добре відзначився у лижному спорті, ставив рекорди у змаганнях з бігу, грав у футбол, керував свого часу у Львові низкою українських спортивних організацій.

У роки навчання в гімназії та в Політехніці Роман Шухевич був активним членом Пласту (на фото ліворуч) та різних спортивних товариств. Ще гімназистом організував пластовий гурток «Ясний Тризуб», де пізніше був у курені УСП — «Лісові чорти» та «Чорноморці». Улюбленими видами спорту були ще волейбол, плавання, а також планерний спорт. У 1923 році на спортивних змаганнях — Запорізьких іграх — він поставив рекорд у бігу з перешкодами на 400 метрів, та у плаванні — на 100 метрів.

Історія Української Повстанчої Армії нерозривно пов’язана з іменем Романа Шухевича, людини, що очолювала її протягом останніх років — аж до своєї смерті.

Роман Шухевич народився 30 червня 1907 року у Львові у родині відомих українських інтелігентів Шухевичів. Першою школою організаційної та фізичної підготовки до майбутніх буремних літ для юнака став «Пласт». Шухевич організував спортивний клуб «Русалка», у якому проводилися змагання з футболу, волейболу та баскетболу. У 1917-1925 роках навчався у філії Львівської академічної гімназії. У вересні 1926 року Шухевич вступив до Львівської політехніки на дорожньо-мостовий відділ. У червні 1934 року закінчив навчання з дипломом інженера.

У 1928-29 роках відбував військову службу в Польській армії. Як студента його зразу зарахували у школу підхорунжих, але через політичну ненадійність — звільнили. І він продовжив свою військову службу рядовим гарматником в артилеристському полку на Волині. У 1925 році Роман Шухевич вступив у ряди Української військової Організації Крайова начальна команда УВО доручила йому виконати замах на польського шкільного куратора у Львові Станіслава Собінського, який проводив жорстку антиукраїнську політику в галузі шкільництва. 19 жовтня 1926 року 19-річний студент Роман Шухевич разом з Богданом Підгайним блискуче виконав це завдання. Причому, у нього було, як кажуть, залізне алібі — бо замах на шовініста Собінського вони виконали під час перерви в баскетбольному матчі, де виступали як гравці. Після атентату вони встигли повернутися в спортзал і дограли матч в баскетбол.

В 1930 році Роман одружився з Наталією Березинською, яка стала матір’ю двох його дітей та вірною опорою на все життя. Протягом 1930-1934 років Шухевич очолював бойову референтуру Крайової екзекутили ОУН. Під його безпосереднім керівництвом члени ОУН здійснили низку гучних бойових актів: замахи на польського депутата Тадеуша Голувка, комісара поліції міста Львова Чеховського та на агента НКВД, що діяв під дахом радянського консула у Львові, Олексія Майлова, та на найвідомішу акцію ОУН міжвоєнного періоду — ліквідацію міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького.

У червні 1934 року у зв’язку саме з цією подією поліція провела масові арешти. Тоді було заарештовано Романа Шухевича та заслано до концентраційного табору в Березі Картузькій, а згодом — до тюрми «Бригідки».

У 1939 році Шухевич став одним із захисників новоствореної Карпатської України. Разом із провідними членами ОУН він увійшов до штабу Карпатської Січі. Після розгрому січовиків у нерівній боротьбі з угорською армією Шухевич не припинив своєї діяльності, він узяв активну участь у підготовці кадрів ОУН до війни, що наближалася.

Восени 1942 року почалося творення відділів Української Повстанчої Армії. У листопаді 1943 року її головним командиром став Роман Шухевич — «Тарас Чупринка». У липні 1944 року відбулось об’єднання українських політичних сил, і як результат — створення підпільного парламенту — Української Головної Визвольної Ради. Генеральний секретаріат УГВР очолив Роман Шухевич.

З переходом УПА у 1949 році до збройного підпілля, протистояння тоталітарному режиму набуло нових форм і відтепер вимагало неабиякої винахідливості, особливо від керівників визвольного руху. Попри титанічні зусилля НКВД, Романові Шухевичу в цей час навіть вдавалося відвідувати під час лікування курорти в місті Одесі. Це яскраво передав у кінофільмі «Нескорений» відомий режисер Олесь Янчук.

5 березня 1950 року в селі Білогорща під Львовом в останньому бою проти окупантів загинув головний командир армії, безсмертний генерал-хорунджий Роман Шухевич — «Тарас Чупринка».


до статтей...

Стрічка новин

Вся стрічка новин

  Рівненський обласний тижневик „Волинь”
Всі права застережено ©2000 - 2011 рр.